РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛАСНОГО МАТЕРІАЛУ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1.Клінічна характеристика хворих
Для досягнення поставленої мети і рішення відповідних завдань проведено
комплексне обстеження 110-ти хворих з портальною гіпертензією на фоні цирозу
печінки за період з вересня 2002 року по лютий 2005 року в клініці госпітальної
хірургії на базі хірургічного відділення № 1, гастроентерологічного відділення,
відділення анестезіології та інтенсивної терапії обласної клінічної лікарні
м.Ужгорода.
46-ти пацієнтам проведені сеанси екстракорпоральної ультрафільтрації із
сорбцією асцитичної рідини та послідуючою її реінфузією: 25-ом хворим
переливався свіжоотриманий концентрат асцитичної рідини, а 21-му хворому
концентрат переливався після попереднього заморожування та розморожування.
Одинадцятьом проводились повторні процедури протягом трьох місяців.
64-ох хворих проліковано консервативно різними групами медикаментозних
середників з детальним обстеженням хворих до, під час і після лікування: 23
хворих отримували блокатор кальцієвих канальців, 21 хворий отримував інгібітор
АПФ і 20 хворих – в-адреноблокатор.
Також було проведено аналіз 48 аутопсій померлих хворих з цирозом печінки.
За статевою ознакою та віком хворі розділились таким чином: (рис. 2.1.1).
Рисунок 2.1.1
Антропометричні дані
При аналізі отриманих результатів виявлено, що захворювання частіше
спостерігалось у чоловіків (61 пацієнта – 55,5%), ніж у жінок (49 пацієнток –
44,5%). Серідній вік у чоловіків був 42 роки, а у жінок – 40 років. 80,9% (89
пацієнтів) хворих склали групу працездатного населення віком від 20 до 60
років. На жаль, 10,0% (11 пацієнтів) були молодші 20 років.
Визначити етіологію цирозу вдалось у 102-х хворих (92,7%). У 57-ми (51,8%)
хворих причиною цирозу печінки були перенесені вірусні гепатити, у 35-ти
(31,8%) хворих цироз розвився внаслідок хронічного алкоголізму. У 10-ти (9,1%)
хворих причиною появи цирозу можна вважати хімічні та медикаментозні
інтоксикації. У решта 8-ми (7,3%) хворих точно визначити етіологію цирозу
печінки не вдалось (рис.2.1.2).
Рисунок 2.1.2
Етіологічні фактори цирозу печінки
Якщо проаналізувати причини розвитку цирозу печінки у чоловіків і жінок
(рис.2.1.3 і 2.1.4), то можна прийти до висновку, що у чоловіків питома вага
хронічного алкоголізму, як етіологічного фактору цирозу, більша майже у два
раза, ніж у жінок.
Рисунок 2.1.3
Етіологічні фактори цирозу печінки у чоловіків
Рисунок 2.1.4
Етіологічні фактори цирозу печінки у жінок
Найчастіше хворі скаржились на загальну слабкість, погіршення пам’яті,
підвищену втому, дратівливість, відсутність апетиту, рецидивуючі кровотечі із
варикозно-розширених вен стравоходу і шлунку, задишку при фізичному
навантаженні і спокої, підшкірні крововиливи, збільшення в розмірах черева,
зниження добового діурезу, жовтушність шкірних покривів.
Частина хворих мала супутну патологію, яка проявлялася різними ступенями
легеневої недостатності, ішемічної хвороби серця, атеросклеротичного
кардіосклерозу, цукровим діабетом, медикаментозною алергією,
варикозно-розширеними венами нижніх кінцівок (табл. 2.1.1). Кожний третій
хворий мав патологію з боку серцево-судинної системи. Тому таким хворим
необхідно включати у комплекс медикаментозної терапії вазоактивні препарати,
які, в свою чергу, покращують не тільки показники системної та центральної
гемодинаміки, а і позитивно впливають на спланхнічний кровоплин, систему
органів зовнішнього дихання тощо.
Таблиця 2.1.1
Види супутної патології у хворих
Супутна патологія
Кількість хворих
(n = 110)
% від всіх хворих
Ішемічна хвороба серця
36
32,7%
Кардіосклероз атеросклеротичний
17
15,5%
Хронічний обструктивний бронхіт
8,2%
Медикаментозна алергія
4,5%
Цукровий діабет: 1 тип
2 тип
3,6%
11
10,0%
Фурункульоз шкіри
5,5%
Варикозно-розширені вени нижніх кінцівок
15
13,6%
Таким чином, найбільш частішими супутніми патологіями були: ішемічна хвороба
серця та атеросклеротичний кардіосклероз (разом – 48,2% від усіх хворих),
цукровий діабет і хронічний обструктивний бронхіт.
Для правильного підбору пацієнтів з метою проведення консервативної корекції
портальної гіпертензії, а також екстракорпоральної ультрафільтрації із сорбцією
асцитичної рідини враховували функціональний стан печінки, який оцінювався за
допомогою критеріїв Child-Pugh (табл. 2.1.2).
Таблиця 2.1.2
Функціональний стан печінки по Child-Pugh
Показник
Бали
Білірубін (мкмоль/л)
< 35,0
35,0 – 52,0
> 52,0
Альбумін
> 35,0
30,0 – 35,0
< 30,0
Протромбіновий індекс ( % )
> 75,0
50,0 – 75,0
< 50,0
Асцит
відсутній
транзиторний
стабільний
Енцефалопатія
відсутня
мінімальна
виражена
Група А (компенсована) 5-6 балів
Група В (субкомпенсована) 7-9 балів
Група С (декомпенсована) 10-15 балів
Серед обстежених хворих 64 (58%) були компенсованими (група А); 36 (33%) –
субкомпенсованими (група В) і 10 (9%) – декомпенсованими (група С).
Медикаментозне лікування проводили хворим, які відносились до групи А – 64
хворих (58%).
Екстракорпоральну сорбцію із ультрафільтрацією асцитичної рідини проводили
хворим, які відносились до групи В – 36 хворих (33%) та до групи С – 10 хворих
(9%).
У всіх обстежених хворих була портальна гіпертензія. Характер та частота інших
ускладнень цирозу печінки, які спостерігались у хворих, представлені в таблиці
2.1.3. Причому в одного хворого могло бути два чи більше ускладнень.