РОЗДІЛ 2.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених та методики дослідження
В представленому дослідженні застосовували всі критерії, рекомендовані ВООЗ,
для оцінки наявності та ступеня вираженості дефіциту йоду у жінок і дітей
молодшого віку Північного регіону, а також наслідки його впливу на стан їх
здоров’я.
Характеристика обстежених
Епідеміологічне дослідження йодного дефіциту серед жінок та дітей молодшого
віку проведено в Північному регіоні України. В дослідженні взяли участь 112
жінок репродуктивного віку від 15 до 49 років з дитиною віком від 6 до 36
місяців. Рандомізованим методом було обрано 4 кластери (населених пункти) у
трьох областях регіону: Київській, Житомирській та Чернігівській, вибір
респондентів відбувався в кожному з населених пунктів за методом рівномірного
розподілу. В таблиці 2.1.1.1 показаний розподіл обстежених осіб за місцем
проживання.
Таблиця 2.1.1.1 Розподіл пар, які взяли участь у дослідженні, по кластерах
Назва населеного пункту
Область
Кількість обстежених пар мати-дитина
м. Овруч
Житомирська
28
м.Переяслав-Хмельницький
Київська
30
м. Корюківка
Чернігівська
28
м. Київ
26
Всього
112
Дослідження рівня тиреотропного гормону провели у 1980 немовлят, народжених
протягом 2001-2002 років у пологовому будинку Київського обласного центру
охорони здоров’я матері та дитини (КОЦОЗМтаД). Висновок відносно тяжкості
йодного дефіциту в Київській області за даними скринінгу ТТГ робили за
рекомендаціями ВООЗ, як вказано в таблиці 1.
Для виявлення впливу ЙД на стан ЩЗ обстежили 230 вагітних та 80 здорових
невагітних жінок, представниці обидвох дослідних груп були жительками Київської
області. Рівень йодного забезпечення оцінювали на підставі визначення вмісту
йоду в порції сечі у всіх жінок дослідної (n=230) та контрольної (n=80) груп.
Пальпацію та УЗ-дослідження розмірів і структури ЩЗ згідно рекомендованих
критеріїв ВООЗ провели у 93 вагітних і 80 невагітних осіб. Епідеміологічний
індикатор ЙД - вміст тиреоглобуліну в сироватці крові, як показник тривалої
стимуляції ЩЗ внаслідок йодної нестачі, визначали у 90 вагітних жінок та у 80
осіб контрольної групи. Характеристика обстежених груп наведена в таблиці
2.1.1.2
Таблиця 2.1.1.2 Розподіл жінок основної та контрольної груп за методами
дослідження
Дослідна група
Всього обстежено
Пальпація та УЗД ЩЗ
Екскреція йоду з сечею
Тиреоглобулін в сироватці крові
абс
абс
абс
Вагітні жінки
230
93
40
230
100
90
39
Контрольна група
80
80
100
80
100
80
100
З групи вагітних жінок були сформовані дві підгрупи: до першої увійшли 135
осіб, у яких на підставі визначення вмісту йоду в сечі спостерігався ЙД,
контролем до неї виступила група вагітних, яка налічувала 95 осіб без ЙД. У
вагітних жінок обидвох груп проводили порівняння частоти ускладнень, які
супроводжували перебіг вагітності, анамнестичних даних відносно попередніх
вагітностей.
Для вивчення впливу йодної недостатності жінок на стан здоров’я дітей обстежили
231 немовля протягом перших тижнів життя, народжені від вищевказаних 230
матерів. Діти умовно бли поділені на дві групи: новонароджені від матерів,
вагітність яких протікала під впливом дефіциту йоду (n=135), та немовлята від
матерів з достатнім йодним забезпеченням протягом вагітності (n=95). Всім дітям
провели загальні клінічні дослідження, визначення ЕЙС, рівня ТТГ,
проаналізували перинатальну патологію у немовлят з різним йодним забезпеченням.
Серед них 150 хлопчиків та 81 дівчинка, одна жінка народила двійню. Всі діти
народилися живими, з них 216 доношених та 14 недоношених. Здорових немовлят
було 89, 141 - з різними перинатальними ускладненнями (дисплазією кульшових
суглобів, кефалогематомою, гемолітичною хворобою, в/у інфікованістю тощо).
Обстежено 90 дітей дошкільного віку (3-7 років) з метою виявлення у них йодної
недостатності та її впливу на інтелектуальний розвиток, з них 38 хлопчиків та
52 дівчинки. Дітей умовно поділили на дві групи: молодшого дошкільного віку -
3-5 років, до якої увійшли 17 хлопчиків та 25 дівчат, і дошкільного віку – 6-7
років, яка налічувала 21 хлопчика і 27 дівчат. Дослідження відбувалося на базі
дитячого дошкільного закладу №8 смт Буча Київської області. Питання анкети для
матерів стосувалися особливостей виношування вагітності, яка закінчилася
народженням даної дитини, перебігу раннього розвитку дитини, характеру її
харчування та вживання вітамінів зі вмістом йоду і йодованої солі в останній
час. У всіх дітей провели оцінку загального фізичного розвитку, антропометричні
вимірювання ваги і зросту, пальпаторне та УЗ-дослідження щитоподібної залози,
визначення вмісту йоду в сечі, психологічне тестування для визначення рівня
розумового розвитку.
2.1.2. Клінічна та лабораторна діагностика
Клінічне та лабораторне обстеження 230 вагітних жінок, які перебували у
пологовому будинку КОЦОЗМтаД, проведено в третьому триместрі вагітності,.
Жительками сіл були 88 жінок, у містах та селищах міського типу мешкали 142
особи. У 125 жінок теперішня вагітність була першою, у 40 – другою, та у 65 –
третьою або більше. Середній вік обстежених вагітних жінок становив 26,15±0,39
років. Доносили вагітність до належного терміну 209 жінок, у 21 пологи були
терміновими або передчасними. Фізіологічними були пологи у 190 осіб, у 40 - за
допомогою кесарева розтину. Післяпологове ускладнення у вигляді ручної ревізії
порожнини матки спостерігалося у 20 осіб. Провели анкетне опитування цих жінок
про характер харчування та вживання вітамінних препаратів під час вагітності,
використання йодованої солі, продуктів моря. Проаналізували історії хвор
- Київ+380960830922