Вы здесь

Умови формування характеристик конкурентоспроможності підприємств

Автор: 
Журан Олена Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U003401
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
СУЧАСНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ОЦІНКИ РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Узагальнення характеристик і методів оцінки рівня конкурентоспроможності
підприємств
Інтеграція у світову економіку вимагає підвищення конкурентоспроможності
економіки в цілому і підприємств як її основних ланок. Рішення цих задач прямо
зв'язане з необхідністю розробки методичних підходів до оцінки рівня
конкурентоспроможності підприємств.
Сьогодні для України надзвичайно важливе освоєння зовнішніх ринків і розширення
експортної орієнтації її виробництва. Це є одними з основних факторів
поліпшення якості вироблених товарів та їхньої відповідності міжнародним
вимогам, і як наслідок підвищення конкурентоспроможності самих підприємств. В
умовах зростаючої конкуренції підприємства зможуть вижити лише в тому випадку,
якщо постійно будуть піклуватися про підвищення своєї конкурентоспроможності.
Установлення свого місця в ринковому середовищі — перший крок в управлінні
конкурентоспроможністю підприємства. Через це виникає природне питання оцінки 
рангу свого підприємства серед конкурентів. Для цілей управління
конкурентоспроможністю  необхідна наявність об'єктивного інструмента її
оцінки.
В даний час у світовій практиці для оцінки рівня конкурентоспроможності
підприємств та їхньої продукції використовується понад 100 методів і понад 300
показників. Однак не всі зарубіжні методики можна адаптувати для вітчизняних
підприємств. Також слід зазначити відсутність у вітчизняній практиці
загальноприйнятого методичного підходу щодо оцінки конкурентоспроможності
підприємств. Розглянемо коротко основні підходи до оцінки
конкурентоспроможності.
Фатхутдінов Р.А. [140] пропонує наступну методику оцінки конкурентоспроможності
підприємства:
* рівень конкурентоспроможності вважати як середньозважену величину за
показниками конкурентоспроможності конкретних товарів на конкретних ринках;
* окремо проводити аналіз ефективності діяльності підприємства виходячи з
конкурентоспроможності й ефективності кожного товару на кожному ринку;
* прогнозувати перераховані комплексні показники мінімум на п'ять років.
Рівень конкурентоспроможності підприємства за Фатхутдіновим визначається за
наступною формулою:
(2.1)
де бі – питома вага i-го товару організації в обсязі продажу за аналізований
період;
вj – показник значимості ринку, на якому представлений товар підприємства;
Кij – конкурентоспроможність i-го товару на j-му ринку.
Автор рекомендує наступні значення значимості ринків:
* для розвинених країн (США, Японія, країни Євросоюзу, Канада) – 1,0;
* для інших країн – 0,75;
* для внутрішнього ринку – 0,5.
Застосування цього підходу для розрахунку конкурентоспроможності підприємства
ускладнюється тим, що на практиці рідко зустрічаються підприємства з товарами,
представленими тільки на одному ринку. Тому для великих підприємств, де крім
широкої номенклатури продукції, що випускається, товари представлені ще і на
декількох ринках, застосування такого методу оцінки конкурентоспроможності
значно ускладнюється.
Деякі методики розглядають конкурентоспроможність підприємства через його
конкурентні позиції (переваги). Зокрема Ігнатьєва І.А. [54] пропонує методику,
відповідно до якої конкурентна позиція підприємства (КПП) на конкурентному полі
визначається таким чином:
КПП = К * Кприв , (2.2)
де К – інтегральний коефіцієнт конкурентної переваги;
Кприв – коефіцієнт привабливості конкурентного поля.
К = Р1 * Р2 , (2.3)
де Р1 – рівень зовнішніх конкурентних переваг підприємства;
Р2 – рівень внутрішніх конкурентних переваг підприємства.
(2.4)
де Д – частка конкурентного поля, займаного підприємством;
Rпідпр – рентабельність продажу підприємства;
Rлідера – рентабельність продажу лідера конкурентного поля.
Р2 = Кпідпр , (2.5)
де Кпідпр – коефіцієнт конкурентоспроможності підприємства.
Кпідпр = N1В + N2Ф + N3М + N4Кm , (2.6)
де N1, N2, N3, N4 - коефіцієнти значимості критеріїв;
В – значення критерію ефективності виробничої діяльності;
Ф – значення критерію фінансового становища підприємства;
М - значення критерію ефективності маркетингової діяльності;
Кm - значення критерію конкурентоспроможності продукції.
Значна кількість факторів конкурентного поля враховує узагальнюючий показник
інтенсивності конкуренції (Uк), що визначається за формулою [140]:
, (2.7)
0? Uк ?1 > min,
де Uр – показник інтенсивності конкуренції, що враховує рентабельність ринку;
Uч – показник інтенсивності конкуренції, що враховують частки конкурентів на
даному ринку;
Uт – показник інтенсивності конкуренції, що враховує темпи зростання обсягу
продажу.
Uр = 1 – Rр , (2.8)
де Rр – рентабельність ринку, частки одиниць.
Rр = П / Vр , (2.9)
де П – прибуток ринку, грошова одиниця;
Vр – обсяг ринку, грошова одиниця.
, (2.10)
де n – кількість конкуруючих фірм на даному ринку товару (послуг);
Чi – частка і-го конкурента на ринку, частки одиниці.
Uт = (140 – Тр) / 70 , (2.11)
де 140 і 70 – граничні значення річних темпів зростання обсягів продажу
(запропоновані Фатхутдіновим);
Тр – річний темп зростання обсягу продажу на розглянутому товарному ринку без
урахування інфляції, %.
Цей показник можна використовувати як коефіцієнт привабливості конкурентного
поля (Кприв).
Оцінку конкурентоспроможності методом багатокутника пропонує Круглов М.І. [76].
Вона базується на виявленні різних критеріїв задоволення потреб споживачів
стосовно до будь-якого продукту, потім установлюється їхня ієрархія і
порівняльна важливість у межах того спектра характеристик, що здатний помітити
й оцінити споживач, провод