Ви є тут

Методи забезпечення електромагнітної безпеки користувачів персональних комп'ютерів

Автор: 
Глива Валентин Анатолійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U004193
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА МЕТОДИКИ ВИМІРЮВАНЬ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ПОЛІВ НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ
КОРИСТУВАЧІВ ПЕРСОНАЛЬНИХ КОМП’ЮТЕРІВ
2.1 Особливості вимірювань електромагнітних полів на робочих місцях
користувачів персональних комп’ютерів
Контроль електромагнітних полів, які генеруються електронними блоками
персональних комп’ютерів, є одним з принципових питань у вирішенні задач,
пов’язаних з підвищенням рівня безпеки праці при роботі з персональним
комп’ютером. Для об’єктивної оцінки якості обстежуваних технічних засобів та
безпечності робочих місць за умовами праці потрібно користуватися правильною
методикою і засобами вимірювання електромагнітних полів.
При встановленні допустимих рівнів електромагнітних полів від комп’ютерної
техніки (точніше від відеотерміналів) при розробці міжнародних стандартів [8,
9] параметром, що характеризує поле, є його напруженість на робочому місці
користувача.
Головним критерієм безпеки на робочому місці є значення напруженостей
електричного та магнітного полів, що впливають на користувача на його робочому
місці. Величина допустимих значень рівнів електромагнітних полів присутні у
національному нормативному акті [2].
Присутність оператора може змінювати у обмеженому просторі діелектричну
проникність середовища через часткове замикання на себе силових ліній
електричного поля. Тому реальне поле, що впливає на користувача персонального
комп’ютера може бути дещо іншим, ніж те, що має місце за його відсутності.
Проте такий вплив є незначним.
Викладене є основоположним для розуміння, яким чином повинна бути виконана
апаратура для контролю полів комп’ютера на робочому місці і як вимірювати рівні
електричних полів, що мають місце за умови його присутності перед
відеомонітором. Особливо це треба враховувати при наявності кількох комп’ютерів
на сусідніх робочих місцях.
Міжнародні стандарти однозначно визначають вимоги до конструкцій приймальних
датчиків (антен) приладів для вимірювання електричних полів, які повинні
відрізнятись за конструкцією від інших вимірювальних приладів, що
використовуються для контролю полів інших технічних засобів. Схематично
приймальна антена повинна виконуватися у вигляді металізованого з двох боків
діелектричного диска діаметром 300 мм, що приблизно відповідає поверхні
голова-груди оператора. На боці антени, що повернена у напрямку монітора,
виділяється активна вимірювальна зона – круг діаметром 100 мм у центрі диска.
Інші провідні поверхні лицевого та зворотного боків антени повинні бути
заземленими [9, 47].
У цьому полягає перша принципова відмінність приладів для контролю електричних
полів персональних комп’ютерів від приладів для вимірювань полів інших джерел.
Для порівняльної оцінки рівнів випромінювань різних комп’ютерів можна
використовувати прилади з антенами інших типів, але їх не можна використовувати
для встановлення відповідності комп’ютера нормам за електромагнітними полями.
Останнє дуже важливе з методологічної точки зору. Треба чітко розділити поняття
„випробування” та „контроль”. Під першим слід розуміти перевірку відповідності
випромінювальної здатності технічного засобу чинним нормативам, а під другим –
вимірювання фактичних рівнів електромагнітних полів на робочих місцях у
реальних умовах, що дуже важливо для впровадження заходів з охорони праці та
підвищення електромагнітної безпеки користувачів персональних комп’ютерів.
Вимірювання електромагнітних полів персональних комп’ютерів повинні
виконуватися у точно регламентованих частотних смугах: перша смуга – 5 Гц – 2
кГц, друга смуга – 2 кГц – 400 кГц. Вибрані смуги частот визначаються
особливостями частотного спектра полів, що створюються відеомоніторами
комп’ютерів. Першій смузі відповідають в основному спектральні складові полів
від елементів кадрової розгортки моніторів, у другій смузі – спектральні
складові від елементів горизонтальної розгортки моніторів комп’ютерів. Норми і
рівні електричних та магнітних складових електромагнітних полів персональних
комп’ютерів регламентуються чинними санітарними нормами [2] і відрізняються у
наведених двох піддіапазонів на порядок.
Використання для таких вимірювань широкосмугових вимірювальних датчиків є
неприйнятним через те, що у цьому випадку майже неможливо чітко ідентифікувати
рівні полів у кожному з наведених піддіапазонів. Використання вузькосмугових
(селективних) вимірювальних приладів є можливим, але пов’язано з деякими
труднощами технічного характеру – необхідністю визначення сумарного поля у
заданому діапазоні частот за результатами вимірювань його спектральних
складових. Проте селектування частот необхідно проводити при організації
заходів з підвищення електромагнітної безпеки користувачів персональних
комп’ютерів у реальних умовах. Це дає змогу визначити внесок мереж
електроживлення у електромагнітне поле на робочих місцях користувачів, виявити
сторонні джерела полів та випромінювань у робочих приміщеннях.
У загальному випадку заходи з охорони праці користувачів персональних
комп’ютерів, зокрема з електромагнітної безпеки, повинні передбачати два етапи
контролю електромагнітних полів та випромінювань:
сертифікаційні випробування персональних комп’ютерів на предмет відповідності
емісійних властивостей обладнання чинним нормам;
контроль рівнів електромагнітних полів та випромінювань на робочих місцях і у
робочих приміщеннях в реальних умовах.
Це дозволяє ідентифікувати джерела електромагнітних полів та випромінювань, що
впливають на користувачів персональних комп’ютерів на робочих місцях і на
технічні засоби обчислювальної техніки, а також визнач