РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Ретроспективний аналіз інноваційної діяльності
Циклічний характер економічного розвитку (послідовна зміна періодів спаду,
стагнації, підйому, зростання) започатковує формування нових тенденцій в
економіці, що випливає з аналізу динаміки макроекономічних показників. Кожен
цикл економічного розвитку через систему причинно-наслідкових залежностей з
урахуванням часового лагу визначає певний рівень формування та використання
інноваційної якості людських ресурсів, ступінь її затребуваності та
реалізації.
Зростання макроекономічних показників у 2000 р. свідчило про завершення
десятилітнього періоду спаду в національній економіці і початок формування
нових тенденцій. Однак вже на початку 2003 року через консервативні та
неадекватні механізми управління економікою відбувається істотне уповільнення
економічного зростання. Якщо ці процеси перевести на мову цифр у регіональному
вимірі, то валова додана вартість на одну особу населення має шестикратне
розходження по осі м. Київ (11944грн.) і Чернівецька обл. (2015 грн.). За
показниками інвестицій в основний капітал на одну особу найвіддаленішими
територіально (восьмикратно) є м. Київ
(1151,5 грн) та Тернопільська обл. (142 грн.). Надходження прямих іноземних
інвестицій в господарські об’єкти регіонів у розрахунку на одну особу населення
характеризується високим ступенем поляризації. Майже в 54 рази більшим є їх
надходження до м. Києва (577,3 дол.США), аніж до Чернівецької області (10,8
дол.США). Тому дивергенцію регіональних рівнів основних макроекономічних
показників можна розглядати як вірогідний індикатор появи майбутніх проблем у
виробничій сфері і у сфері зайнятості, реальної втрати ВНП, соціальної напруги
на ринку праці тих регіонів, які мають найнижчий ранг макроекономічних
показників.
В Україні інноваційна діяльність знаходиться в занедбаному стані. Перехід
української економіки до ринкового режиму функціонування супроводжується
зростаючим науково-технічним і технологічним відставанням від
індустріально-розвинених країн. В Україні витрати на науку з кожним роком
зменшуються і суттєво відстають від світових лідерів. Так, питома вага витрат
на фінансування науки у валовому внутрішньому продукті (ВВП) зменшувалася:
1990р. – 3,07%, 1991р. – 0,87%, 1992р. –0,77%, 1993р. – 0,3%, 1994р. – 0,4%,
1995р. – 0,45%, 1996р. – 0,47%, 1997р. – 0,5%, 1998р. –0,31%, 1999р. – 0,22%,
2000р. – 0,34% [145].
З наведених даних видно, що в 1999 році питома вага витрат на фінансування
науки у ВВП була найнижчою за останні 10 років. Це було викликано як хронічним
бюджетним дефіцитом в Україні, так і відсутністю чітко вираженої державної
науково-технічної політики, що призвело до втрати престижу науки.
Зменшення обсягів фінансування призвело до зниження творчої активності
науковців, зменшенню кількості виконаних наукових розробок. Так, за останні 5
років чисельність працівників основної діяльності наукових організацій в
порівнянні з 1991 роком зменшилась більш ніж вдвічі,
таблиця 2.1.
Таблиця 2.1
Чисельність працівників наукових організацій в Україні, тис.осіб
Роки
Працівники основної діяльності
Доктори наук
Кандидати наук
1991
449.8
3.4
27.8
1995
293.1
4.1
22.9
2000
188.0
4.1
17.9
2001
181.5
4.0
17.4
2002
178.0
4.0
17.2
2003
173.9
4.0
16.9
2004
173.6
4.1
17.0
У таблиці 2.2 наведена кількість виконаних наукових розробок. Зокрема,
зрозуміло, що загальна кількість виконаних наукових розробок не досягла рівня
1991 року. Найкритичніше значення цього показника спостерігалося в
2001 році (відставання від рівня 1991 року склало – 4,35 разів). Сьогоднішні
значення виконаних наукових розробок наближається до рівня 1995 року і складає
67.300 одиниць. При цьому найкритичніше зниження зазнали розробки зі створення
нових видів техніки й технології (у 3,7 рази порівняно з 1991 роком) та
створення нових матеріалів (у 6,2 рази порівняно з 1991 роком).
Таблиця 2.2
Кількість виконаних наукових розробок в Україні, тис. одиниць
Кількість розробок
Роки
1991
1995
2000
2001
2002
2003
2004
Всього робіт, в т.ч.:
82.0
51.9
38.3
35.7
41.5
63.5
67.3
зі створення нових видів виробів
5.0
5.7
6.3
техніки й технологій
33.7
21.2
7.5
7.0
7.3
8.7
9.2
матеріалів
6.8
2.9
1.0
0.9
0.9
1.0
1.1
сортів рослин, порід тварин
-
0.7
0.5
0.7
методів, теорій
3.0
2.6
4.8
інші
48.3
30.7
29.6
50.7
51.5
Основними причинами такого скорочення є відсутність фінансування наукових
досліджень, скорочення обсягів виробництва на підприємствах (відповідно,
відсутність засобів у замовників наукових досліджень, тобто в сфері реалізації
інновацій), відсутність мотивації у наукових співробітників при проведенні
досліджень.
Науково-технічний прогрес в Україні і технологічний розвиток усе більше починає
залежати від інтелектуального і розумового потенціалу і розвитку науки і
техніки в інших країнах світу. Але вони не зацікавлені в розвитку економіки
України, оскільки хочуть мати більший ринок збуту для своїх товарів, а тому не
дуже прагнуть до передачі новітніх технологій. І не дивлячись на те, що наша
держава все більше закуповує за кордоном нове обладнання, технології, матеріали
і „ноу-хау”, значна частина з них уже не відрізняється новизною.
Ще більш загострилася несприйнятливість до досягнень НТП. Комерціалізація
нововведень знаходить своє втілення головним чином на стадії їхнього випуску і
застосування, де і завершується інноваційний цикл. Тут проблема поширення або
тиражування інновацій, з одного боку, викликана недоліком високоефективної
пр
- Київ+380960830922