Вы здесь

Вплив тривалого застосування добрив на формування врожаю озимої пшениці на лучно-чорноземному карбонатному ґрунті північної частини Лісостепу України

Автор: 
Макаренко Михайло Вікторович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U004049
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Погодно-кліматичні умови проведення досліджень
На формування врожаю озимої пшениці виразно впливають метеорологічні (погодні)
умови – опади та їх динаміка, запаси вологи в ґрунті, вологість повітря,
температура повітря і поверхні ґрунту, освітленість, вітри, заморозки.
Кліматичні умови є більш визначальними для формування врожаю, ніж умови
ґрунтового живлення [118 – 122].
Ріст і розвиток озимої пшениці залежить від стійкості її до низьких температур
та ступеню загартування рослин в осінній період. Озима пшениця в період
проростання рослин менш вимоглива до тепла, ніж ярова. Насіння може проростати
при температурі від 0° до +1° С. Подальше підвищення температури позитивно
впливає на кущення рослин. При достатній вологості повітря озима пшениця досить
добре переносить високі температури й нормально вегетує. Проте, у разі сухих
вітрів і нестачі вологі в ґрунті, особливо у період формування і наливу зерна,
порушується ріст і розвиток рослин і зерно формується недостатньо виповненим
[123 – 129].
Важливим фактором, який впливає на формування врожаю озимої пшениці, є запаси
вологи в ґрунті, що залежать від весняних нагромаджень та динаміки атмосферних
опадів за період вегетації. Озима пшениця в порівнянні з яровою використовує
більше води, особливо восени, у період появи сходів та кущення [130,131]. До
весни коренева система добре розвивається, глибоко проникає в ґрунт і тому може
використовувати вологу із більш глибоких шарів ґрунту. Кращий урожай озимої
пшениці отримують при вологості ґрунту 60-80 % від повної її вологоємкості.
Озима пшениця особливо чутлива до забезпечення водою в осінній і весняний
періоди [132]. Нестача води в ґрунті в ці періоди впливає на формування
елементів колоса, квіток, формування і налив зерна. Усе це веде до зменшення
кількості зерен у колосі й зниження якості зерна. Залежність урожайності озимої
пшениці від
весняних запасів доступної для рослин вологі зберігається і в наступні фази
росту і розвитку рослин. Проте, пізніше слід також ураховувати температуру та
кількість опадів. Надлишок вологи також знижує врожай зерна озимої пшениці:
часто в зимово-весняний період посіви вимокають і випрівають [133 – 138].
Агрономічна дослідна станція Національного аграрного університету, де проводили
польові дослідження по темі дисертації, розташована на території
Васильківського району Київської області. Територія району має нахил у напрямі
з півдня на північ та із заходу на схід. Завдяки цьому географічна широта не
впливає на ріст температур із півночі на південь. Температура в південній
частині області знижується за рахунок підвищення висоти поверхні над рівнем
моря.
Територія Васильківського району лежить у північній частині Лісостепу й межує з
південними районами зони Полісся. Васильківський район знаходиться на території
помірно-теплого, помірно-зволоженого агрокліматичного підрайону Київської
області.
Сума опадів за рік у цьому регіоні становить 550 мм, за період з температурами
понад 10° С – 320 мм. Розподіл їх за періодами вегетації та інтенсивністю
нерівномірний. У теплий період (квітень – жовтень) випадає близько 70 % річної
кількості. Район знаходиться в зоні достатнього зволоження (гідротермічний
коефіцієнт складає 1,2) із позитивним балансом вологі за вегетаційний період.
Тривалість періоду зі сталим сніговим покривом – 95 днів, тривалість
безморозного періоду – 165 днів. Тривалість періоду з температурою понад 0° С –
245, понад 5° С – 200 днів, понад 10° С – 160 днів, понад 15° С – 100 днів.
Сума позитивних температур понад 10 ° С складає 2550° С. Середня температура
повітря о 13 годині в липні становить +23° С. Абсолютний мінімум температур
повітря за рік припадає на січень – лютий і складає –35° С, максимум – на
липень–серпень і досягає +37° С. Сталий перехід середньої добової температури
через 10° С у більшості районів Київської області відбувається наприкінці
квітня. Останні весняні
приморозки в районі в середньому закінчуються 26 – 28 квітня, а перші осінні
заморозки починаються 6 -7 жовтня. Відносна вологість повітря достатньо висока
і становить в середньому за рік 65 %, влітку 70 – 45 % і взимку – до 91 % і
більше [139].
За багаторічними спостереженнями Митницького метеопосту Агрономічної дослідної
станції Національного аграрного університету весна настає порівняно швидко.
Характерною особливістю весни є інтенсивний ріст температури. Весняний період
триває близько двох місяців. На кінець квітня відбувається повне відтаювання
ґрунту, а прогрівається до 10 – 12° С (на глибині загортання насіння) приблизно
в першій декаді травня. В літній період спостерігається спочатку тепла, а потім
жарка погода. За літній період випадає основна кількість опадів за вегетаційний
період. Навесні і восени йдуть обложні дощі, а для літнього періоду характерні
грози, які часто проходять у вигляді злив, що приводить до утворення на
поверхні ґрунту кірки. Осінь буває теплою й сонячною в першій половині й більш
похмурою в другій. Протягом передосіннього та осіннього періодів
спостерігається загальне зниження температури повітря. Перехід до зимового
режиму поступовий. Зима помірно тепла із частими і тривалими відлигами.
Сніговий покрив нестійкий і в середньому становить 30 – 40 см. Розподіл
снігового покриву дуже нерівномірний. Протягом зими переважає похмура погода з
частими невеликими опадами.
Лімітуючим фактором при вирощуванні озимої пшениці на чорноземних ґрунтах є
кількість опадів. На цих ґрунтах при достатній кількості поживних речовин
урожайність озимої пшениці частіше за все залежить від кількості опадів, їх
розподілу