РОЗДІЛ 2
МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ВИДІВ РОЗДРІБНИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ У ПЕРЕХІДНІЙ
ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ
2.1. Базові напрями депозитного та кредитно-розрахункового обслуговування
банками клієнтів на роздрібному ринку
Розвиток ринкових відносин у банківській сфері повинен забезпечити новий етап в
розвитку банківської діяльності. Це є найбільш необхідною, складною задачею у
вирішенні питань, які пов’язані з наданням послуг фізичним особам.
У здійсненні таких перетворень провідне місце належить комерційним банкам. Вони
є головними суб’єктами ринку, які забезпечують регулювання фінансово-кредитних
відносин між юридичними і фізичними особами. Тому важливу роль в такій ситуації
відіграє розвиток і вдосконалення обслуговування населення і надання йому
послуг з боку комерційних банків.
З кожним клієнтом банки прагнуть до встановлення довгострокових партнерських
відносин. З цією метою банки намагаються прогнозувати розвиток потреб клієнтів,
розробляючи і пропонуючи повний спектр банківських послуг.
Основними напрямками діяльності банків щодо обслуговування клієнтів на
роздрібному ринку є забезпечення потреб фізичних осіб в заощадженні,
нагромадженні і запозиченні коштів та проведенні розрахунків. Тобто надання
базового стандартного набору конкурентноспроможних послуг, призначених для
різних регіональних і соціальних груп клієнтів.
Відносини комерційних банків з фізичними особами базуються на інтересах
забезпечення надійності та фінансової стабільності, диверсифікації ресурсів та
надходжень, зміцнення позицій кожного банку на перспективних сегментах
роздрібного ринку (споживчому кредитуванні, картковому бізнесі).
Враховуючи поділ банківських послуг на основні, депозитні, кредитні,
розрахункові, які визначають зміст банківської діяльності, розвиток ринку
роздрібних банківських послуг необхідно досліджувати та вивчати саме за цими
напрямками. Досягнення оптимізації роботи банку за даними видами послуг,
передусім у плані підвищення рівня прибутковості та мінімізації ризиків,
дозволить найкращим чином закріпити позиції банку на даному сегменті ринку і
визначатиме його конкурентні переваги на ньому. Депозитні послуги банків
пов’язані із залученням грошових коштів фізичних осіб на вклади і можуть
використовуватися згідно з режимом відповідного рахунку і банківським
законодавством. Кредитні послуги призводять до передачі банками коштів клієнтам
у тимчасове користування за плату у вигляді процента. Розрахункові послуги
здійснюються за дорученням клієнта у готівковій і безготівковій формах у
зв’язку з фінансовими зобов’язаннями за виконані послуги.
Сучасні тенденції до зростання ВВП країни, доходів населення надають потужний
поштовх до розвитку саме роздрібного сегменту ринку основних банківських
послуг. Без його становлення неможливим є ефективний розвиток повноцінного
ринку банківських послуг загалом.
Зазначимо, що розвиток ринкових відносин є неможливим без вдосконалення
двоєдиного, взаємопов’язаного процесу мобілізації заощаджень та інвестування
коштів. Тією мірою, в якій населення заощаджує, тобто утримується від поточного
споживання, суспільство може спрямовувати свої ресурси на капітальні вкладення
в розвиток виробництва і на кредитування населення. В такій ситуації
заощадженням повинен протистояти продукт у формі банківських послуг, які можуть
задовільняти виробничий і споживчий попит. Головним є забезпечення використання
заощаджень з метою досягнення приросту вартості, а також щоб у населення не
зникла зацікавленість у заощадженні коштів.
Депозитні послуги сучасного комерційного банку відносяться до однієї з
найбільших груп банківських послуг на роздрібному ринку.
Депозит (від лат.depositum – річ, віддана на збереження) – це економічні
відносини щодо передачі коштів клієнта в тимчасове користування банку.
Особливість депозиту полягає в його роздвоєності в практичному застосуванні.
По- перше, депозит є для власника потенційними грошима, вкладник може виписати
чек і спрямувати відповідну суму в обіг. Але в той же час “банківські гроші”
приносять власникові дохід, виступають уже в ролі як грошей, так і в ролі
капіталу. Перевага депозиту перед готівкою в тому, що депозит приносить дохід у
вигляді процента, а недолік у тому, що процент по депозиту нижчий порівняно з
тим, який приносить капітал. Тому саме при депозитних операціях більш виразно
виступає сутність комерційної діяльності банку – платити за депозит дешевше, а
розміщувати його за вищу плату.
Таким чином, з огляду на вищесказане, депозит вигідний не тільки вкладнику, але
і банку. Це пов’язано з тим, що депозитна база залишається найважливішим
джерелом прибутку банків, оскільки різниця між процентними ставками за
кредитами і депозитами є найбільш стабільною його частиною порівняно з
непроцентними доходами. Розширення депозитної бази розглядається банками через
систему створення довгострокових стабільних відносин з клієнтами, оскільки
відкриття клієнтові рахунку в банку дає можливості для надання йому комплексу
інших послуг, а також є важливою умовою забезпечення необхідної ліквідності
комерційних банків у період економічного зростання. Відставання зростання
депозитної бази може стати причиною гальмування розширення оборотів бізнесу і
призвести до кризи в банківському секторі.
Сучасна структура ресурсної бази комерційного банку характеризується незначною
часткою власних ресурсів, основним призначенням яких є забезпечення стійкості
банку, страхування ризикових вкладень і визначення межі розвитку активних і
пасивних операцій комерційного банку. Основу ресурсної бази складають залучені
кошти, стійкість яких є одним із факторів
- Київ+380960830922