РОЗДІЛ 2.
Передумови реструктуризаційних змін на підприємствах торгівлі України
2.1. Сучасні тенденції розвитку торгівлі в Україні
З переходом України до ринкової економіки в усіх сферах діяльності, в тому
числі й торговельній, відбуваються суттєві перетворення. Роздержавлення і
приватизація торговельних підприємств сприяли створенню конкурентного
середовища в торгівлі, внаслідок чого на споживчому ринку України з’явилися
незалежні суб’єкти господарювання різних форм власності, які самостійно
визначають стратегію своєї діяльності, формують товарну, цінову, збутову та
комунікаційну політику, ведуть пошук своїх форм і методів роботи на ринку.
Розвиток торгівлі початку 90-х років відбувався на тлі економічної кризи, яка
охопила країни пострадянського простору і в цілому може бути охарактеризований
наступними характерними рисами:
1) погіршення показників діяльності підприємств торгівлі України змінилося
тенденцією стабілізації (1999-2000 роки);
2) при створенні торговельних підприємств в Україні домінуючою формою власності
була колективна (у період з 1990 по 2003 роки частка торговельних об’єктів,
заснованих на колективній власності в їх загальній кількості, перевищувала
60%);
3) у 1998-1999 роках фінансовим результатом від звичайної діяльності до
оподаткування підприємств торгівлі та громадського харчування був збиток, який
становив відповідно: 1879 та 1649 млн.грн.. Лише у 2000 році фінансовим
результатом діяльності торгівлі як галузі став прибуток у розмірі 1134
млн.грн., торгівлі як виду економічної діяльності – в сумі 1195 млн.грн.;
4) з початку 90-х років структура роздрібної реалізації характеризувалася
домінуванням частки продажу продовольчих товарів. Починаючи з 1997 року
спостерігається поступове зменшення частки продажу продовольчих товарів у
загальному обсязі реалізації і відповідне зростання питомої ваги продажу
непродовольчих товарів;
5) до 1990 року в Україні панувала тенденція постійного збільшення кількості
магазинів (за 1986-1990 роки їх приріст склав 3,4%), а у період з 1990 по 2000
роки частка магазинів у загальній кількості об’єктів роздрібної торгівлі
зменшилася з 82,8 до 75,5%;
6) кількість ринків з продажу споживчих товарів починаючи з 1997 року постійно
зростала. У 2000 році в порівнянні з 1990 роком їх наявність збільшилася з 1576
до 2514 (на 59,5%);
7) частка підприємств роздрібної торгівлі у містах України значно перевищувала
відповідну частку в сільській місцевості (у 1999-2000 роках – більш ніж у 2
рази).
8) у період з 1995 по 2002 роки темпи зростання роздрібного товарообороту на
одну особу у сільській місцевості перевищували відповідний показник по міських
поселеннях;
9) поступове зменшення кількості великоформатних об’єктів роздрібної торгівлі
(універмаг, універсам) призвело до відповідного скорочення розмірів торгової
площі мережі торговельних підприємств України, при чому особливо помітно - у
період з 1995 по 2000 рік.
З метою виявлення сучасних тенденцій розвитку торгівлі в Україні було обрано
часовий період з 2001 по 2004 роки, що пояснюється рядом причин:
1) особлива макроекономічна ситуація в Україні, пов’язана зі зростаючими
темпами росту валового внутрішнього продукту, обсягів виробництва, обсягів
роздрібного товарообороту;
2) інноваційні зрушення намітилися в торгівлі з 2000 року;
3) перехід у звітності від поділу діяльності за галузями до видів економічної
діяльності у відповідності до міжнародної класифікації КВЕД;
4) перехід на нові стандарти ведення бухгалтерського обліку;
5) необхідність досягнення співставності грошових одиниць (до 1995 року включно
грошовою одиницею в Україні були карбованці).
Достатньо вагомою є частка торгівлі у створенні валової доданої вартості
(включаючи сплачувані податки). Спостерігається зростання у структурі видів
діяльності валової доданої вартості саме оптової і роздрібної торгівлі, що є
свідченням більш високих темпів зростання валової доданої вартості, створеної у
торгівлі, в порівнянні з іншими видами економічної діяльності і по національній
економіці в цілому. Така ситуація характеризує наявність позитивних внутрішніх
чинників розвитку споживчого попиту та посилення їх впливу на економічні
процеси в Україні. У 2004 році найбільше зростання валової доданої вартості
спостерігалось у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві
(на 19,5%), у будівництві (на 18,4%), оптовій і роздрібній торгівлі (на 17,8%),
обробній промисловості (на 14,6%); транспорті (на 10,5%). Частка торгівлі у
валовому внутрішньому продукті країни у 2004 році дорівнювала 12,6%.
Необхідно зазначити, що протягом досліджуваного періоду темпи зростання
роздрібного товарообороту підприємств торгівлі України перевищили темпи
зростання валового внутрішнього продукту (рисунок 2.1).
У 2004 році в порівнянні з 2001 роком валовий оборот торгівлі (сума оптового
обороту, обороту ресторанного господарства та обороту роздрібної торгівлі) зріс
у два рази. У складі валового обороту торгівлі України найбільшим за обсягами є
оптовий оборот, причому динаміка оптового обороту характеризується постійною
тенденцією до зростання (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1
Динаміка товарообороту торгівлі та ресторанного господарства за 2001-2004 роки*
Показники
Періоди
Темпи приросту (2004 рік по відношенню до 2001 року), %
2001 рік
2002 рік
2003 рік
2004 рік
Оптовий товарооборот підприємств, млрд. грн.
273,5
290,1
394,1
547,1
100,0
Оборот роздрібної торгівлі, млрд. грн.
59,0
68,8
87,6
116,3
97,1
Оборот ресторанного господарства, млрд. грн.
2,5
2,8
3,0
3,5
40,0
Роздрібний товарооборот підприємств, млрд. грн.
34,4
39,7
50,0
67,6
96,5
* Таблиця складена
- Київ+380960830922