РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ОПОДАТКУВАННЯ НА СТАНОВЛЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА В
УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
2.1. Взаємодія держави і системи підприємництва в умовах ринкової трансформації
Ринкова трансформація економіки України і правове визнання приватної власності
об’єктивно сприяли відродженню в Україні активної підприємницької діяльності.
Сьогодні підприємницька діяльність виділяється як особливий чинник економічного
зростання й є предметом пильної уваги та вивчення відомих вітчизняних і
закордонних вчених-економістів. Значний внесок в розробку проблем розвитку
підприємництва був зроблений в дослідженнях західних учених Дж. Долана, П.
Друкера, Д. Ліндсея, Ф. Хайєка, А. Хоскінга, Й. Шумпетера, та вітчизняних -
В. Андрущенка, С.Архієреєва, А. Агєєва, А. Арсєєнко, Є. Балацького, Г. Білоуса,
А. Блинова, Є. Бунге, П. Буряка, О. Василика, А. Віноградської, К. Воблого, В.
Вишневского, В. Гейця, А. Гриценка, А. Даниленко, Г. Задорожного, Р.
Капелюшнікова, Г. Клейнера, І. Крючкову, С. Лондара, О. Луніну, Ю. Ляшенка, П.
Мельника, В. Міщенка, С. Науменкову, М. Покропівного, В. Полтеровича, В.
Радаєва, А. Русова, Е. Слуцкого, А. Соколовську, В. Суторміну, Ю. Тарануху, М.
Туган-Барановського, С. Тютюнникову, П. Фоміна, В. Фролова, І. Чугунова, Л.
Шаблисту, С. Юрія, М. Яворського, О. Яременка та ін. [Див.: 2, 51, 52, 231,
240, 262].
Значення підприємництва в економічному розвитку країни зводиться до того, що
воно: по-перше, служить поштовхом для змін в структурі економіки; по-друге,
створює «сприятливе середовище» для конкуренції; по-третє, вважається
каталізатором економічного розвитку; по-четверте, сприяє економії і
раціональному використанню всіх ресурсів [207, с. 25]. В умовах транзитивних
економік підприємництво як важлива частина інституційних перетворень повинне
виконувати роль економічного демпфера. За своєю суттю воно має вищий
адаптаційний потенціал, що дає можливість пристосовуватися до змінних умов
зовнішнього середовища, і виявляється особливим регулюючим механізмом,
відмінним від механізмів як цінового, так і прямого державного регулювання;
більш того, в чомусь альтернативним останньому.
Наукове розуміння економічної суті, змісту господарського механізму і сучасного
підприємництва дає підставу для наступного визначення
організаційно-господарського механізму підприємництва – це спосіб
господарювання підприємницького типу, організації підприємницького відтворення
за допомогою науково-обґрунтованої системи економічних і організаційних форм,
методів та важелів.
До основних функцій організаційно-господарського механізму підприємництва можна
віднести [191, с. 47 - 48]:
реалізацію підприємницького потенціалу, закладеного в підприємцях, кожній
підприємницькій формі і структурі, і забезпечення ефективної взаємодії,
конкуренції і співпраці між цими формами і структурами;
здійснення самоорганізації і взаємодії господарюючих суб’єктів в кожній формі і
структурі підприємництва з метою забезпечення організації ефективного
відтворення підприємницької структури в цілому;
підтримку стійкої мотивації підприємців і підприємницьких структур в постійному
здійсненні нових комбінацій чинників відтворення на інноваційній ризиковій
основі: у створенні нових технологій, засобів виробництва, форм організації
праці і виробництва, інноваційного менеджменту і маркетингу, реалізації
творчого і професійного потенціалу всіх агентів відтворення;
забезпечення відповідності економічної поведінки суб’єктів підприємницької
діяльності, саморегулювання системи підприємництва вимогам економічних
законів;
стійку підтримку економічного, організаційного, правового, соціального,
політичного середовища, що забезпечує, з одного боку, свободу і ефективний
розвиток підприємництва, з другого боку – соціальну орієнтацію його розвитку.
Організаційно-господарський механізм підприємництва включає два органічно
взаємозв’язаних блока: механізм ринково-конкурентної системи самоорганізації і
самоврядування відтворення підприємницького типу на рівнях макро-, мезо- і
мікроекономіки та систем державного регулювання, адекватним вимогам економічних
законів, зокрема законів ринку і підприємництва.
В процесі трансформації економіки України проблема становлення підприємництва
надзвичайно складна. Реформування економічної системи ґрунтувалося на вільному
формуванні ринкових інститутів при мінімальній участі держави. Тим часом
вирішити головні задачі переходу до ринку без послідовного державного контролю
неможливо.
На наш погляд, основною відмінністю соціально-економічного відродження
підприємництва в Україні виступає деформований характер підприємницького
середовища, що склалося задовго до початку ринкових реформ і ускладнюється
сучасними негативними явищами в економіці.
В Україні, як і в інших соціалістичних країнах, в дореформений період були
сформовані інституції, які кардинально відрізнялися від своїх аналогів в
демократично розвинених країнах. Це були інститути централізованого державного
управління, партійного диктату, інформаційної фільтрації, ідеологічної
пропаганди, тотального контролю, основи функціонування яких відповідали вимогам
планової економіки.
Радикальна і швидка ломка попередньої системи інститутів, що зачіпає,
зрозуміло, лише частину формальних норм і правил, призвела до катастрофічного
розладжування у функціонуванні формальних і неформальних інститутів. Коріння
розладжувань, які проявляються на сучасному етапі, треба шукати в колишній
інституційній системі. У надрах планової економіки, яка характеризувалася
вельми жорсткими формальними правилами, склалася могу
- Київ+380960830922