РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО СТАНУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ
ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ
2.1. Розвиток та основні етапи становлення системи управління якістю в Україні
Управління якістю продукції повинне здійснюватися системно, таким чином на
підприємстві повинна функціонувати система, яка строго розподіляє
відповідальність, процедури, процеси і ресурси, необхідні для управління
якістю.
Історично система якості в Україні розвивалась в складі системи управління
якості СРСР.
Вперше такий підхід було застосовано в 60-х роках, на підприємствах м.
Саратова, де була впроваджена так звана система БІП - система бездефектного
виготовлення продукції. Основний упор в цій системі робився на безпосередніх
виробників. Був розроблений і застосований критерій оцінки якості праці -
відсоток здачі продукції з першого пред'явлення. Проте саратовська система мала
ряд недоліків: вона не дозволяла контролювати і управляти рівнем розробок і
проектування виробів; не охоплювала інші стадії їх життєвого циклу - реалізацію
і експлуатацію.
В 1957-1958 рр. на підприємствах м. Горького з'явилася система КАНАРСПІ
(якість, надійність, ресурс з першого виробу). В ній разом з елементами
бездефектного виготовлення продукції і здачі її з першого пред'явлення увага
зверталася на управління якістю виробів в період їх проектування і впровадження
у виробництво.
Ще далі пішли ярославські і кременчуцькі машинобудівники. В 1963 р. вони
розробили і упровадили систему НОРМ (наукова організація робіт по збільшенню
моторесурсу двигуна). В ній ураховувався досвід саратівців і горьківчан. Але
був введений і новий важливий елемент - управління зв'язками між споживачами і
проектувальниками двигуна.
Наступний етап в становленні комплексної системи управління якістю продукції
(КСУКП) - це створення і застосування системи бездефектної праці (СБТ) на
підприємствах м. Львова в 1964 р. Її суть полягає в тому, що критерії оцінки
праці працівників є коефіцієнт якості праці не тільки виробників, але і
працівників всіх служб підприємства, не тільки окремих виконавців, але і
колективу.
В 1972-1973 р.р. склалася вже комплексна система управління якістю продукції
(КСУКП) - сукупність технічних, організаційних економічних, соціальних заходів,
регламентованих стандартами підприємств і діючих в часі безперервно. Система
давала можливість планомірно впливати на чинники, що впливають на
техніко-економічні і естетичні властивості продукції на всіх стадіях її
життєвого циклу.
Проте впровадження цих систем в практику підприємств для вирішення проблеми
якості не привело до значного підвищення його рівня. Це пояснюється тим, що
монополізований характер виробництва і гонка за збільшенням об'єму випуску
продукції не дозволяли різко підвищити вимоги до якості продукції без
модернізації техніки, заміни устаткування, упровадження нових технологій і
автоматизованих засобів регулювання і контролю якості продукції.
Зараз спостерігається класична суперечність: психологічне відношення керівника
до якості деякі називають це "синдром першого керівника" залишається минулим,
соціально-економічна ситуація змінюється.
Після одержання Україною незалежності та процесами пов’язаними з інтеграцією до
європейської співдружності, вітчизняних виробників турбують питання підвищення
якості згідно світових стандартів.
В міжнародній організації ІСО є спеціальний комітет 176 ТС по розробці
стандартів серії 9000, які встановлюють вимоги до систем управління якістю. За
період свого існування цей комітет розробив три версії стандартів. Стандарти
ISO серії 9000 спочатку були видані в 1987 р. В 1994 р. з'явилося друге, а в
грудні 2000 р. – третє видання. Кожне чергове видання враховувало новітні
теоретичні розробки в області управління якістю і досвід передових фірм за
період, минулий з моменту появи попередньої версії стандартів. Стандарти ISO
серії 9000 версії 1994 р. діяли до грудня 2003 р. В цей період признавалися
сертифікати на системи якості, засновані на цих стандартах. Не дивлячись на
істотні відмінності стандартів ISO серії 9000 версій 1994 р. і 2000 р., в них є
і багато загального за змістом [42, 43, 71].
Сімейство стандартів ISO серії 9000 версії 1994 р. включало 25 стандартів, у
тому числі шість основних наведено в табл.2.1.
Таблиця 2.1
Основні стандарти серії 9000 версії 1994
№ п/п
Назва стандарту
Зміст
1.
ISO 9000-1
Стандарти по управлінню і забезпеченню якості. Керівні вказівки по вибору і
застосуванню.
2.
ISO 9001
Системи якості. Модель забезпечення якості при проектуванні, розробці,
виробництві, монтажі і обслуговуванні.
3.
ISO 9002
Системи якості. Модель забезпечення якості при виробництві, монтажі і
обслуговуванні.
4.
ISO 9003
Системи якості. Модель забезпечення якості при остаточному контролі і
випробуваннях.
5.
ISO 8402
Управління і забезпечення якості. Словник.
6.
ISO 9004-1
Система забезпечення якості. Елементи системи якості. Керівні вказівки.
В Україні стандарти ISO серії 9000 з 1995 р. були прийняті як національні ДСТУ
ISO 9000-1, ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 9002, ДСТУ ISO 9003; ДСТУ ISO 8402, ДСТУ
ISO 9004-1.
В країнах ЄС стандарти ISO 9000-9004 діяли як відповідно EN 29000, EN 29001, EN
29002, EN 29003, EN 29004.
ISO 9000 і 9004 містили тільки керівництво по застосуванню стандартів для
розробки і поліпшення систем якості, а стандарти ISO 9001, 9002 і 9003
визначали вимоги до систем забезпечення якості. Стандартами передбачалися три
моделі систем забезпечення якості. Найбільшу кількість видів діяльності петлі
якості охоплювала модель системи якості, що міститься в стандарті ISO 900
- Київ+380960830922