РОЗДІЛ 2
ВИПРОБУВАННЯ ЯК УМОВА ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЄ ЯКІСНИЙ ПІДБІР КАДРІВ
2.1. Поняття випробування, його правова природа та значення
Цінність будь-якого наукового дослідження визначається його призначенням та
результативністю. Науковий результат, у свою чергу, зумовлюється власним
ціннісним значенням, одним з аспектів якого є виокремлення та обґрунтування
категоріального апарату, який впливає на галузеву належність та достовірність
дослідження. Тому вважаємо за доцільне почати характеристику природи та
значення випробування саме з визначення дефініції “випробування”.
З філологічної точки зору випробувати – перевіряти на ділі якості, властивості
кого- чого-небудь, здатність до здійснення, виконання чогось; перевіряти
здатність до певної дії [58, с. 106]. В.І. Даль визначає випробування як
“визначення у справі, переконання досвідом, пізнавати досвідченістю” [59, с.
58].
Мова трудового права дуже близька до мови закону, оскільки вона
характеризується точністю і узагальненістю загальновживаних і спеціальних
юридичних понять. Очевидно цим пояснюється постійний, незгасаючий інтерес до
мови права.
Випробувати – означає перевірити і оцінити на практиці якості (риси) і
властивості придатності працівника до дорученої роботи. В процесі випробування
адміністрація визначає професійні і морально-психологічні якості працівника.
В юридичній літературі неодноразово робилися спроби дати визначення
випробування при прийнятті на роботу, однак і на сьогодні відсутня єдність
позицій вчених з цього питання.
В.В. Жернаков, досліджуючи інститут випробування, визначив випробування як
обумовлену при укладенні трудового договору угоду сторін і таку, що
здійснюється шляхом оцінки результатів трудової діяльності в межах встановлених
законом строків перевірки відповідності професійних, моральних і інших якостей
працівника вимогам, які пред’являються до виконання дорученої роботи [60, с.
5]. Вказане визначення заслуговує на увагу, однак, на нашу думку, не повністю
розкриває досліджуване поняття. Для визначення правового поняття випробування
необхідно уточнити характерні ознаки випробування, його юридичні властивості,
до яких можна віднести: законодавче закріплення випробування; договірний
характер його встановлення; обмеженість строками і категоріями осіб. Умова
стосовно випробування відображається в акті правозастосування – трудовому
договорі; зміст (спосіб) визначається виходячи з виконання працівником трудової
функції; випробування слід розглядати як юридичний факт, що породжує правові
наслідки для працівника і роботодавця.
На думку Н.М. Хуторян, випробування – це перевірка відповідності працівника
роботі, яку він має виконувати за трудовим договором. Ця дефініція, на нашу
думку, не відображає доповнюючого характеру випробування та його договірної
основи. Вона у повній мірі визначає зміст та мету випробування [61, с. 404].
М.П. Шарило визначає випробування як обумовлену угодою сторін в процесі
укладення трудового договору перевірку відповідності працівника дорученій
роботі [62, с. 401]. Радянський енциклопедичний словник характеризував
випробування дещо спрощено як перевірку відповідності робітника чи службовця
певній роботі [63, с. 516]. Юридична енциклопедія під редакцією Тихомирової
Л.В. та Тихомирова М.Ю. дещо доповнює це визначення, додаючи те, що це
перевірка, умова по яку вміщується в трудовому договорі та зазначається у
наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу [64, с. 389].
На нашу думку, дослідження категорії “випробування при прийнятті на роботу”
буде повним за умови визначення її співвідношення з такими поняттями, як умова
щодо випробування та інтерес у трудовому праві.
Для повнішого аналізу юридичних ознак випробування при прийнятті на роботу
необхідно зупинитися на понятті “умова щодо випробування”. І.Я. Кисельов
вважає, що з формально-юридичної точки зору випробувальний строк розглядається
як “умовна угода із скасувальною умовою” [65, с. 140-141], використовуючи як
обґрунтування свого твердження конструкцію цивільного права. Зазначеної точки
зору в свій час дотримувалися такі вчені, як М.Г. Александров, О.С, Пашков,
А.І. Ставцева. Проте, прийнято вважати, що вказана умова має носити характер
події, тобто не повинна залежати від поведінки людини і бути зовнішнім стосовно
людської волі явищем. Все ж результат випробування в більшій мірі залежить від
бажання і поведінки працівника. При цьому, для того, щоб працівник міг у повній
мірі проявити себе, роботодавець зобов’язаний створити необхідні умови для
роботи. Результати праці згодом будуть покладені в основу підведення підсумків
випробування, тобто в даному випадку мова йде про спрямування працівником своєї
діяльності на отримання конкретного правового результату. Наприклад,
інженер-програміст, якого прийнято на роботу з випробуванням, повинен у
відповідності до отриманого завдання і своїх функціональних обов’язків протягом
випробувального строку розробити певну комп’ютерну програму, тому його дії
повністю будуть спрямовані не тільки на створення даної програми, а й на
якість, швидкість, віднайдення найоптимальніших шляхів створення даної
програми. Результат праці інженера буде покладено в основу визнання його таким,
що витримав випробування, тобто відповідає дорученій роботі. Тому випробування
в даному випадку не можна розглядати як скасувальну умову. Та й сам трудовий
договір не можна розглядати як такий, що відбувся чи не відбувся, оскільки він
вже укладений і набув обов’язкової для сторін сили з моменту підписання. На це
ж вказує і ст. 28 КЗпП України: “коли строк випробування закінчився, працівник
про
- Київ+380960830922