Ви є тут

Інфікування мікобактеріями та профілактика захворювання на туберкульоз серед студентів

Автор: 
Солонинка Григорій Ярославович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U003045
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ, КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ОСІБ ТА
МЕТОДИКА хіміопрофілаткики туберкульозу
2.1. Вивчення захворюваності на туберкульоз та інфікування мікобактеріями
туберкульозу
Дослідження було проведено на базі студентської поліклініки м. Києва. Предметом
цього дослідження були журнали реєстрації випадків активного туберкульозу,
реєстрації результатів туберкулінодіагностики, річні статистичні звіти про
захворюваність, інфікованість студентів МБТ.
З метою вивчення рівня захворюваності серед студентів, його структури за віком,
статтю, формою, методів виявлення туберкульозу проаналізовані дані журналу
реєстрації випадків активного туберкульозу студентської поліклініки, щорічні
облікові звітні форми № 08 „Звіт про захворювання на активний туберкульоз” та №
33-здоров „Звіт про хворих на туберкульоз” та підсумкові щорічні звіти
студентської поліклініки з 1997 по 2004 рік. Усім студентам з уперше
діагностованим туберкульозом проводилось дослідження харкотиння на мікобактерії
туберкульозу методом флотації й посіву. Визначення чутливості МБТ до всіх
протитуберкульозних препаратів. Посів харкотиння хворих на туберкульоз із метою
виділення резистентних штамів МБТ проводиться на щільне середовище
Левенштейна–Йенсена за методикою, регламентованою Наказом МОЗ України № 45 від
06 лютого 2002 р. [54]
Захворюваність у студентів розраховували на 100 тис. студентів. Динаміку
захворюваності оцінювали за приростом або зменшенням показника в порівнянні з
попереднім роком, при цьому значення меншого показника брали за 100 %.
Для ретельного вивчення рівня захворюваності та інфікованості МБТ у студентів,
розробки найбільш ефективних організаційно-методичних заходів щодо виявлення
туберкульозу та його профілактики дослідний контингент було розподілено на 5
вікових груп: 15-18 років, 19-20 років, 21-22 років, 23-24 років, 25 та більше
років. У межах цих вікових груп проводили порівняння рівня захворюваності та
інфікування МБТ та зіставлення цих показників між собою, вивчали ступінь
туберкулінової чутливості залежно від віку. Крім віку, враховували окремо вплив
статі на захворюваність та туберкулінову чутливість. Показники захворюваності,
результати туберкулінових реакцій враховували окремо в чоловіків та жінок.
Загальна кількість випадків вперше діагностованого туберкульозу за
досліджуваний з 1997 по 2004 роки період складала 157.
Поширеність інфікування МБТ у студентській популяції вивчали ретроспективно
шляхом аналізу даних журналу реєстрації результатів туберкулінодіагностики,
карт профілактичних щеплень з 1997 по 2004 рік.
Результати туберкулінової чутливості в обстежених пацієнтів оцінювали в пробі
Манту з 2 ТО ППД-Л. Пробу Манту проводили в студентській поліклініці студентам
на всіх курсах навчання у вищих та середньо-технічних навчальних закладах та
студентам-медикам на кафедрі інфекційних захворювань, фтизіатрії та
пульмонології Медичного інституту Української асоціації народної медицини.
Маніпуляцію виконувала кваліфікована медсестра. Урахування результатів
туберкулінової чутливості проводилось лікарем-фтизіатром через 72 години з
моменту постановки проби Манту за наявністю та розмірами шкірного інфільтрату
(папули) шляхом вимірювання його діаметра за допомогою лінійки [50, 151, 178].
Визначали частоту проявів позитивних туберкулінових реакцій, ступінь
туберкулінової чутливості в туберкулінопозитивних осіб, середній розмір
папули.
Інтерпретація проби Манту проводилась наступним чином:
негативні туберкулінові реакції – папула відсутня;
сумнівні туберкулінові реакції – діаметр папули 1-4 мм;
позитивні туберкулінові реакції – діаметр папули 5 мм та більше.
Ступінь туберкулінової чутливості при позитивних реакціях оцінювали наступним
чином:
слабопозитивні туберкулінові реакції – папула 5-9 мм у підлітків (до 18 років);
5-12 мм у дорослих;
інтенсивні туберкулінові реакції – папула 10-16 мм у підлітків,
13-20 мм – у дорослих;
гіперергічні туберкулінові реакції – папула 17 мм та більше у підлітків, 21 мм
та більше – у дорослих. Крім папули, враховували наявність везикули,
лімфангаїту та регіонального лімфаденіту [12, 161].
Загальна кількість студентів, яким проведена туберкулінодіагностика протягом
досліджуваного періоду, досягла 3878, з них негативні туберкулінові реакції
були в 381 (9,8 %), сумнівні – у 660 (17,0 %), позитивні – у 2837 (73,2 %).
Серед студентів, у яких визначали позитивні туберкулінові реакції, вивчали
ступінь туберкулінової чутливості. Слабо-позитивні туберкулінові реакції були у
1210 (31,2 %) студентів, інтенсивні – у 1508 (38,9 %), гіперергічні ­– у 119
(3,1 %).
При вивченні поширеності інфікування МБТ оцінювали охоплення вакцинацією та
ревакцинацією проти туберкульозу всіх обстежених студентів та ефективність
імунізації за формуванням післявакцинального знаку.
При оцінці ефективності імунізації розраховували частоту формування місцевих
післявакцинальних знаків та оцінювали їх розмір. Неефективно імунізованими
вважали пацієнтів без післявакцинальних знаків або тих, у кого розмір рубчика
був менше 4 мм [12, 161]. Обстеження студентів проводилось традиційними
методами. У всіх обстежених студентів визначали наявність післявакцинальних
знаків БЦЖ, їх кількість та розміри. Усього було обстежено 76 студентів, яким
проводили ревакцинацію у віці 14 років. Це дослідження ми проводили в студентів
наймолодшої вікової групи 15-17 років, для того, щоб давність ревакцинації не
перевищувала 3 років. Ці дані ми отримали з карт щеплень. Студенти у віці 15
років складали переважну кількість обстежених – 42 (55,3 %), у віці 16 років –
18 (23,7 %), у віці 17 років – 16 ( 21,0 %). Кліні