Забезпечення законності в діяльності митних органів

Розділ 2
ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ
МИТНИХ ОРГАНІВ
2.1. Поняття та види контролю як засобу забезпечення
законності в діяльності митних органів
Виконання митними органами численних та різноманітних завдань у сфері митної
справи, які в переважній випадків зачіпають права, свободи та інтереси фізичних
та юридичних осіб, з одного боку, та права, свободи і законні інтереси
персоналу митної служби під час їх державно-службової діяльності - з другого,
потребують адекватних підходів щодо створення відповідної системи державного
контролю як найефективнішого засобу забезпечення законності їх діяльності.
Необхідність існування такої системи пояснюється тим, що з переходом до нових
політичних і економічних засад нашого суспільства не стало менше недоліків як у
сфері державного управління в цілому, так і в діяльності митних органів
зокрема.
Вирішення проблеми забезпечення законності в діяльності митних органів шляхом
застосування контролю, на нашу думку, повинно розпочатись насамперед з
визначення загальнотеоретичних положень щодо контролю в цілому як феномену
правової системи. З цією митою у підрозділі передбачається: проаналізувати
семантичне походження слова „контроль”; розглянути співвідношення термінів
„контроль” та „нагляд”; сформулювати поняття та визначити ознаки контролю як
засобу забезпечення законності діяльності митних органів; з’ясувати його види;
проаналізувати систему принципів державного контролю діяльності митних органів;
з’ясувати його призначення, об’єкт, предмет та суб’єкти; розглянути проблемні
питання стадійності контролю як засобу забезпечення законності діяльності
митних органів та систему органів, які його здійснюють.
Перейдемо до безпосереднього виконання приведених вище завдань. Так, семантичне
походження слова „контроль” має зарубіжні корені. Наприклад, один із словників
іноземних слів визначає контроль (від французького „controle”) як перевірку,
або спостереження з метою перевірки [83, с.447]. Слово „controlе” в зарубіжній
літературі іще визначається як управляти, перевіряти, керувати [84, с.119]. У
словнику В.Даля під контролем розуміється: облік, перевірка рахунків [85,
с.342]. У словнику С.Ожегова: „перевірка, а також нагляд з метою перевірки” [8,
с.286]. У філософському енциклопедичному словнику використовується термін
„соціальний контроль” який визначається як сукупність процесів у соціальній
системі (суспільстві, соціальній групі, організації і т.д.), за допомогою яких
забезпечується слідування визначеним правилам діяльності, а також дотримання
певних обмежень поведінки, порушення яких негативно впливає на функціонування
системи [86, с.322]. В іншому філософському словнику зазначається, що термін
„контроль” з’явився декілька століть тому і походить від латинського „контра
ротулюс” (від якого утворилося французьке слово „контроль”, що означає
співставлення або протиставлення [87, с.220].
В українській мові цей термін почав використовується з XVIII століття. Так, у
роботі І.К.Кирилова „Цветущее состояние всероссийского государства” (1927р.)
згадується посада „контролера” в портовій митниці „Комерцколегії”, а при
Адміралтейській колегії вже діяла ціла „контролерська контора” [88, с.143]. В
одному із етимологічних словників української мови, контроль (контролер,
контролювати) визначається як „запозичення з французької мови; фр. controle є
результатом спрощення давнішнього contrerole, букв. „зворотний, протилежний,
подвійний рахунок”, утвореного з префікса contre – „проти” та іменника role
„список, перелік, реєстр” [89, с.558]. Як правило, в українській мові слово
„контроль” означає перевірку, а також спостереження з метою перевірки (контроль
над звітністю, громадський контроль, державний контроль) [90, с.92, 110].
Проаналізувавши визначення контролю, які містяться у тлумачних словниках можна
зробити висновок, що контроль у них розуміється як: перевірка, облік діяльності
кого -, чого-небудь, нагляд за кимсь, чимось; установа або організація, що
здійснює нагляд за ким -, чим-небудь або перевіряє його; люди, які здійснюють
перевірку; контролери. Слід відзначити і те, що як у тлумачних словниках, так і
в науковій літературі термін „контроль” розкривається за допомогою терміна
„нагляд”, і навпаки, під час розкриття змісту терміна „нагляд” використовується
термін „контроль”.
На нашу думку, поняття контролю є ширшим від нагляду, так як під час його
здійснення перевіряється не лише систематичність виконання певної діяльності, а
й контролюючим органам надане право втручатися в оперативну діяльність
підконтрольних об’єктів у формі видання обов’язкових для виконання вказівок,
застосування примусових заходів, притягнення до відповідальності тощо. У свою
чергу, завданням нагляду є лише виявлення та попередження правопорушень,
органи, що здійснюють нагляд (наприклад, прокуратура) не мають права втручатися
в оперативну діяльність, застосовувати примусові заходи, притягати до
відповідальності, однак це не означає їх меншу значущість у забезпеченні
законності. Навпаки, на нашу думку, в демократичній державі наглядова
діяльність повинна бути пріоритетною ніж контрольна.
В юридичній літературі контроль розглядається як форма державної влади,
функція, принцип, завдання, засіб (спосіб) забезпечення законності, метод, що
дає усі підстави говорити про різноплановість цього терміну. Так, В. Журавський
державний контроль розглядає як один із принципів діяльності органів держави
[91, с.11]. В.Ф.Погорілко розглядає контроль як форму державної влади [92,
с.71]. Ю.А.Тихомиров як стадією процесу управління [93, с.31]. В.К.Колпаков під
контролем розуміє процес під час якого суб’єкт контролю здій