РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих
Нами проведено клінічне обстеження 183 хворих з ЦВП. В групу контролю увійшли
167 практично здорових осіб, серед яких жінок було 89 (53%), чоловіків 78
(47%), відповідно. Вік осіб обох груп коливався в межах 30–59 років. В
контрольну групу включались дорослі особи за умови відсутності скарг з боку
внутрішніх органів та систем, без обтяженого сімейного анамнезу, шкідливих
звичок.
Дослідження проводили в клініці цереброваскулярної патології Українського
державного науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів та в біохімічній
лабораторії Вінницького національного медичного університету.
Всім хворим з ЦВП та пацієнтам контрольної групи у відповідності до програми
дослідження та згідно алгоритмізованої стандартної тематичної карти, було
проведено всебічне загальносоматичне, неврологічне, клініко-інструментальне та
лабораторне дослідження. Цифрову обробку даних проводили за допомогою
статистичних методів.
Для визначення тяжкості ішемічного інсульту застосовували загальновизнані
стандартизовані шкали оцінки тяжкості стану пацієнтів, які наведені в
літературі [6].
В гострому періоді ішемічного інсульту користувались шкалою NIH (National
Institutes of Health Stroke Scale) [5], яка дозволяла визначити ступінь
тяжкості втрати свідомості і неврологічного дефіциту при поступленні хворого і
в динаміці перебігу гострого періоду інсульту. Оцінку проводили в балах, де 0
балів — характеризує нормальний стан хворого, 3–8 балів — легкі порушення, 9–12
балів — середній ступінь тяжкості, 13–15 балів — тяжкий, більше 15 балів —
занадто тяжкий стан.
З метою оцінки ступеня інвалідизації та функціональних можливостей хворих в
ранньому відновному, пізньому відновному та резидуальному періодах інсульту
використовували шкалу Ренкіна [6], згідно якої при 1 ступені відсутні ознаки
інвалідності, при 2 ступені наявні легкі ознаки інвалідності, при 3 ступені
вони помірно виражені, при 4 ступені виражені, при 5 ступені ознаки
інвалідності значно виражені.
Когнітивні функції пацієнтів з перенесеним інсультом оцінювали за допомогою
Міні-Ментал Тесту [5,6]. Тест охоплює оцінку пам’яті, уваги, орієнтації, мови,
читання, письма, рахунку згідно уніфікованого опитувальника. Методологія
використання тесту передбачає підрахунок сумарного балу, який може складати від
0 до 30, причому бал, рівний 24, вважається пограничним для розмежування норми
та патології. Більш високий бал свідчить про краще збереження когнітивних
функцій.
Визначення м’язової сили здійснювалось за шестибальною шкалою оцінки м’язової
сили [6]. Вона враховує мовну характеристику сили м’язів, оцінює співвідношення
м’язової сили на здоровій і враженій стороні, а також визначає ступінь парезу
(0 балів — параліч, 1 бал — грубий парез, 2 бали — виражений парез, 3 бали —
помірний парез, 4 бали — легкий парез, 5 балів — відсутній парез).
Дослідження м’язового тонусу виконували шляхом оцінки рефлекторної
скоротливості м’язів при повторних пасивних рухах в суглобі. Ступінь
спастичності оцінювали за модифікованою шестибальною шкалою Ашфорта (0 балів —
відсутнє підвищення м’язового тонусу, 1 бал — легке підвищення, 2 бали —
незначне підвищення, 3 бали — помірне підвищення, 4 бали — значне підвищення, 5
балів — фіксація враженого сегменту кінцівки в положенні згинання або
розгинання) [6].
В табл. 2.1 наведена клінічна характеристика хворих, залучених до дослідження.
Під нашим спостереженням знаходилось 183 хворих з ЦВП. Чоловіків було 85
(46,5%), жінок — 98 (53,5%). Вік хворих в середньому склав 48,6±0,33 роки.
Таблиця 2.1
Вік та стать пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями
в різні періоди після інсульту
Групи пацієнтів
Вік, роки
Жінки
Чоловіки
Транзиторні ішемічні атаки,
n=30
46,0±1,00
16
53,3%
14
46,7%
Хворі з ішемічним інсультом,
n=153
49,1±0,31
82
53,6%
71
46,4%
Р 1: 2
0,02
0,5
0,5
Всі хворі з цереброваскулярною патологією, n=183
48,6±0,33
98
53,5%
85
46,5%
В тому числі:
Гострий період інсульту,
n=29
50,1±0,65
12
41,4%
17
58,6%
Ранній відновний період інсульту,
n=39
48,0±0,79
19
48,7%
20
51,3%
Р 4: 5
0,1
0,5
0,5
Пізній відновний період,
n=35
49,4±0,72
18
51,4%
17
48,6%
Р 4: 6
0,5
0,5
0,5
Віддалені наслідки інсульту,
n=50
49,2±0,47
33
66%
17
34%
Р 4: 7
0,2
0,5
0,5
Примітки:
1. Достовірність відмінностей між середніми величинами вирахувана за критерієм
Ст’юдента; Р — вірогідність відмінностей.
2. Достовірність відмінностей між відсотками вирахувана за точним методом
Фішера.
Ішемічний інсульт діагностовано у 153 хворих, ТІА — у 30. Розподіл хворих за
статтю не виявив достовірних розбіжностей в цих групах, а середній вік хворих з
ТІА виявився вірогідно меншим хворих з ішемічними інсультами. Гострий період
ішемічного інсульту діагностовано у 29 хворих, ранній відновний — у 39, пізній
відновний — у 35, резидуальний (або період віддалених наслідків) — у 50 осіб.
Суттєвої різниці по віку та статі в групах пацієнтів обстежених в різні періоди
після перенесеного інсульту нами не виявлено.
Ми провели аналіз розподілу пацієнтів за найбільш вагомими факторами ризику
ЦВП, такими як артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, ожиріння та
паління тютюну (рис. 2.1). Виявилось, що як серед хворих з ТІА, так і серед
хворих з ішемічними інсультами перше місце за частотою посідала артеріальна
гіпертензія (у 47% та 80% осіб, відповідно). На другому місці було паління
тютюну, причому відсоток курців серед хворих з ішемічними інсультами достовірно
переважав в 2 рази кількість таких серед хворих з ТІА. Крім того, у
- Київ+380960830922