РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ РІВНЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЗАЛІЗОРУДНИХ КОМБІНАТІВ ТА
ЇХ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ
2.1. Удосконалення нормативів результативності щодо оцінки інвестиційно –
інноваційної діяльності комбінатів та їх структурних підрозділів
У практиці функціонування гірничо – збагачувальних комбінатів на різних рівнях
їх господарювання постійно приймаються різноманітні рішення, пов’язані з
інвестуванням сфер виробництва і обігу. З огляду на це економісти
використовують для оцінки таких рішень різні показники результативності.
Визначення найбільш доцільних інвестиційно- іноваційних управлінських рішень
(варіантів розвитку залізорудного виробництва) базується на зіставленні
фактично досягнутих (запланованих) показників результативності з нормативними
їх значеннями (в даному випадку мова йде про статичний метод порівняльної
оцінки варіантів).
Загальновизнано, що управлінське виробничо-господарське рішення (варіант
вкладення витрат) визначається доцільним за умови:
(2.1)
де Рр, Рн - відповідно економічні показники результативності: розрахунковий і
нормативний.
Критерій (2.1) показує актуальність і значення економічного нормативу Рн в
розвитку кожного підприємства, і безпосередньо гірничо – збагачувального
комбінату і його структурних підрозділів.
Однак в економічній літературі немає єдності стосовно видів, сутності і методів
визначення нормативів результативності [18, 23, 50, 174, 200,207 та ін].
Перш за все потрібно зазначити, що в економічній літературі розглядається
тільки один вид нормативів результативності, а саме норматив економічної
ефективності витрат (Ен). На наш погляд, їх повинно бути два:
норматив економічної ефективності витрат;
норматив продуктивності витрат (норматив продуктивності виробництва).
Пов’язано це з тим, що в оцінці діяльності підприємства поряд з показником
економічної ефективності широко використовується і показник продуктивності
виробництва. У кожного із них свої мета і умови використання, але обидва вони є
конкретним виразом більш загального показника “результативність підприємства”
[173, 174].
Діяльність структурних підрозділів гірничо - збагачувального комбінату (зокрема
залізорудного кар’єру) – це, в першу чергу, виробнича діяльність і тому дуже
важливим і актуальним питанням для удосконалення оцінки цієї діяльності є
розробка як економічного нормативу ефективності, так і економічного нормативу
продуктивності.
Розглянемо обидва нормативи результативності більш докладно.
Норматив економічної ефективності витрат.
Що стосується нормативу економічної ефективності витрат, для ринкових умов
господарювання він визначається по різному. Так, наприклад, економісти Акіліна
О.В. і Пасічник В.Г. [4, с.67] в методичних рекомендаціях по розрахунках
економічної ефективності господарських рішень у якості нормативного коефіцієнта
економічної ефективності витрат використовують величину 0,32. Однак слід
відмітити, що відповідного обгрунтування цього нормативу, а також пропозицій
щодо його визначення вищезгадані автори не наводять. В роботах [50, с.180, 23,
с.76, 207,с.42-43] відмічається, що нормативний коефіцієнт Eн встановлюється
централізовано Міністерством економіки країни на певний період (його тривалість
звичайно дорівнює так званому горизонту прогнозування чи індикативного
планування). Але такий підхід не враховує кінцеві результати і умови
господарювання конкретного підприємства. В роботі [18, с.186,187] за норматив
економічної ефективності приймається коефіцієнт приведення по часу (дисконту).
Але більш обґрунтованим до визначення нормативу економічної ефективності витрат
є підхід, занотований в роботах [201, с.47, 200, с.66-67]. В них відзначається,
що в умовах ринку норматив економічної ефективності встановлюється, виходячи із
інтересів власників конкретного підприємства (капіталу). При цьому норматив Eн
встановлюється підприємством самостійно і на умовах того, що величина нормативу
ефективності повинна бути, з одного боку, не нижче рівня економічної
ефективності витрат, досягнутого на підприємстві в попередньому періоді
(базовому періоді), а з іншого боку, не нижче рівня економічної ефективності
розміщення коштів на депозитних рахунках в установах банків:
(2.2)
(2.3)
де Eб – величина економічної ефективності витрат в базовому (попередньому)
періоді;
Б.В. – банківський відсоток за розміщення коштів на депозитних рахунках в
установах банків.
На практиці і в економічних дослідженнях прийнято розглядати два види
показників економічної ефективності витрат: на базі застосованих ресурсів і на
базі споживаних ресурсів (поточних витрат). Але в цих випадках для оцінки
різних видів витрат використовується єдиний норматив економічної ефективності
Eн, який розрахований на базі застосованих ресурсів (одноразових витрат), [200,
с. 31-35, с.65-68]:
, (2.4)
де П? - річний розмір чистого прибутку підприємства в базовому періоді;
ОВФсер.р.б- середньорічна балансова вартість основних виробничих фондів
підприємства в базовому періоді;
ОбВФсер.р.б - середньорічна балансова вартість оборотних виробничих фондів
підприємства в базовому періоді.
При цьому розрахункові показники економічної ефективності витрат (як на базі
застосованих ресурсів,так і на базі споживаних ресурсів) порівнюються з цим
нормативом економічної ефективності [200, с. 31-35]:
, Ф = ОВФсер.р+ОбВФсер.р+НМАсер.р , (2.5)
, СПВ = Сп+ПнП+ІПП, (2.6)
де П? - річний розмір чистого прибутку підприємства;
Ф - середньорічна балансова вартість виробничих фондів і нематеріальних активів
підприємства;
ОВФсер.р- середньорічна балансова