Оптимізація лапароскопічних холецист-ектомій у хворих на калькульозний холецистит

РОЗДІЛ 2
КЛІНІКО-СТАТИСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОПЕРОВАНИХ ХВОРИХ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клініко-статистична характеристика оперованих хворих
В основу роботи було покладено аналіз результатів обстеження та лікування 586
хворих жовчокам’яною хворобою та її ускладненнями, які перебували на лікуванні
у відділенні загальної хірургії Луцької міської клінічної лікарні з 2001 по
2004 рр. З них у молодому і зрілому віці було 394 (67,2 %), а хворих
середнього, похилого та старечого віку було – 192 (32,8 %).
За цей період з 586 хворих було прооперовано 562 хворих (95,9 %). ЛХЕ була
виконана у 418 хворих, що склало 74,4 % всіх холецистектомій. З них у віці
20-59 років – 272 (65,1 %), у віці 60-74 років – 146 (34,9 %) (табл. 2.1).
Гострий калькульозний холецитсит був діагностований у 116 (27,8 %) хворих,
хронічний калькульозний холецистит - у 302 (72,2 %) хворих.
Таблиця 2.1
Розподіл оперованих хворих за віком
Вікова група
20 – 59
60 – 74
Всього
1-й період (2001 – 2002)
157
57
214
2-й період (2003 – 2004)
115
89
204
Всього
272
146
418
Значна частка хворих була прооперована у молодому і зрілому віці (65,1 %).
Неоперованими залишилися особи літнього віку (4,1%) внаслідок різних причин
(відмова хворого та родичів від операції, висока ступінь ризику операції, ряд
хворих було переведено у терапевтичні відділення для подальшого лікування
супутньої патології. Необхідно відмітити збільшення хірургічної активності з
91,4 % за період з 2001 р. по 2002 р. до 95,9 % з 2003р. по 2004 р. Це
обумовлено більш широким застосуванням лапароскопічної холецистектомії,
проведення патогенетично обґрунтованої передопераційної підготовки основного та
супутніх захворювань, а також об’єктивної оцінки основних факторів ризику
операції в порівнянні з прогнозом наслідку оперативного втручання. Проведення
ретельної динамічної доопераційної оцінки за даними ультрасонографії,
морфо­ло­гічних змін стінки жовчного міхура, верифікації патологічних
особливостей підпечінкового простору, характеру навколоміхурових запальних
процесів, стану жовчовивідних протоків, сприяло поліпшенню діагностики, вибору
технології доступу та вдосконалення техніки втручання.
За даними табл. 2.2, серед оперованих переважали жінки (91,6 %), які склали
основну частку, тоді, як чоловіків було лише 8,4 %. Переважно ЖКХ хворіють
жінки, і як видно з наведених у таблиці даних співвідношення жінок до чоловіків
у молодому та зрілому віці складало 14 : 1, а у літньому та старечому віці – 7
: 1. Переважну частину оперованих хворих складали особи зрілого, середнього та
похилого віку (82,1 %).
Таблиця 2.2
Розподіл оперованих хворих за статтю та віком
Стать
Вік
20 – 59
60 – 74
Всього
Частка
Чоловіки
18
17
35
8,4%
Жінки
254
129
383
91,6%
Всього:
272
146
418
100%
Як видно з табл. 2.3, переважна більшість хворих оперується після
довготривалого безуспішного лікування, перенісши неодноразовий приступ
печінкової коліки. А це в свою чергу не могло не залишити злукового процесу та
локальних запально-деструктивних змін в підпечінковому просторі, зокрема у
стінці жовчного міхура та оточуючих його тканин, що значно затруднювало
виконання ЛХЕ, збільшуючи ризик виникнення інтра- та післяопераційних
ускладнень.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих в залежності від тривалості захворювання ЖКХ
Тривалість
захворювання
Вік хворих
Всього
20 – 59
60 – 74
чоловіки
жінки
чоловіки
жінки
До 1 року
15
11
29
6,9
Від 1 до 3 років
31
18
54
12,9
До 5 років
69
27
106
25,4
До 7 років
87
35
130
31,1
Більше 7 років
52
38
99
23,7
Всього :
18
254
17
129
418
100
Всім хворим, які були прооперовані з приводу ЖКХ та її ускладнень, ми визначали
антропометричні дані. Для цього вимірювали ріст кожного хворого за допомогою
ростометра, вагу хворого – шляхом зважування на медичній вазі, окружність
грудної клітки та відстань від мечевидного відростка до пупкового кільця
сантиметровою стрічкою, величину епігастрального кута при ультразвуковому
дослідженні, поперечний та передньо-задній розміри виміряли за допомогою
кутоміра на одному й тому ж самому рівні, визначаючи їх співвідношення. За
допомогою антропометричних даних визначали тип конституційної тілобудови для
кожного хворого (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Розподіл хворих за типом конституційної тілобудови
Тип конституційної
тілобудови
Вік хворих
Всього
Частка, %
20 – 59
60 – 74
Астенічний
41
25
66
15,8
Нормостенічний
147
69
216
51,7
Гіперстенічний
84
52
136
32,5
ВСЬОГО
272
146
418
100
Як видно з табл. 2.4, домінуючою часткою серед оперованих хворих були пацієнти
з нормостенічним типом конституційної тілобудови. Даний тип тілобудови був
відмічений у 51,7 % хворих. Дещо менше спостерігався гіперстенічний тип
конституційної тілобудови у 32,5 % пацієнтів. Найменшу частку склали хворі із
астенічним типом конституційної тілобудови (15,8 %).
У осіб астенічного типу тілобудови епігастрально-пупкова відстань була від 12
до 21 см, що в середньому складало (16,2±3,9) см. Для хворих з нормостенічним
типом тілобудови цей показник склав в середньому від (17,3±2,8) см, ця відстань
була в межах від 14 до 20 см. У гіперстеніків даний показник коливався від 15
до 22 см, в середньому ця величина складала (18,2±3,7) см.
Аналізуючи клінічні прояви жовчокам’яної хвороби у хворих, необхідно відмітити,
що калькульозний холецистит був діагностований у 95,7 % випадків, безкамінцевий
холецистит з 2,9 %, а у 1,4 % випадків були діагностовані поліпи та холестероз
жовчного міхура. Безсимптомний перебіг холелітіазу був відмічений у 37,8 %
випадках, решта 62,2