РОЗДІЛ 2
Матеріали, методи ТА ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для досягнення мети та виконання поставлених завдань нами проведено обстеження
275 дівчат-підлітків. У 2000-2001 роках проводили профілактичні огляди
дівчат-підлітків – студенток І курсів коледжів м. Львова. Обстеження та
лікування дівчат-підлітків з порушеннями менструальної функції та
екстрагенітальною патологією проводили у Львівській обласній дитячій клінічній
лікарні (обласний центр становлення репродуктивної функції та статевого
здоров’я дітей і підлітків) у 2001 - 2005 роках. Серед обстежених
дівчат-підлітків тільки у 10,9% були відсутні супутні екстрагенітальні
захворювання. У той же час серед дівчат-підлітків з екстрагенітальною
патологією порушення менструальної функції були відсутніми лише у 14,5%
випадків.
Критерієм включення у дослідження та розподілу обстежених дівчат-підлітків на
клінічні групи спостереження був характер виявлених порушень репродуктивного
здоров'я.
У основні клінічні групи увійшли дівчата-підлітки з порушеннями менструальної
функції на тлі екстрагенітальної патології: першу основну групу склали 86
дівчат з ювенільними матковими кровотечами; у другу основну групу увійшли 52
пацієнтки з вторинною аменореєю; у третю основну групу – 67 дівчат з
гіпоменструальним синдромом.
Групу порівняння склали 40 дівчат-підлітків з екстрагенітальною патологією, у
яких порушення менструальної функції в анамнезі та на момент обстеження були
відсутніми. У контрольну групу увійшли 30 дівчат-підлітків з непорушеним
перебігом пубертатного періоду та відсутністю при обстеженні екстрагенітальної
патології.
Діагностика соматичної патології здійснювалась при первинному
клініко-лабораторному обстеженні педіатром та профільними спеціалістами –
кардіологом, гастроентерологом, отоларингологом, невропатологом,
ендокринологом.
Клінічні обстеження, об’єктивне загально-соматичне та гінекологічне обстеження
проводили рутинними методами, відповідно до принципів обстеження у підлітковій
гінекології. Виконували загальні клінічні аналізи крові та сечі, визначали
загальний білірубін, протеїнограму, електроліти, глюкозу крові, коагулограму.
Для верифікації соматичної патології проводили УЗД печінки, жовчевого міхура,
нирок, електрокардіографію, реоенцефалографію. Верифікацію захворювань
щитоподібної залози (ЩЗ) проводили сумісно з ендокринологом з урахуванням
рекомендацій ВООЗ.
У дівчат з ювенільними матковими кровотечами (ЮМК) для виключення первинної
гематологічної патології проводили дослідження коагуляційного потенціалу крові
за загальноприйнятими методами.
У процесі становлення репродуктивної системи жіночого організму спостерігається
декілька основних періодів, для кожного з яких притаманні певні особливості
фізичного і статевого розвитку, ендокринного статусу. Пубертатний період
починається з менархе, вік якого у середній смузі України коливається від 11 до
12 років. Усі дівчата, включені у дослідження, вступили у пубертатний період і
їх вік коливався від 13 до 18 років.
На першому етапі роботи проводили вивчення клінічного перебігу пубертатного
періоду, антропометричні дослідження, оцінку гармонійності фізичного і
статевого розвитку, вираженості вторинних статевих ознак і розвитку зовнішніх
статевих органів, визначали відповідність календарного та біологічного віку.
При вивченні анамнестичних даних з'ясовували особливості перебігу вагітності і
пологів у матері, фізичного розвитку пацієнтки в дитинстві, умови життя;
перенесені інфекційні, соматичні захворювання, травми; вивчали алергологічний
анамнез, час і послідовність появи вторинних статевих ознак, термін менархе і
характер менструальної функції до моменту звертання; стан репродуктивної
системи у близьких родичок.
Для оцінки ступеня фізичного розвитку визначали зріст (Р); масу тіла (М);
окружність грудної клітини (ОГК) і розміри тазу; проводили обчислення
масо-ростового індексу (МРІ) за формулою МРІ = М(кг):Р(м2). Оцінку скелетної
зрілості проводили шляхом визначення «кісткового віку» (КВ) за часом появи
точок окостеніння скелету променево-зап’ясних суглобів та дистального відділу
передпліччя на рентгенограмах, які проводили дівчаткам з затримкою біологічного
віку.
Статевий розвиток оцінювали на підставі послідовності появи і виразності
вторинних статевих ознак. Рівень статевого розвитку дівчат визначали за
формулою Ма+Р+Ах+Ме, де Ма – розвиток молочних залоз (1,2 бали), Р – лобкове
оволосіння (0,3 бали), Ах – аксилярне оволосіння (0,4 бали), Ме – вік менархе
(2,1 бали). Обчислювали сумарний "бал статевого розвитку" за стандартами
статевого розвитку [47].
Таблиця 2.1
Стандарти статевого розвитку дівчаток [47]
Вік, роки
Формула нормального розвитку
Бали нормального розвитку
Відставання
Випередження
13
Від Ма3 Р2Ах0Ме0 до Ма3 Р3Ах2Ме3
Від 3,0 до 11,6
< 3,0
> 11,6
14
Від Ма3 Р2Ах2Ме0 до Ма3 Р3Ах3Ме3
Від 5,0 до 11,6
< 5,0
> 11,6
15
Від Ма3 Р3Ах2Ме3 до Ма3 Р3Ах3Ме3
Від 11,6 і вище
< 11,6
16
Від Ма3 Р3Ах2Ме3 до Ма3 Р3Ах3Ме3
Від 11,6 і вище
< 11,6
Для оцінки вираженості гірсутизму використовували шкалу Феррімана-Голвея
(D.Ferriman, J.Gоlwey, 1961), за якою оцінювали локалізацію оволосіння у 11
ділянках тіла та ступінь його вираженості у балах (від 0 до 4 у кожній
ділянці): до 4 балів – оволосіння у межах норми, 4 – 14 балів – І ступінь
вірилізації, 15-25 балів – ІІ ступінь вірилізації, 26-36 балів - ІІІ ступінь
вірилізації. Ступінь оволосіння оцінювали візуально. Не має оволосіння – 0
балів, окремі рідкі волоски – 1 бал, багато розрізнених волосків – 2 бали,
суцільне рідке оволосіння – 3 бали,
- Київ+380960830922