Ви є тут

Оптимізація моделі надання медичної допомоги хворим на гострий інфаркт міокарда у сільській місцевості

Автор: 
Федчишин Ніна Євгенівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U002441
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Методи, об’єм і програма дослідження
2.1. Об’єм і методи дослідження
Для реалізації запланованих завдань нами проведено поглиблене вивчення і аналіз
“Статистичних карт вибулого із стаціонару” (ф.066/о) 1942 хворих, які
лікувались у кардіологічному відділенні Тернопільської обласної клінічної
лікарні, у Тернопільській міській лікарні № 2, у Рівненській обласній та
центральній міській лікарнях і в центральних районних лікарнях Тернопільської
області з приводу ГІМ у 2001-2003 роках, а також офіційних статистичних даних
стосовно захворюваності, смертності та летальності від ХСК і ГІМ Центру
медичної статистики Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України,
Тернопільського та Рівненського обласних інформаційно-аналітичних центрів
медичної статистики.
Порівняння основних показників із їх пересічним рівнем в Україні проводилось за
даними офіційної статистичної звітності, що відображені в щорічних статистичних
довідниках “Основні показники здоров’я населення України та діяльності медичних
закладів” (Центр медичної статистики МОЗ України).
Для аналізу особливостей клінічного перебігу ГІМ у сільських мешканців
проведено поглиблене вивчення 721 історії хвороби (медичної карти стаціонарного
хворого – ф. 003/о) пацієнтів, що лікувалися з приводу ІМ в Тернопільській
обласній клінічній лікарні, міській лікарні №2 та .
У дослідженні застосовані такі основні методи: варіаційний аналіз (розподіл
хворих за віком, статтю, місцем проживання, соціальним станом та іншими
ознаками, передбаченими програмою збору матеріалу; епідеміологічні методи
(визначення достовірності обчислених показників шляхом обчислення їх похибок;
визначення достовірності різниці між показниками в групах, що порівнюються
шляхом обчислення критерія Стьюдента (t); динамічний аналіз (обчислення
основних показників динамічного ряду – абсолютного приросту, темпу росту та
темпу приросту), а також індексів сезонних коливань; метод експертних оцінок.
Відбір інформації проводився шляхом викопіювання необхідних даних із вказаних
вище носіїв інформації.
2.2. Програма розробки та аналізу матеріалів дослідження
На етапі планування дослідження були складені програми збору, розробки та
аналізу матеріалів спостереження (рис.1).
Проведена вибірка “Статистичних карт вибулого із стаціонару” (ф.066/о) та
медичних карт стаціонарного хворого (ф.003/о) за шифрами згідно Міжнародної
статистичної класифікації хвороб (МКХ) 10-го перегляду:
І 21.0 Гострий трансмуральний інфаркт передньої стінки міокарда
І 21.1 Гострий трансмуральний інфаркт нижньої стінки міокарда
І 21.2 Гострий трансмуральний інфаркт міокарда інших уточнених локалізацій
І 21.3 Гострий трансмуральний інфаркт міокарда неуточненої локалізації
І 21.4 Гострий субендокардіальний інфаркт міокарда
І 21.9 Гострий інфаркт міокарда, неуточнений
І 22.0 Повторний інфаркт передньої стінки міокарда
І 22.1 Повторний інфаркт нижньої стінки міокарда
І 22.8 Повторний інфаркт міокарда інших уточнених локалізацій
І 22.9 Повторний інфаркт міокарда, неуточнений
Програма розробки матеріалу включала основні макети таблиць: розподіл хворих,
які лікувалися з діагнозом ГІМ за такими основними параметрами:
місце проживання (місто, село);
Рис. 1. Програмно-цільова структура та обсяг дослідження
- стать (чоловіки, жінки);
вік (вікові групи 20-29, 30-39, 40-49, 50-59, 60-69, 70-79, 80 рр. і старші);
соціальний стан (робітники сільського господарства, робітники інших галузей,
службовці, непрацюючі, пенсіонери);
інвалідність (інваліди війни, інваліди армії, інваліди праці, інваліди з
приводу загального захворювання);
госпіталізація (термінова, планова);
термін госпіталізації (0-6 год, 6-12 год, 12-24 год, після 24 год);
тривалість перебування у стаціонарі;
інфаркт (первинний, повторний);
електрокардіографічна форма (Q-інфаркт і non-Q-інфаркт міокарда);
клінічний варіант (ангінозний, астматичний, аритмічний, церебральний,
гастралгічний, безбольовий);
результати діагностичних та лабораторних досліджень на долікарняному етапі;
результати діагностичних і лабораторних досліджень у стаціонарі;
результат лікування (покращення, погіршення, без змін, помер);
супутні захворювання (АГ, цукровий діабет, ожиріння, цереброваскулярні
хвороби);
ускладнення (порушення ритму та провідності, синдром Дреслера, кардіогенний
шок, розрив міокарда, формування аневризми, набряк легень, тромбемболія);
місяць госпіталізації;
день госпіталізації.
Програма аналізу передбачала розрахунок наступних показників:
1. Госпіталізована захворюваність з приводу ГІМ =
2. Смертність від ГІМ =
3. Летальність від ГІМ =
4. Лікарняна летальність з приводу ГІМ =
5. Пересічна тривалість перебування хворого на ліжку з приводу ГІМ =
Вказані показники розраховувалися і аналізувалися окремо для чоловіків і жінок,
для мешканців міста і села, для різних вікових груп.
6. Структура госпіталізованих з приводу ГІМ за статтю, місцем проживання,
віком, соціальним станом, наявністю ускладнень, супутніх захворювань, виду ГІМ
(первинний, повторний), місяця (пори року), госпіталізації. Наприклад:
Питома частка чоловіків серед всіх госпіталізованих з приводу ГІМ =
Сезонні коливання захворюваності на ГІМ та лікарняної летальності аналізувались
на основі розрахунку індексів сезонних коливань за стандартною методикою
(Мерков А.М., Поляков Л.Е. Санитарная статистика Л.: “Медицина”. – 1974. –
с.112-113).
Дана методика дозволяє відрізнити сезонне підвищення захворюваності,
летальності від істинного її підвищення, зумовленого об’єктивними чинниками
(погіршення якості лікувально-діагностичного процесу, соціально-економічних,
екологічних умов, тощо), а сезонне зниження від істинного зниження,
спричинен