РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
Нами було обстежено 100 хворих віком від 40 до 65 років з наслідками ішемічних
інсультів в різні періоди хвороби, під час проведення реабілітаційного
лікування. Всі обстежувані були пацієнтами неврологічного відділення та
міського центру нейрореабілітації Київської міської клінічної лікарні № 18.
Діагноз будувався на клінічному анамнезі, оцінці скарг, обстеженні
неврологічного статусу та КТ або МРТ головного мозку. В усіх пацієнтів під час
проведення КТ або МРТ дослідження було виявлено ознаки ішемічних уражень
головного мозку різної локалізації та розмірів.
Хворі з нещодавно перенесеною інфекцією в анамнезі, нирковими, печінковими,
аутоімунними, онкологічними, ендокринними та іншими соматичними захворюваннями
до обстеження не включались. В усіх хворих проводився контроль звичайних
стандартних показників крові. Жоден хворий не мав підвищення кількості
лейкоцитів, не було також змін показників цукру крові та біохімічних
показників. Кожному хворому двічі на день проводилась термометрія (відхилень
від нормальних показників у жодного пацієнта зафіксовано не було). Ступінь
порушень неврологічного статусу оцінювався за шкалами Бартела та
чотирьохбальної оцінки в день госпіталізації та кожні 10 днів перебування в
стаціонарі [7]. За шкалою чотирьохбальної оцінки вираховувався ступінь порушень
неврологічного статусу: виражений ступінь — 7–13 балів, помірний — 14–20,
легкий — 21–27 та 28 балів — порушень немає.
Всіх обстежуваних хворих було розподілено на групи залежно від ступеня
вираженості неврологічного дефіциту (F1, F2, F3, F4). Розподіл хворих наведено
в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих залежно від ступеня вираженості
неврологічного дефіциту
Умовне позначення
Результати тестування за індексом Бартела, бали
Результати тестування за шкалою чотирьохбальної
оцінки, бали
Кількість хворих
Відсоток
F1
100
28
4%
F2
80–95
21–27
40
40%
F3
25–75
14–20
24
24%
F4
0–20
7–13
32
32%
До першої групи увійшли хворі, що не мали неврологічного дефіциту і за шкалами
Бартела та чотирьохбальної оцінки мали відповідно 100 та 28 балів. До другої
групи були включені пацієнти, що мали легкий неврологічний дефіцит і за шкалами
Бартела та чотирьохбальної оцінки мали відповідно 80–95 та 21–27 балів. В
третій групі були пацієнти, що мали помірно виражений неврологічний дефіцит та
кількість балів за шкалою Бартела в межах від 25 до 75, по чотирьохбальній
шкалі — в межах від 14 до 20 балів. Найважчі пацієнти спостерігались в
четвертій групі, що мали виражений неврологічний дефіцит та за кількістю балів
потрапили в інтервал 0–20 за шкалою Бартела та 7–13 балів — за шкалою
чотирьохбальної оцінки.
Залежно від реабілітаційного періоду пацієнти були розподілені наступним чином:
до першої групи увійшли хворі в ранньому реабілітаційному періоді (до шести
місяців після гострого порушення мозкового кровообігу), до другої групи —
пацієнти в пізньому реабілітаційному періоді (від шести місяців до одного року
після інсульту), до третьої групи — пацієнти в періоді резидуальних явищ (після
одного року з дня інсульту). Кількість пацієнтів за групами наведено в табл.
2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за періодами реабілітації
Назва періоду
Кількість хворих
Відсоток
Ранній реабілітаційний період (1-й період)
54
54%
Пізній реабілітаційний період (2-й період)
12
12%
Період резидуальних явищ
(3-й період)
34
34%
Залежно від локалізації процесу пацієнтів також було розподілено на три групи:
з ураженням лівої півкулі мозку — 44%, з ураженням правої півкулі мозку — 40%,
з ураженням стовбуру мозку та мозочка — 16%. Результати наведені в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих за локалізацією процесу
Зона ураження
Кількість хворих
Відсоток
Права півкуля
40
40%
Ліва півкуля
44
44%
Стовбур мозку та мозочок
16
16%
В ході роботи окремо було виділено групу пацієнтів (50 осіб), які були
обстежені двічі в динаміці до початку та після проведення реабілітаційного
лікування. Даній групі хворих на фоні базисної терапії призначався препарат
симвастин (Вазиліп). Результати порівнювались з контрольною групою практично
здорових осіб.
До обстеження в динаміці було включено 50 хворих, з них 2% — без неврологічного
дефіциту, 46% — з легким неврологічним дефіцитом, 20% — з помірним та 32% — з
вираженим неврологічним дефіцитом. Результати тестування наведені в табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Результати тестування хворих до проведення реабілітаційного лікування з
включенням препарату симвастатин (Вазиліп)
Умовне позначення
Результати тестування за індексом Бартела
(до лікування), бали
Результати тестування за шкалою чотирьохбальної оцінки (до лікування), бали
Кількість хворих
F1
100
28
F2
80–90
21–27
23
F3
25–75
14–20
10
F4
0–20
7–13
16
Серед пацієнтів 58% були в ранньому реабілітаційному періоді, 16% — в пізньому
реабілітаційному періоді та 26% — в періоді резидуальних явищ. Результати
наведено в табл. 2.5.
Обстежених двічі пацієнтів було також розподілено на групи залежно від
локалізації вогнища ішемічного інсульту. Серед них було 44% з ураженням лівої
півкулі, 38% — з ураженням правої півкулі та 18% — з ураженням стовбуру мозку
та мозочку. Результати наведено в табл. 2.6.
Таблиця 2.5
Розподіл обстежених в динаміці хворих за періодами хвороби
Назва періоду
Кількість хворих
Ранній реабілітаційний період (1-й період)
29
Пізній реабілітаційний період (2-й період)
Період резидуальних явищ (3-й період)
13
Таблиця 2.6
Розподіл обстежених в динаміці хворих за локалізацією процесу
Зона ураження
Кількість хворих
Права півкуля
19
Ліва півкуля
2
- Київ+380960830922