РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗАПАСІВ СИРОВИНИ ТА ТОВАРІВ В
ПІДПРИЄМСТВАХ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА
2.1. Стан і динаміка запасів сировини та товарів в підприємствах ресторанного
господарства
Сучасні умови господарювання змушують підприємства швидко приймати управлінські
рішення щодо раціональної організації системи формування та використання
запасів.
Дійсно, однією з умов досягнення високих кінцевих результатів від
виробничо-торговельної діяльності підприємства й підвищення її ефективності є
постійне продумане формування запасів сировини та товарів та вміле управління
ними.
Ефективність механізму управління запасами переважно залежить від якісного
рівня аналітичної роботи, глибини економічного аналізу, обґрунтованості його
висновків [31, с. 191].
На основі якісних методів збору інформації з використанням даних бухгалтерської
та статистичної звітності для дослідження стану, динаміки та ефективності
формування і використання запасів сировини та товарів нами були обстежені 126 і
для аналізу відібрані 36 підприємств ресторанного господарства міста Харкова,
які належать до типу підприємств ресторанного господарства – кафе.
При виборі підприємств ресторанного господарства для дослідження ми враховували
наступні ознаки:
– можливість використання в аналітичній роботі особливостей малої виборки;
– достатність обсягу виборки, її однорідність за основними показниками, що
досліджуються;
– наявність різних форм власності: приватна, колективна;
– наявність у виборці підприємств ресторанного господарства різних за
місцезнаходженням, обсягом товарообороту, розміром фінансових результатів.
Характеристику підприємств ресторанного господарства в цілому можна отримати,
систематизуючи та узагальнюючи вихідну інформацію. А саме, використовується
метод групування, який являє собою процес утворення однорідних груп на основі
розподілу всієї сукупності досліджуваного явища на окремі групи (частини) за
найістотнішими ознаками [93, с. 133].
При аналізі явищ та показників, групування дозволяє простежити перехід
кількісних змін у якісні, виявити закономірності їх розвитку, розкрити
об’єктивне положення речей та виявити найбільш суттєві риси та властивості
явищ, що досліджуються.
Для дослідження динаміки та ефективності формування і використання запасів
сировини та товарів всі підприємства ресторанного господарства, що
досліджуються, були угруповані у три групи, в залежності від обсягу
товарообороту.
До першої групи увійшли 13 підприємств ресторанного господарства з обсягом
товарообороту менше 300 тис. грн., до другої групи – 11 підприємств, обсяг
товарообороту яких знаходиться в межах 300-500 тис. грн., а у третю групу
увійшло 12 підприємств, обсяг товарообороту яких перевищує 500 тис. грн. за
рік.
Використання обсягу товарообороту в якості ознаки групування обумовлене тим, що
від даного показника, на наш погляд, найбільш залежить розмір запасів сировини
та товарів.
Для характеристики ступеня однорідності виділених груп за обсягом товарообороту
нами були розраховані показники варіації. Розрахунки показників варіації за
групами вибіркової сукупності підприємств ресторанного господарства
представлені в додатку А, результати розрахунків наведені у таблиці 2.1.
У системі показників варіації найбільш простим є показник розмаху варіації [90,
с. 104].
, (2.1)
де – найбільше значення ознаки;
– найменше значення ознаки;
– розмах варіації.
Таблиця 2.1
Аналіз показників варіації за групами вибіркової сукупності підприємств
ресторанного господарства м. Харкова
№ гру-пи
Обсяг товароо-бороту, тис. грн.
Кіль-кість підпри-ємств
Серед-ня вели-чина,
Розмах варіації, R
Дис-персія,2
Серед-ньо квадратичне відхи-лення,
Коефіці-єнт варіації, V
До 300
13
251,77
118,00
1733,18
41,63
16,54
300-500
11
437,69
141,12
2381,99
48,81
11,15
вище 500
12
519,71
28,04
64,77
8,05
1,55
Результати розрахунків даного показника свідчать про те, що найбільший розмах
варіації має друга група підприємств, він складає 141,12 тис. грн., а найменший
має третя група – 28,04 тис. грн. Але цей показник фіксує лише граничні
відхилення і зовсім не враховує відхилень всіх інших варіантів від їх
середньої.
На практиці більш надійним показником є дисперсія та середнє квадратичне
відхилення, які дають узагальнену характеристику коливання усіх варіантів
сукупності, що вивчається [93, с. 106].
, (2.2)
де – дисперсія;
– величина і-ої ознаки;
– середнє значення ознаки;
– кількість варіантів.
Величина середньоквадратичного відхилення визначається за формулою (2.3):
, (2.3)
Необхідно зауважити, що середнє квадратичне відхилення є мірилом надійності
середньої. Чим менше середнє квадратичне відхилення, тим повніше середня
арифметична відображає всю сукупність.
Як свідчить таблиця 2.1, величина середньоквадратичного відхилення дещо
відрізняється за групами підприємств ресторанного господарства. Так, у першій
та другій групах середньоквадратичне відхилення складає 41,63 та 48,81
відповідно. А в третій групі даний показник значно нижче – 8,05.
Враховуючи, що середня величина відображає тенденцію розвитку, а середнє
квадратичне відхилення дає узагальнену характеристику коливання усіх варіантів
сукупності, найбільш поширеним показником коливання, який використовується для
оцінки типовості середніх є коефіцієнт варіації. Даний показник дозволяє
порівняти характер розсіювання в будь-якому розподіленні.
В економічній літературі [93-95] прийнято вважати, що я
- Київ+380960830922