РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ
ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Експериментальну частину роботи, апробацію та виробничу перевірку результатів
досліджень проводили протягом 2003-2006 років на базі кафедри паразитології та
тропічної ветеринарії Національного аграрного університету, лабораторії
біохімії та ендокринології Інституту онкології Академії медичних наук України,
лабораторіях гельмінтології і біохімії Інституту експериментальної і клінічної
ветеринарної медицини УААН, відділі фармако-фізіології НДІ ім. академіка Петра
Богача Національного університету ім. Тараса Шевченка, лабораторії
диференційної діагностики Інституту епізоотології УААН та науково-виробничій
фірмі «Бровафарма».
Вивчення питань епізоотології парамфістоматидозів великої рогатої худоби та
визначення ефективності антигельмінтного препарату здійснювали в умовах
сільськогосподарських державних і приватних господарств: навчально-дослідному
господарстві Немішаєвського аграрного коледжу Київської області, ПСП «Прогрес»,
ПСП «Добрий ранок», ПСП ім. Щорса, ПСП ім. Ватутіна, ПСП «Промінь», ПСП
«Колос», ЗАТ «Авангард» Щорського району та ПСП ім. Довженка Сосницького району
Чернігівської області, СТОВ «Удай» Лубенського району Полтавської області, ПСП
«Росія» і ПСП «Червоний Жовтень» Балаклійського району Харківської області.
Рівень годівлі та утримання тварин відповідав зоотехнічним нормам, тобто, у
вищезазначених господарствах худоба знаходилась в типових тваринницьких
приміщеннях, раціон тварин був повноцінним і не змінювався протягом всього
періоду досліджень.
Морфологічні, біохімічні та імунологічні дослідження крові проводили в ННІ
ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції АПК НАУ, ІЕКВМ УААН,
Інституті онкології Академії медичних наук України.
Об’єктом досліджень були 1730 тварин, в тому числі: 1641 голова великої рогатої
худоби чорно-рябої, симентальської, датської, червоної степової та місцевих
помісних порід, 3 собаки, 86 білих щурів.
В експериментах були використані фармацевтичні субстанції:
– фенбендазол (метил-5-(феніл-тіо)-бензимідазол-2-карбамат), що відноситься до
групи бензимідазолу;
– рафоксанід (3'-хлор-4'-[р-хлорфенокси]-3,5-дийодсаліциланілід) з групи
саліциланіліду;
– левамізолу гідрохлорид (Д,
L-2,3,5,6-тетрагідро-6феніл-імідазо-(2,1-в)тіазол-гідрохлорид) з групи
тетраімідазолів.
Матеріалом для досліджень слугували свіжовідібрані проби фекалій великої
рогатої худоби, що використовували для копроовоскопічних досліджень, проби
крові – для визначення морфологічних, біохімічних та імунологічних показників.
Зразки фекалій відбирали безпосередньо після дефекації або з прямої кишки.
Одержаний матеріал досліджували стандартним методом послідовного промивання
[201]. Визначали інтенсивність (ІІ) та екстенсивність (ЕІ) інвазії.
Інтенсивність гельмінтозної інвазії встановлювали методом підрахунку кількості
яєць в 1 г фекалій за допомогою мікроскопу при малому збільшенні або методом
підрахунку кількості гельмінтів під час неповного гельмінтологічного розтину
тварин [202].
Екстенсивність інвазії (ЕІ) – ступінь зараженості тварин збудниками
парамфістоматидозів, визначали за загальноприйнятою формулою [201] як частка
кількості тварин, в яких було знайдено паразитів від загальної кількості
обстеженої великої рогатої худоби, виражена у відсотках:
ЕІ — екстенсивність інвазії;
Х — кількість тварин, в яких виявили яйця гельмінтів;
У — загальна кількість тварин групі.
Розробку та впровадження у серійне виробництво лікарського засобу для лікування
парамфістоматидозів великої рогатої худоби здійснювали за наступною схемою:
– вивчали наявність на ринку ветеринарної медицини препаратів для лікування
тварин, хворих на парамфістоматидози;
– проводили співставлення настанов, рекламних буклетів та літературних джерел
на аналогічні препарати інших виробників;
– вивчали можливі джерела поставки в Україну складових компонентів препарату і
тари, а також їх контрактні умови;
– вивчали технологію виробництва та спроможність власного наявного обладнання
для забезпечення процесу виготовлення лікарського засобу;
– визначали очікувану собівартість виробу, параметри його рентабельності;
– виготовляли дослідну партію препарату та проводили її дослідження на
сумісність компонентів, токсичність тощо;
– розробляли проект Тимчасової настанови із застосування досліджуваного
лікарського засобу;
– готували проект технічних умов, здійснювали його погодження та затвердження в
Державному департаменті ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики
України;
– розробляли технологічний регламент виготовлення лікарської форми і досконало
його відпрацьовували з спеціалістами-виконавцями науково-виробничої фірми
“Бровафарма”;
– здійснювали виготовлення експериментальної серії препарату, організовували
проведення широких виробничих випробувань та визначали доцільність його
серійного виробництва;
– погоджували, затверджували і реєстрували лікарський засіб у ДНДКі
ветеринарних препаратів та кормових добавок м. Львова з отриманням
реєстраційного свідоцтва на препарат;
– організовували серійне виробництво;
В проекті технічних умов (ТУ У) відображали наступні положення:
– технічні вимоги;
– вимоги техніки безпеки;
– правила приймання готової продукції;
– методи контролю;
– умови транспортування і зберігання;
– вказівки із застосування;
– гарантії виробника.
Проект технологічного регламенту готували за наступною схемою:
– характеристика кінцевого продукту;
– технологічна схема виробництва кожної лікарської форми препарату;
– вимоги до сировини, хімікатів, тари та інших матеріалів;
–
- Київ+380960830922