РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи відтворення короткочасної і тривалої дії етанолу в
експериментальних тварин та методи, застосовані при вивченні органів і тканин
осіб, померлих від отруєння етанолом
Для реалізації мети і завдань цього дослідження були вивчені такі важливі
показники, як вміст макро- і мікроелементів і активність металоферментів, стан
біологічних мембран при дії етанолу. Для цього були використані біохімічні та
біофізичні методи дослідження.
Для вирішення поставлених у роботі завдань було проведено експериментальне
відтворення короткочасної і тривалої дії етанолу. Для проведення експериментів
було використано 120 щурів-самців лінії WAG/G LacSto зрілого репродуктивного
періоду, віком 6 місяців, масою 180-200 г (60 тварин експериментальної групи та
60 інтактних тварин, які становили контрольну групу). Тварини утримувалися за
бар’єром (комплекс заходів, які перешкоджають мікробіологічній контамінації
тварин) у стандартних клітках із алюмінію розмірами 40х40х25 см, по 5 тварин у
клітці. Підстилка – тирса, попередньо очищена від пилу. Температура
навколишнього середовища – 16-18єС; відносна вологість – 85 %; освітлення –
природне і штучне. Тварин контрольної та експериментальних груп тримали на
стандартному раціоні віварію. Тип годування – кормова суміш. У раціоні тварин
містилося 69,7 кормових одиниць, обмінної енергії – 184,5 ккал, протеїну – 8,0
г; відхилення не перевищувало 10 % від стандартного раціону.
Дослідження проводили відповідно до вимог «Європейської конвенції про захист
хребетних тварин, що використовуються в експериментальних та інших наукових
цілях» [277], умертвіння тварин здійснювали під ефірним наркозом.
В експерименті тваринам перорально (через зонд у шлунок) вводили 30%-й розчин
етанолу з розрахунку 5 г/кг маси тіла (при виборі доз виходили з даних
літератури про середньоефективні дози етанолу, апробовані в експериментах на
цьому виді тварин) [5, 40, 74, 125, 126, 175] разово (короткочасна дія етанолу)
та щоденно в той самий час натще (тривала дія етанолу); контрольні тварини
одержували аналогічний об’єм фізіологічного розчину.
Експериментальні тварини з відтворенням короткочасної і тривалої дії етанолу
були поділені на групи:
1) короткочасна дія етанолу:
а) одноразове введення розчину етанолу, декапітація через 1 годину;
б) одноразове введення розчину етанолу, декапітація через 5 годин;
2) тривала дія етанолу:
а) щоденне введення розчину етанолу протягом 15 діб;
б) щоденне введення розчину етанолу протягом 1 місяця;
в) щоденне введення розчину етанолу протягом 3 місяців;
г) щоденне введення розчину етанолу протягом 3 місяців, декапітація через 1
місяць після останнього введення розчину етанолу.
Одним із завдань дослідження було виявлення характеру змін показників
мінерального обміну при смерті від отруєння етанолом і встановлення їх значення
для судово-медичної діагностики в зазначених випадках.
Аналіз сучасного стану питання про макро- і мікроелементи в судово-медичному
відношенні показує, що в літературі накопичилась істотна наукова інформація, що
свідчить про важливість вивчення змін мінерального складу органів і тканин
людини для вирішення деяких діагностичних та ідентифікаційних завдань. Це є
підставою для використання методів дослідження макро- і мікроелементів в
експертній практиці.
Отже, крім експерименту на тваринах, для вирішення поставлених завдань
досліджували також органи і тканини людей, померлих від отруєння етанолом.
Об’єкти досліджень наведено на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Об’єкти досліджень
Дослідженню піддавалися органи і тканини 38 людей чоловічої статі віком 29–67
років, померлих від отруєння етанолом (концентрація етанолу в крові становила
від 2,41‰ до 8,76 ‰), яке розвилося на фоні тривалої алкогольної інтоксикації.
Контролем були органи і тканини 14 практично здорових людей чоловічої статі,
які загинули майже миттєво від несумісних з життям механічних ушкоджень
(черепно-мозкової травми), віком 35–65 років, у крові яких етанол не був
виявлений. Висновок про причину смерті внаслідок отруєння етанолом давали на
підставі результатів судово-медичного дослідження трупа, гістологічного
дослідження його внутрішніх органів, показників вмісту етанолу в крові і сечі,
а також з урахуванням обставин справи (за матеріалами висновків експертиз
Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи за 1998 р.).
Об’єктом дослідження були кров, печінка, серце, нирки, селезінка, легені й
головний мозок експериментальних тварин і людини, а також волосся людини
(частини органів і тканин людини були надані судово-медичним експертом при
проведенні судово-медичної експертизи). Вибір цих органів і тканин обумовлений
тим, що етанол істотно впливає на печінку [80, 148, 199, 236], серце [45, 148,
160, 180], головний мозок [37, 88, 134, 148], а також селезінку [137, 148],
нирки [148, 206], легені [17, 148, 169]. Важливість визначення вмісту елементів
у волоссі осіб, померлих від отруєння етанолом, визначена насамперед тим, що
елементний склад волосся відображує не короткочасні зрушення в обміні речовин,
а характерні для порівняно тривалих проміжків часу (місяць і більше), що є
важливим для визначення тривалості дії етанолу [52, 83, 191, 216, 225].
Виходячи з мети і завдань цієї роботи, було вивчено вплив етанолу на вміст
макро- і мікроелементів та активність металоферментів у тварин за умов
короткочасної і тривалої дії етанолу, вміст макро- і мікроелементів в органах і
тканинах осіб, померлих від отруєння етанолом, а також стан ПОЛ,
антиоксидантної системи та окисно-відновних процесів та активність
мембранозв’язаних ферментів у тварин за умов три
- Київ+380960830922