Ви є тут

Формування гострої серцевої недостатності та шляхи її корекції у дітей, що знаходяться у критичному стані

Автор: 
Сурков Денис Миколайович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U002415
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНОГО МАТЕРІАЛУ, МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ
ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ
Дизайн `дослідження: останнє було відкритим, порівняльним, з умовною
рандомізацією.
Клінічна характеристика хворих.
Для реалізації поставлених задач нами було обстежено 122 дитини, з яких була
залучена основна група з 92 дітей віком від 29 днів до 16 років із гострими
ураженнями органів дихання та супутніми функціональними відхиленнями
кровообігу, які проходили лікування у відділенні анестезіології та інтенсивної
терапії обласної дитячої клінічної лікарні м. Дніпропетровська. Усі діти з
основної групи були розподілені на три досліджувані (рис. 2.1.1). В контрольну
групу увійшли 30 умовно здорових дітей віком від 5 місяців до 16 років, що
проходили профілактичне обстеження на базі обласного діагностичного центру м.
Дніпропетровська.
Досліджувана група допаміну
n = 31

Загальна група
обстежених дітей
n = 122
Досліджувана група добутаміну
n = 27

Досліджувана група хворих дітей
n = 34

Контрольна група здорових дітей
n = 30
Рис. 2.1.1. Схема розподілу хворих
Розподіл хворих дітей відбувався залежно від методу кардіодинамічної підтримки:
перша досліджувана група - пацієнти, що отримували інтенсивну терапію із
застосуванням допаміну (31 дитина), друга досліджувана група - пацієнти, що
отримували інтенсивну терапію із застосуванням добутаміну (27 дітей), третя
досліджувана група - пацієнти, що отримували загальноприйняту інтенсивну
терапію без застосування симпатоміметичних амінів (34 дитини).
В усіх групах, залежно від віку, діти були розподілені на три підгрупи: до 3-х
років, від 3-х до 8-ми років та від 8-ми до 16-ти років (табл. 2.1.1). Вікові
підгрупи були рівноцінними за кількістю дітей одного віку. Хлопчиків було 75,
дівчаток 47. Групи хворих та здорових дітей були репрезентативними за віком і
статтю. В усіх групах переважали хлопчики. Так, у групі хворих дітей, які не
отримували симпатоміметичних амінів (СА) кількість дітей чоловічої статі була
більшою у два рази. У досліджуваних групах, де призначали добутамін та допамін
питома вага хлопчиків коливалась від 55,55 % до 58,06 %. У контрольній групі
здорових дітей цей відсоток був 63,33 %.
Таблиця 2.1.1
Розподіл пацієнтів по віку і статі
Стать/Вік
Досліджувана група допаміну
Досліджувана група добутаміну
Досліджувана група хворих дітей (без СА)
Контрольна група здорових дітей
Всього
Хлопчики
18
15
23
19
75
до 3 років
27
3-8 років
20
8-16 років
28
Дівчатка
13
12
11
11
47
до 3 років
20
3-8 років
18
8-16 років
Всього
31
27
34
30
122
Оскільки головним завданням роботи було визначення ранніх діагностичних
предикторів та динаміки розвитку гострої серцевої недостатності у дітей, що
перебувають у критичному стані, то до обстеження на підставі попереднього
скринінгу були залучені діти, що відповідали певним умовам. В досліджувані
групи були включені пацієнти із ознаками гострої серцевої недостатності ІІ А;
ІІ Б та ІІІ ступеня за класифікацією А.В. Папаян та Е.К. Цибулькіна (1984,
1999). Розподіл дітей по групам і тяжкості стану приведений у таблиці 2.1.2.
Таблиця 2.1.2
Розподіл пацієнтів по групам і тяжкості стану
Ступінь гострої серцевої недостатності
Досліджувана група допаміну
Досліджувана група добутаміну
Досліджувана група хворих дітей (без СА)
Всього
ІІ А ст.
10
21
39
ІІ Б ст.
17
12
11
40
ІІІ ст.
13
Всього
31
27
34
92
Переважну більшість в усіх трьох групах склали діти із гострою серцевою
недостатністю ІІ ступеня – 85,9 % ( 79 пацієнтів), з яких дітей із
недостатністю ІІ А та ІІ Б ступеня було нарівно – 42,4 % (39 пацієнтів) та 43,5
% (40 пацієнтів) відповідно. У групі добутаміну були представлені хворі у
найбільш тяжкому стані. Серед них із серцевою недостатністю ІІІ ступеня було
25,9 % (7 дітей з 27-ми), проти 12,9 % (4 дитини з 31-ої) у групі допаміну та
5,9 % (2 пацієнта з 34-х) у групі хворих дітей без СА.
Всі діти повинні були мати попередньо інтактне серце. До дослідження не
включались діти з уродженими та набутими вадами розвитку серця, системними
ураженнями сполученої тканини, перенесеними раніше запалювальними ураженнями
міокарду, тощо. Тобто така патологія серця, що внаслідок власного перебігу
могла призвести до розвитку його недостатності ще до надходження дитини до
відділення інтенсивної терапії.
До обстеження були включені діти із основними захворюваннями тільки органів
дихання, що дозволило досягти чистоти досліджень гострої серцевої недостатності
за однією причиною, що її викликала. Серед них у 26,08 % (24 пацієнтів) було
діагностовано пневмонію, у 21,74 % (20 пацієнтів) – бронхіт, у 18,48 % (17
хворих) – мікробна деструкція легень (МДЛ), у 15,22 % (14 дітей) – синдром
гострого ураження легень (СГУЛ), або респіраторний дистрес - синдром дорослого
типу (РДСД), у 5,43 % (5 пацієнтів) – вперше виявлена бронхіальна астма. Решта
дітей – 13,05 % (12 пацієнтів) мали іншу легеневу патологію, що не потрапила до
попередніх груп: бронхіоліт, механічна асфіксія та утоплення із набряком
легенів, опік дихальних шляхів. Розподіл пацієнтів відповідно до захворювання і
віку відображено в таблиці 2.1.3.
Таблиця 2.1.3.
Розподіл пацієнтів по захворюванням і віку
Стать/Вік
Пневмонії
Бронхіти
МДЛ
СГУЛ
Бронхіальна астма
Інші
Всього
Хлопчики
10
14
10
10
56
до 3 років
21
3-8 років
15
8-16 років
20
Дівчатка
14
36
до 3 років
16
3-8 років
13
8-16 рок