Розділ II. Зміст організаційно - правових форм соціального діалогу у сфері
праці 77
2.1.Формування і діяльність органів соціального діалогу 77
2.2. Колективні переговори як форма соціального діалогу у сфері праці 97
2.3. Колективні угоди і колективні договори як форма соціального діалогу у
сфері праці Ошибка! Закладка не определена.
2.4. Участь працівників та їх представників в управлінні організацією Ошибка!
Закладка не определена.
2.5. Взаємні консультації та інформування сторін соціального діалогу Ошибка!
Закладка не определена.
2.6. Примирно – посередницька процедура вирішення колективних трудових спорів
(конфліктів) Ошибка! Закладка не определена.
Висновки до Розділу 2 Ошибка! Закладка не определена.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ Ошибка! Закладка не определена.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
У сучасних умовах гостро відчувається потреба у життєздатних інститутах
соціального діалогу. Саме вони мають забезпечувати стабільні. ефективні зв’язки
між роботодавцями та працівниками, і, відповідно, адаптацію трудової сфери до
змін в економіці. Становлення ринкової економіки і цивілізований перехід до
ринку неможливі без функціонування ефективної системи соціального діалогу. У
цей час саме соціальний діалог має виступати як спосіб цивілізованого
узгодження інтересів різних груп при вирішенні протиріч, які виникають, і
попередження конфліктів у соціально-економічній і трудовій сферах.
Ратифікувавши 17 грудня 1993 року Конвенцію МОП № 144 «Про тристоронні
консультації (міжнародні трудові норми)» 1976 р., [1 Конвенція МОП № 144 про
тристоронні консультації (міжнародні трудові норми) 1976 р. (ратифікована
Україною 17.12.93 р.) //Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною
організацією праці 1965-1999. Т.ІІ. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. –
С.1063-1066.] Україна підтвердила, що через соціальний діалог прагне досягнути
і забезпечити соціальну злагоду, мир і спокій у суспільстві.
У сучасний період перед Україною стоїть завдання запровадити на всіх рівнях
ефективно діючу систему соціального діалогу як фундамент і гарантію розвитку
громадянського суспільства, морального і духовного оздоровлення нації.
На міжнародному рівні головним провідником ідей соціального діалогу виступає
Міжнародна організація праці (далі – МОП). У доповіді, що обговорювалася на
276-й сесії Адміністративної Ради МОП у листопаді 1999 р., підкреслювалися
чотири стратегічні завдання МОП: просунення і проведення у життя основоположних
принципів і прав у сфері праці; створення більш широких можливостей для жінок і
чоловіків у отриманні якісної зайнятості і доходу; поширення охоплення і
ефективності соціального захисту для усіх; укріплення трипартизму і соціального
діалогу [2 Трудовой мир: Издание МОТ. – 1999. - № 5. – С.5.].
Головні цілі Міжнародної організації праці конкретизуються в Основах
стратегічної політики МОП, які розробляються Адміністративною Радою на кожний
чотирьохлітній період. Відповідно до Основ Міжнародна організація праці приймає
програму і бюджет МОП на кожні два роки. Основи стратегічної політики на кожний
період мають свою тему. На період 2002-2005 рр. вона була визначена як «Єдина
Програма гідної праці». Темою на 2006-2009 рр. є «Перетворення гідної праці у
глобальну мету», яка базується на розвитку основних елементів теми попереднього
чотирьохліття. У Магістральних стратегічних напрямках на 2006-2007 рр. особливу
увагу приділено вирішенню наступних проблем: справедлива глобалізація; праця як
захід боротьби з бідністю; поглиблення гендерної рівності; посилення впливу
міжнародних трудових норм на процес розвитку; розширення впливу соціальних
партнерів; соціальний діалог і трипартизм [3 Богатыренко З.С. Международная
организация труда в ХХІ веке: новые условия и перспективы //Трудовое право. –
2006. - № 4. - С.47.].
Указ Президента України «Про розвиток соціального діалогу в Україні» від 29
грудня 2005 року має за мету підвищення ролі професійних спілок і організацій
роботодавців та їх об’єднань у формуванні економічної та соціальної політики
держави, дальший розвиток соціального діалогу як одного з головних чинників
забезпечення соціальної стабільності, розвитку громадянського суспільства,
запобігання суспільним конфліктам [4 Про розвиток соціального діалогу в
Україні: Указ Президента України від 29 грудня 2005 року //Урядовий кур’єр. –
25 січня 2006 року. ]. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 серпня
2006 року затверджено план заходів щодо розвитку соціального діалогу в Україні.
Відповідно до нього буде створено умови для утворення галузевих і
територіальних тристоронніх допоміжних органів соціального діалогу з метою
узгодженого розв’язання проблем у соціально-економічній сфері, що стосуються
прав та інтересів працівників і роботодавців. Протягом третього кварталу
планується розробити і затвердити регіональний та галузевий порядок проведення
соціального діалогу.
У зв’язку з цим перед наукою трудового права стоїть завдання виробити концепцію
дальшого розвитку соціального діалогу в Україні, визначити шляхи підвищення
його ефективності у соціально-економічній і трудовій сферах на всіх рівнях.
Окремі теоретичні та практичні аспекти соціального партнерства досліджуються у
роботах вітчизняних авторів: А. Андрющенка, Н. Болотіної, Г. Гончарової,
І. Дубровського, В. Жернакова, В. Жукова, З. Козак, В. Комарницького,
В. Новикова, Г. Осового, П. Пилипенка, В. Покотило, О. Процевського, В. Ротаня,
Г. Чанишевої, В. Лазор, С. Українця, О. Уманського, Н. Хуторян та ін.
Втім, у роботах зазначених вчених немає єдності щодо поняття, предмету,
принципів, організаційно-правових форм соціального діалогу у сфері праці та
інших важливих теорет
- Київ+380960830922