РОЗДІЛ 2
ДІАГНОСТИКА РІВНЯ КОРПОРАТИВНОЇ БЕЗПЕКИ ЯК ПЕРЕДУМОВА ОРГАНІЗАЦІЇ ЕФЕКТИВНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Характеристика методологічних підходів до оцінки рівня безпеки
функціонування підприємства
У період становлення та розвитку ринкових механізмів, бурхливого розмаху
підприємництва в умовах сучасної економіки України досить актуальним завданням
для економічної науки і практики господарювання є розробка та використання
механізмів забезпечення безпеки розвитку українських підприємств. Протягом
останнього часу багато вітчизняних підприємств та фінансово-кредитних установ
створюють у своїй структурі спеціальні підрозділи, основним завданням яких є
забезпечення безпеки цих суб’єктів господарювання. Однак ці підрозділи до цього
часу не мають розробленої та ефективно функціонуючої системи забезпечення та
оцінки рівня економічної безпеки підприємств, що суттєво знижує ефективність їх
функціонування та обумовлює нагальну потребу в наукових розробках механізмів
забезпечення і методики оцінки рівня корпоративної безпеки суб’єктів
господарювання.
Дослідження теоретичних та практичних аспектів формування та оцінки рівня
безпеки функціонування суб’єктів підприємницької діяльності знайшли
відображення у працях вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема,
В.П.Пономарьова [121], Г.В.Козаченко, О.М.Ляшенко [75], Д.Ковальова,
І.Плєтнікової [72], Т.Сухорукої [143], Є.А.Олейнікова [107], С.Ф.Покропивного
[36], М.П.Капустіна [69], М.А.Бендікова [13] та інших. Однак, на думку
більшості фахівців, на сьогоднішній день ще не в достатній мірі розроблені
методологічні засади оцінки рівня економічної безпеки суб’єктів
господарювання.
Відсутність загальновизнаної методики оцінки рівня безпеки функціонування
суб’єктів підприємницької діяльності пояснюється складністю математичної
формалізації багатьох аспектів цієї проблеми. Існуючі методики оцінки рівня
економічної безпеки підприємств в багатьох випадках не забезпечують зіставність
різночасових оцінок економічної безпеки одного підприємства, а також
підприємств різних галузей, характеризуються відсутністю чітких фіксованих меж
інтегрального показника (критерію) економічної безпеки, а також є надмірно
громіздкими та складними для використання в практичній діяльності суб’єктів
господарювання.
З огляду на це та важливість забезпечення ефективного функціонування служби
безпеки та підприємства загалом постає завдання вдосконалення існуючих та
розробки нових методик оцінки рівня економічної безпеки суб’єктів
господарювання. Перш ніж приступити до розробки інструментарію оцінки рівня
безпеки підприємства, необхідно детально проаналізувати існуючі методичні
підходи до оцінки рівня економічної безпеки суб’єктів господарювання.
На сьогоднішній день фахівцями в сфері безпеки функціонування суб’єктів
господарювання розроблено декілька методичних підходів до оцінки рівня
економічної безпеки підприємств, які відрізняються між собою методами
розрахунків, критеріями безпеки, практичною спрямованістю, рівнем узагальнення
та абстрагування. Проаналізуємо найбільш поширені з цих підходів.
І підхід – індикаторний [13; 75; 143 ].
Згідно цього підходу рівень безпеки функціонування підприємства визначається за
допомогою системи індикаторів. Індикатори являють собою кількісні та якісні
величини, які характеризують граничні значення різноманітних функціональних
показників. Методика оцінки економічної безпеки суб’єктів господарювання
полягає у порівнянні фактичних показників діяльності підприємств з
встановленими індикаторами.
Оцінка рівня безпеки функціонування суб’єктів господарювання на основі цього
підходу передбачає визначення груп індикаторів, що характеризують основні
напрямки діяльності підприємства. Зокрема, виділяють такі групи індикаторів
[13]:
індикатори виробництва, до яких відносять обсяги та динаміку виробництва,
рівень завантаження виробничих потужностей, частку НДДКР в загальному обсязі
робіт, коефіцієнти вибуття та оновлення виробничих фондів, вікову структуру й
технічний ресурс машин і обладнання, частку активної та пасивної частини
основних фондів і таке інше;
фінансові індикатори, зокрема фактичний та необхідний обсяги інвестицій,
коефіцієнти ліквідності, фінансової стійкості, оборотності активів, рівні
рентабельності виробництва та капіталу, структуру активів і пасивів
підприємства, обсяги прибутків та інше;
соціальні індикатори, до яких відносять вікову, кваліфікаційну, професійну
структури персоналу, коефіцієнти плинності та заміщення кадрів, рівень
заборгованості з заробітної плати й соціальних виплат, рівень оплати праці,
втрати робочого часу і так далі.
На основі порівняння фактичних показників роботи підприємства з пороговими
значеннями – індикаторами, робиться висновок про рівень економічної безпеки
суб’єкта господарювання. Проте достовірна “оцінка рівня економічної безпеки
підприємства на основі індикаторного підходу передбачає визначення з високим
ступенем точності бази порівняння – індикаторів. Саме рівень точності
індикатора і є проблемою, яка полягає в тому, що на сьогоднішній момент часу
відсутня методична база визначення індикаторів, що враховували б особливості
діяльності підприємства, обумовлені, зокрема його галузевою належністю, формою
власності, структурою капіталу, існуючим організаційно-технічним рівнем. А якщо
ще додати необхідність постійного уточнення величини індикатора внаслідок
постійної зміни зовнішнього середовища та внутрішніх параметрів, то складність
проблеми значно збільшується, оскільки індикатори – показники
- Київ+380960830922