РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ МАШИНОБУДУВАННЯ
2.1. Удосконалення визначення та класифікації параметрів
конкурентоспроможності машинобудівної техніки
Аналізуючи економічну літературу [16, 22, 26, 27, 28, 35, 36, 65, 79, 96, 114,
115, 147, 148, 165 та ін.], присвячену КС, необхідно відзначити, що, незважаючи
на значну кількість робіт, у яких розглядаються дані питання, та досить глибоке
їхнє пророблення, у цілому ця проблема потребує подальшої пильної уваги,
особливо зараз - у період розвитку ринкових відносин в Україні. В 80 - 90-их
роках двадцятого сторіччя питаннями практичної оцінки КС займалося, в
основному, Міністерство зовнішньої торгівлі (МЗТ) СРСР. Будучи державним
монополістом експортно-імпортних операцій, МЗТ та його галузевий Всесоюзний
науково-дослідний кон'юнктурний інститут (ВНДКІ) були одними з перших, хто став
систематизувати інформацію, пов'язану із продажем експортних товарів країни,
підвищенням попиту на них, інакше кажучи, підвищенням КС експортної продукції.
Однак, у сучасних умовах конкуренція стає глобальною проблемою, її не можна
однозначно розділити на внутрішню та зовнішню. Наприклад, навіть для США з їх
величезним внутрішнім ринком характерно, що близько 70% американської продукції
та послуг усередині країни тією чи іншою мірою зіштовхуються з іноземною
конкуренцією. Для інших країн, особливо європейських, ця частка ще вище [137].
Однією з основних публікацій на цю тему була робота А.Н. Літвіненко та М.А.
Тат‘янченко «Методологічні питання оцінки економічних аспектів
конкурентоспроможності машинотехнічної продукції» [35], що вийшла в 1981р. Дана
робота багатьма авторами при дослідженні проблем КС узята як свого роду вихідна
методологічна база. У ній автори, провівши дослідження КС машинотехнічної
продукції, запропонували розуміти під КС «характеристику товару, що відображає
його відмінність від товару-конкурента як за ступенем відповідності конкретній
суспільній потребі, так і по витратах на її задоволення. Показник, що виражає
таку відмінність визначає КС аналізованого виробу стосовно товару конкурента».
Крім цього, А.Н. Літвіненко й М.А. Тат‘янченко запропонували класифікувати
параметри КС на:
* технічні (для сировини - якісні) параметри, або параметри призначення, які
являють собою характеристики технічних (якісних) властивостей товару, що
визначають основні області його застосування, функції, які він повинен
виконувати в процесі споживання;
* економічні (вартісні) параметри - параметри, що впливають на рівень видатків
покупця на придбання та споживання товару, тобто на рівень ціни споживання;
* нормативні параметри, які визначають відповідність товару стандартам і
законодавству.
Інший підхід до визначення сутності КС у Р.М. Тихонова [26], який пише
«...конкурентоспроможність по відношенню до товару або до послуги означає їхню
здатність витримати конкуренцію, тобто бути вигідно реалізованим поряд або
замість інших конкуруючих аналогічних товарів або послуг.
Конкурентоспроможність товару є не що інше, як можливість його успішного
продажу на даному ринку в певний момент часу». У цьому визначенні КС,
опублікованому в 1985р., враховується тільки ринкова ситуація, а оцінка
індивідуальних властивостей виробу залишається осторонь.
Р.М. Тихонов також здійснює одну з перших спроб проаналізувати КС товару не
тільки з погляду зовнішнього, але й внутрішнього ринку та дати при цьому
конкретні рекомендації практичного характеру. Аналогічний підхід до визначення
суті КС, коли на перший план висувається лише конкретна ринкова ситуація, ми
бачимо й у роботі М.З. Світкіна, В.Д. Мацута та ін. [65], опублікованій в
1989р.
Таким чином, прихильники першої точки зору основне значення при аналізі КС
надають порівнянню якісних показників, а друга точка зору за основу бере
твердження, що все залежить, в основному, від конкретної ситуації на
конкретному ринку. Другий підхід зафіксований і в нормативних документах. Так,
ДСТУ [110] трактує КС як найважливішу комплексну ринкову характеристику товару,
його здатність бути проданим на конкретному ринку в певний термін при наявності
аналогічних товарів-конкурентів.
Разом з тим, майже усі вище перелічені автори, досліджуючи КС товару,
підрозділяють параметри КС на технічні, економічні та нормативні. І, виходячи
із цього розподілу, визначають кількісний показник рівня КС. Слід відзначити,
що зазначена градація параметрів КС підтверджується в термінологічному
словнику, складеному ВНДКІ в 1986р. [114]. Аналогічний розподіл параметрів КС
надано в Словнику-довіднику [22], що вийшов із друку в 1990р., а також у роботі
М.Г. Долінскої та І.А. Соловйова [115], опублікованій в 1991р.
П.С. Зав'ялов і В.Е. Демидов у монографії [16], що вийшла у світ в 1991р.,
характеризують параметри КС іншим способом. Вони підрозділяють їх на наступні
групи: технічні (параметри призначення, ергономічні, нормативні, естетичні та
ін.), економічні (що формують ціну споживання) та організаційні (система
знижок, умови платежу і поставок та ін.). Аналогічно підрозділяються параметри
в методичних рекомендаціях колективу авторів [65]. А в С.Ю. Нечаєва, В.К.
Дехтеревой, В.В. Лобанова в роботі [96] градація параметрів представлена по
іншому. Автори підрозділили рівень КС на чотири блоки:
* технічний рівень;
* якість виготовлення;
* витрати споживача;
* задоволення вимог покупців.
Перші два блоки закладаються на стадії розробки та виробництва, а другі - при
реалізації на ринку.
У роботі [27] Е.А. Горбашко вперше в навчальній літературі розглянула поняття
та складові елементи КС промислової продукції, оцін
- Київ+380960830922