Вы здесь

Діагностика фінансової кризи підприємств роздрібної торгівлі

Автор: 
Чирва Юлія Євгенівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
3406U003064
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОСНОВНІ підходи до діагностики фінансової кризи підприємств роздрібної торгівлі
. Агрегатні моделі діагностики фінансової кризи підприємств роздрібної
торгівлі
Закони ринкової економіки, до яких так складно адаптуються вітчизняні
підприємства, вимагають регулярного здійснення процедури діагностики фінансової
кризи. Якщо світовий стан розробки методичного забезпечення діагностики
фінансової кризи характеризується різноманітністю підходів до її здійснення, то
у вітчизняній та російськомовній літературі з фінансового аналізу та
антикризового управління дане питання лише набуває актуальності.
Разом з цим, певного поширення в наукових працях вчених країн колишнього СНД
[78-79, 82, 108] отримали методики, що, ґрунтуючись на абсолютних показниках
фінансової стійкості, можуть бути застосовані для діагностики фінансової кризи
підприємств.
У даному контексті слід відзначити, що потоки господарсько-фінансових операцій,
які здійснюються щоденно, описуються активними та пасивними статтями
бухгалтерського балансу. У зв’язку з цим, абсолютні показники в діагностиці
фінансової кризи являють собою перегруповані статті бухгалтерського балансу, а
всі моделі, що будуються на співвідношеннях між ними (і будуть наведені нижче)
базуються на формі порівняльного аналітичного балансу, запропонованого Н.А.
Блатовим у 20-х роках ХХ ст.
Так, спираючись на фундаментальні поняття Системи національних рахунків, М.С.
Абрютіна [78] пропонує розраховувати індикатори фінансово-економічної стійкості
підприємства. Оригінальна методика ґрунтується на тому, що для кожного
підприємства існує стан фінансово-економічної рівноваги, коли реальні активи
забезпечуються власним капіталом, а фінансові активи урівноважуються позиковим
капіталом. Інакше кажучи, дана методика є підтвердженням та розвитком підходу
до розуміння сутності фінансової кризи підприємства як порушення рівноваги
соціально-економічної системи (що було висвітлено нами в §1.1). Через те, що на
практиці стан рівноваги – це лише точка відліку, навколо якої відбуваються
безперервні коливання, методологічною передумовою побудови шкали для визначення
міцності й надійності або хиткості й нестійкості фінансового стану підприємства
є послідовне дослідження співвідношень обсягів власного капіталу й
довгострокових нефінансових активів та позикового капіталу й мобільних
фінансових активів (рис. 2.1):
Рис. 2.1. Алгоритм діагностики фінансово-економічного стану
підприємств торгівлі за методикою М.С. Абрютіної [78]
де ВК – власний капітал;
ПК – позиковий капітал;
НФА – нефінансові активи;
ДНФА – довгострокові нефінансові активи;
МФА – мобільні фінансові активи;
– індикатор фінансово-економічного стану;
– індикатор абсолютної платоспроможності;
– індикатор потенційної платоспроможності.
Для проведення діагностики фінансово-економічного стану суб’єктів
господарювання у галузі торговельної діяльності з метою попередження фінансової
кризи нами обстежено сукупність із 137 підприємств роздрібної торгівлі і для
подальшого аналізу відібрано 40 підприємств галузі м. Харкова.
Відповідно до математичної теорії вибіркового методу під час побудови моделі
випадкової вибірки було враховано такі принципові моменти:
в основу вибірки як найбільш формальну ознаку покладено товарну спеціалізацію
підприємств роздрібної торгівлі;
достатність об’єктів спостереження. В економічних дослідженнях аналіз може
проводитись на основі малих вибірок. Обсяг малої вибірки, зазвичай, не
перевищує 30 одиниць і може доходити до 5 одиниць [110]. У цьому випадку
середні адаптивні процесів підпорядковуються центральній граничній теоремі і
будуть нормально розподілені;
наявність у вибірковій сукупності, побудованій за формальною ознакою,
господарюючих суб’єктів, які відрізняються між собою за низкою інших ознак, а
саме: формами власності, місцем розташування, розмірами.
Неоднорідність за змістом вхідних даних, що складають інформаційну основу
діагностики фінансової кризи підприємства, зумовлюють необхідність застосування
методу групувань, який дозволяє виділити в окремі групи підприємства, що є,
схожими та внутрішньо однорідними у певному суттєвому відношенні. Такий підхід
дозволяє визначити загальні риси, характерні для якісно однорідних суб’єктів
досліджуваної сукупності та серед безлічі випадковостей виявити закономірності
та тенденції їх розвитку.
Керуючись метою дослідження, як ознаку групування нами обрано величину
торговельної площі підприємства, що є об’єктивним кількісним показником
метричної системи одиниць, тобто найбільш стабільним за умов перманентного
розвитку економічних процесів, що не містить у собі недоліків, які притаманні
вартісним показникам.
З огляду на викладене вище, нами виділено 4 групи підприємств роздрібної
торгівлі залежно від розміру торговельної площі в наступних інтервалах:
1. Група великих підприємств роздрібної продовольчої торгівлі міста Харкова з
торговельною площею більш 500 м2. До складу групи увійшли 10 підприємств, які
розташовані переважно в місцях загальноміського значення.
2. Група середніх підприємств роздрібної продовольчої торгівлі з торговельною
площею від 200 до 500 м2. Група складається з 10 підприємств, головним чином,
торгових будинків, які розташовані в легкодоступних та багатолюдних районах м.
Харкова.
3. Група невеликих підприємств роздрібної продовольчої торгівлі з торговельною
площею до 200 м2. Група представлена 10 магазинами, які розташовані в спальних
районах і місцях загальноміського значення.
4. Група підприємств роздрібної непродовольчої торгівлі м. Харкова з
торговельною площею до 200 до 700 м2. Дана група містить 10 підприємств, які
розташо