РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика досліджуваних хворих з різними видами гострої
ниркової недостатності
Робота виконана на базі Донецького обласного реанімаційного центру Донецького
обласного клінічного територіального медичного об'єднання (ДОКТМО) і кафедри
анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО
Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.
За період з 1999 р. по 2005 р. проведено аналіз результатів обстеження і
лікування 121 хворого (77,7±3,8 % чоловіків і 22,3±3,8 % жінок) у віці від 16
до 72 років, які перебували на лікуванні з приводу ГНН різної етіології в
обласному реанімаційному центрі.
117 хворих було переведено з лікувальних установ м. Донецька й області у
відділення реанімації ДОКТМО по лінії Донецького обласного центру екстреної
медичної допомоги. Тривалість анурії при надходженні склала від 2 до 12 діб, у
середньому 5,3±0,3 доби. 2 хворих було доставлено воєнізованою
гірничорятувальною службою безпосередньо після одержання травми в шахті. В 1
хворого з токсико-інфекційним шоком і в 1 - з геморагічним шоком ГНН
розвинулася безпосередньо у відділенні реанімації ДОКТМО. Тривалість анурії чи
олігоанурії нараховувала від 8 до 30 діб, у середньому 13,5±0,5 доби.
У таблиці 2.1 подано структуру досліджуваних хворих у залежності від етіології
і патогенезу ГНН за класифікацією Г.П. Кулакова [13].
Таблиця 2.1
Форми ГНН за класифікацією Г.П. Кулакова
Кількість хворих
I. Гостра циркуляторна нефропатія
74
61,2±4,4
II. Гостра токсична нефропатія
42
34,7±4,3
III. Гостра судинна нефропатія
1,7±1,2
IV. Обструкція сечовідвідних шляхів
2,5±1,4
Разом
121
100,0
Гостра циркуляторна нефропатія значилася як найбільш часта причина ГНН
досліджуваних хворих. Основним патогенетичним механізмом розвитку ниркової
недостатності у всіх випадках було порушення гемоциркуляції внаслідок
перенесеного травматичного, геморагічного, септичного чи гемолітичного шоку.
Однак етіологія виникнення ГНН була найрізноманітнішою. Причини циркуляторної
нефропатії представлені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Причини гострої циркуляторної нефропатії
Кількість хворих
Усього
чоловіків
жінок
1. Травматичний рабдоміоліз
26
26
2. Політравма
11
11
3. Геморагічний шок
4. Токсикоінфекційний шок
19
12
5. Інші
11
РАЗОМ
74
59
15
З 26 хворих із травматичним рабдоміолізом у 24 хворих мав місце синдром
позиційного стиснення (СПС) в результаті тривалого змушеного положення тіла під
дією алкогольної чи наркотичної інтоксикації. Усі хворі були чоловіками у віці
від 20 до 52 років, у середньому 34,38±2,13 років. Усі хворі з СПС перебували у
вимушеному положенні більше 10 годин. Здавлювання зазнавала нижня кінцівка
(стегно і гомілка) у 3 хворих, нижня кінцівка разом із сідницею і тулубом з
одного боку - в 9 хворих, дві нижні кінцівки і сідниці - в 5 хворих, нижня
кінцівка з тулубом і верхньою кінцівкою з одного боку - в 6 хворих; дві нижні
кінцівки й одна верхня - в 1 хворого.
Хворих було доправлено в реанімаційний центр у стадії анурії в терміні від 2 до
8 діб з моменту травми, у середньому 4,29±0,48 доби. Їх загальний стан був
важким і украй важким, оцінка за шкалою SAPS склала при надходженні 12,79±0,75
балів. У клінічній картині захворювання мала місце інтоксикаційна
енцефалопатія, гіпергідратація з артеріальною гіпертензією. Найчастіше хворі
скаржилися на виражену загальну слабість, утруднене дихання, інтенсивний біль
травмованих ділянок тіла. Шкірні покриви були блідими з ціанотичним відтінком,
із множинними забитими місцями, саднами. У місцях здавлювання тканини
дерев'янистої щільності, шкіра з мармуровим рисунком, нерідко спостерігали
появу міхурів із прозорим чи геморагічним умістом. У 19 хворих відзначалося
тахіпное до 30 за 1 хвилину, при аускультації легень на тлі ослабленого
везикулярного дихання вислухувалися сухі розсіяні хрипи, у нижніх відділах
легень - вологі дрібнопухирчасті. У 3 хворих при надходженні був альвеолярний
набряк легень з тахіпное 40 – 50 за 1 хвилину, зі зниженням сатурації за даними
пульсоксиметрії до 70 %.
2 хворих із синдромом тривалого здавлювання доправлено в реанімаційний центр
безпосередньо з виробництва. В одного хворого була затиснута нижня кінцівка
вентиляційними дверима впродовж 12 годин, в іншого хворого внаслідок
перебування під завалом породи впродовж 2 годин розвинувся позиційний синдром
верхньої і нижньої кінцівки, тулуба. Проведена протишокова інтенсивна терапія з
облуженням плазми в реанімаційному центрі посприяла розвитку неануричної форми
ГНН з успішним результатом лікування.
Тривалість анурії в цій підгрупі склала 15,08±1,02 доби, у зв'язку з чим було
виконано в середньому 6,13±0,60 гемодіалізів одному хворому. Бактеріальні
ускладнення у вигляді пневмонії виявлено в процесі лікування в 38,5±9,5 %
хворих, летальність у цій підгрупі склала 3,9 % (ІО 0 %–15,1 %).
З політравмою було 11 хворих, усі чоловічої статі. Автодорожня травма значилася
в 6 хворих, у 3 - травма на виробництві, двом пацієнтам були нанесені
насильницькі ушкодження. Звертала на себе увагу тяжкість і поєднання уражень у
даного контингенту хворих. Ушкодження нервової системи у вигляді забиття
головного мозку мали місце в 5, струсу головного мозку - у 4. Множинні переломи
ребер з одного чи двох боків, що супроводжувалися забиттям легень і серця, - у
6 хворих. Відкриті чи закриті переломи верхніх кінцівок були в 4 пацієнтів,
нижніх - у 6, переломи кісток таза - в 2 хворих. З метою фіксації кісткових
уламків апарати черезшкірного остеосинтезу були встановлені 7 хворим,
- Київ+380960830922