РОЗДІЛ 2. Загальний підхід до використання економіко-математичних методів і
моделей в управлінні ПСКС.
2.1. Концептуальні засади математичного моделювання економіки
Процес пізнання людиною навколишнього середовища в значній мірі пов”язаний із
створенням моделей, які побудовані по принципу аналогії з досліджуваними
об”єктами. Термін “модель” походить від латинського “modulus – зразок, норма,
міра. Модель – це образ реального об”єкта, який відбиває найважливіші риси і
властивості оригіналу для даного дослідження, даної мети дослідження за обраної
системи гіпотез і постає в формі, відмінній від форми самого об”єкту. Протягом
століть моделі використовувались в архітектурі, скульптурі та деяких інших
видах техніки.
Моделі в економіці використовуються починаючи ще з XVIII сторіччя. Особливо
широко математичні моделі використовуються в економічних дослідженнях починаючи
із середини XX століття, коли математика, статистика, інженерні науки та
пов”язані з ними області знань внесли суттєвий вклад в теорію управління. Певні
кількісні методи, які застосовувались під час війни для ефективного управління
військами, і які пізніше були згруповані під загальною назвою “дослідження
операцій”, були використані при дослідженні операційних проблем організацій. Як
правило, моделі полегшують розуміння складності реальності, спрощуючи її.
Моделі, розроблені в дослідженнях операцій, спрощують складні проблеми,
скорочуючи число змінних, які необхідно розглянути, до кількості, якою можна
управляти.
Під економіко-математичною моделлю розуміють концентроване вираження
найсуттєвіших економічних взаємозв'язаних досліджуваних об'єктів (процесів) у
вигляді математичних функцій, нерівностей і рівнянь [40, с.57].
Наголосимо, що математична модель — це об'єкт, котрий створюється системним
аналітиком для отримання нових знань про об'єкт-оригінал і відбиває лише
суттєві (з погляду системного аналітика) властивості об'єкта-оригіналу.
Аналізуючи сутність зазначеного вище, можна зробити, зокрема, такі висновки:
а) будь-яка модель є суб'єктивною, вона несе в собі характерні риси
індивідуальності системного аналітика;
б) будь-яка модель є гомоморфною, тобто в ній відбиваються (віддзеркалюються)
не всі, а лише суттєві властивості об'єкта-оригіналу виходячи з цілей
дослідження, узятої системи гіпотез тощо;
в) можливе існування множини моделей одного й того самого об'єкта-оригіналу,
які відрізняються цілями дослідження, ступенем адекватності тощо.
Модель вважається адекватною об'єкту-оригіналу, якщо вона з достатнім ступенем
наближення, на рівні розуміння системним аналітиком модельованого процесу
відображає закономірності процесу функціонування реальної економічної системи у
зовнішньому щодо об'єкта дослідження середовищі.
Проникання математики в економічну науку пов'язане з подоланням значних
труднощів. У цьому частково була «винна» математика, яка розвивалась упродовж
декількох століть здебільшого з огляду на потреби фізики і техніки. Але головні
причини криються все ж у природі економічних процесів, у специфіці економічної
науки. Більшість об'єктів, що їх вивчає економічна наука, можуть бути
охарактеризовані поняттям «складна система». Найпоширенішим є розуміння
системи як сукупності елементів, що перебувають у взаємодії та утворюють певну
цілісність, єдність. Важливою якістю будь-якої системи є емерджентність —
наявність таких властивостей, які не притаманні жодному з її елементів, які
складають систему. Тому у вивченні економічної системи недостатньо
користуватися методом поділу її на елементи з наступним вивченням цих
елементів окремо. Одна з труднощів економічних досліджень полягає у тому, що
майже не існує економічних об'єктів, які можна було б розглядати як окремі
(несистемні) елементи.
Складність системи визначається кількістю її елементів, зв'язками між цими
елементами, а також зв'язками між системою і середовищем. Економіка країни має
всі ознаки дуже складної системи. Вона об'єднує величезну кількість елементів,
відзначається різноманітністю внутрішніх зв'язків і зв'язків з іншими
системами (природне середовище, економіка іншої країни тощо). У народному
господарстві взаємодіють природні, технологічні, соціальні процеси, діють
об'єктивні й суб'єктивні чинники, домінуючий вплив справляють культура,
система етичних цінностей, ментальність тощо.
Складність економіки інколи розглядалась як обґрунтування неможливості її
моделювання, вивчення засобами математики. Але така думка в принципі помилкова.
Моделювати можна об'єкти будь-якої природи і складності. І якраз складні
об'єкти становлять найбільший інтерес для моделювання; саме тут моделювання
може принести результати, котрі не можна одержати іншими способами
дослідження.
І хоча не можна вказати абсолютні межі формалізованості економічних проблем,
завжди існуватимуть ще неформалізовані проблеми, а також ситуації, де на даному
етапі розвитку науки математичне моделювання є недостатньо ефективним.
Під моделюванням розуміють процес побудови, вивчення й використання моделей
[40, c.48]. Він тісно поєднаний з такими категоріями, як абстракція, аналогія,
гіпотеза тощо.
Процес моделювання включає три системотвірних елементи:
- суб'єкт дослідження (системний аналітик);
- об'єкт дослідження;
- модель, яка опосередковує відносини між об'єктом, який вивчається, та
суб'єктом, який пізнає (системним аналітиком).
Для методології планування важливе значення має поняття невизначеності
економічного розвитку. В дослідженнях з економічного прогнозування і
планування розрізняють два типи невизначеності: «істинну», зумовлену
властивостям
- Київ+380960830922