Ви є тут

Формування економічного середовища функціонування малого підприємництва на селі (на матеріалах Закарпатської області)

Автор: 
Варцаба Віра Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U003249
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МАЛИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ
СТРУКТУР СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1. Аналіз основних тенденцій та економічна ефективність діяльності малих
підприємств на селі
Становлення в Україні ринкової економіки супроводжується глибокими
інституціональними змінами не тільки в структурі базисних відносин, але й у
організаційно-господарських формах функціонування виробництва, де особливо
помітну роль відіграє мале підприємництво. З ним значною мірою пов’язуються
темпи й ефективність соціально-економічних трансформаційних процесів –
створення ринкового середовища, формування середнього класу, становлення
критичної маси ефективних власників, поглиблення конкуренції, поліпшення
структури економіки країни, вирішення важливих соціальних проблем. Слід
зауважити, що всебічне проникнення малого підприємництва в економічну систему є
необхідною передумовою переходу економіки на ринкові рейки, ефективної
реструктуризації виробництва та підприємств, розв’язання проблем зайнятості,
підвищення рівня життя населення [105, с. 101]. Зростання інтересу до розвитку
малого підприємництва пояснюється ще й тим, що воно забезпечує удвічі-утричі
більшу ефективність капіталовкладень і за обсягом коштів, і за терміном віддачі
[14, с. 65]. На це накладається ще й поява протягом останніх років нових форм
ведення малого бізнесу, що потребує детального аналізу. Підтвердженням цього є
те, що на кінець 2004 року в ЄДРПОУ Закарпатської області налічувалося 8907
суб’єктів малого підприємництва, або 88,2 відсотка загальної кількості
госпрозрахункових підприємств [40, с. 95], а кількість зайнятих на них
становила 39914 тисячі чоловік [40, с. 118]. Органи державної статистики, як
правило, враховують діяльність лише зареєстрованих. Насправді реальна картина,
особливо в сільській місцевості, значно відрізняється від офіційних даних,
оскільки в них не відображена основна частина зайнятого економічно активного
населення, що функціонує в сфері самозайнятих, яка є новою формою мікробізнесу.
Таким чином, за експертними оцінками чисельність сільських жителів області,
зайнятих у різних сферах малого підприємництва, становить близько 200,0 тисяч
чоловік.
Упродовж 2004 року відбулися позитивні зміни в секторі розвитку малого
підприємництва. В області за аналізований період спостерігалося зростання як
кількості зареєстрованих малих підприємств, так і числа діючих суб’єктів малого
бізнесу. Так, наприклад, лише за 2004 рік кількість малих підприємств зросла в
порівнянні з попереднім роком на 980 одиниць, тобто на 14,9%. Однак значна їх
частина існує лише формально, оскільки не здійснює виробничу діяльність.
Підтвердженням цього є те, що в області виробляється продукція, виконуються
роботи та надаються послуги лише 3882 малими підприємствами, що становить 51,3%
від загальної кількості зареєстрованих МП. Правда кількість діючих суб’єктів
малого бізнесу зросла на 68 одиниць порівняно з 2003 роком і на 480 одиниць
більше, ніж у 2000 році, або на 1,7 та 14,1 відсотка відповідно. Кількість
малих підприємств у розрахунку на 10 тисяч населення області становить 60
одиниць. Найбільше малих підприємств в розрахунку на 10 тисяч населення
функціонує в містах Ужгороді (164), Мукачеві (138), Берегові (122), Хусті (98)
та Свалявському районі (63 одиниці). Обсяг продукції, робіт та послуг,
реалізованих малими підприємствами, порівняно з 2003 роком зріс на 12,4
відсотка і становив 1005885 тисяч грн. [40, с. 91].
Розвиток малого підприємництва в області характеризується суттєвою просторовою
диференціацією. Дані таблиці 2.1 засвідчують, що станом на 1.01.2005 року
основна частина малих підприємств області функціонує в містах Ужгороді та
Мукачеві – 1752, або 45,1%. А взагалі в міській місцевості функціонувало 2121
мале підприємство, що становить 54,6% від
Таблиця 2.1
Показники розвитку малого підприємництва по районах Закарпатської області
станом на 1 січня 2005 року
Кількість діючих малих під-приємств, одиниць
Кількість діючих ма-лих під-приємств, % до 2000 року
Кількість діючих ма-лих під-приємств на 10 тис. осіб насе-лення
Середньо-річна чи-сельність зайнятих працівни-ків, тис. осіб
Середньо-річна чи-сельність зайнятих працівни-ків, % до 2000 року
По області
3 882
114,1
31
39 914
95,8
м. Ужгород
1 270
125,6
108
11 837
115,7
м. Берегово
145
...
55
1 225
...
м. Мукачево
502
105,2
61
5 230
107,0
м. Хуст
170
...
52
1 780
...
м. Чоп
34
...
39
383
...
Берегівський
78
35,1
15
895
30,3
Великоберезнянський
54
94,7
20
483
68,0
Виноградівський
161
107,3
14
1 983
82,1
Воловецький
92
173,6
37
752
105,8
Іршавський
159
129,3
16
2 011
119,1
Міжгірський
110
127,9
22
835
58,4
Мукачівський
189
121,2
19
1 968
95,8
Перечинський
69
146,8
22
937
114,3
Рахівський
198
116,5
22
1 812
72,4
Свалявський
162
122,7
30
1 945
100,5
Тячівський
211
103,4
12
2 266
89,8
Ужгородський
217
73,6
33
2 930
90,0
Хустський
61
27,9
642
18,1
загальної кількості діючих суб’єктів малого бізнесу. Не можна не відмітити і
те, що протягом останніх 5 років в 4 районах області відбулося скорочення
кількості малих підприємств, однак для Хустського і Берегівського районів це
можна пояснити реорганізацією адміністративно-територіального поділу та
наданням їх районним центрам статусу міст обласного значення, внаслідок чого
статистичні дані по цих містах даються окремо від районів лише за останній рік,
чого не було раніше. Якщо підсумувати всі малі підприємства цих районів, то їх
динаміка буде позитивною, за винятком Ужгородського району (включаючи м. Чоп),
де відбулося їх скорочення на 14