Державне регулювання розвитку підприємництва в Україні

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ
2.1. Аналіз стану розвитку вітчизняного підприємництва
Аналіз результатів діяльності суб’єктів господарювання вітчизняної економіки
показав, що за роки незалежності в Україні створено досить потужний
підприємницький сектор економіки, який забезпечує понад 70% обсягів ВВП і 50%
зайнятості населення. Однак ефективність функціонування вітчизняних
підприємницьких структур у більшості випадків є низькою, що кардинально
відрізняє їх від підприємництва зарубіжних країн і свідчить про наявність
складних внутрішніх проблем, розв’язання яких потребує поглиблених досліджень.
Достатньо зазначити, що за офіційними даними майже 40% вітчизняних підприємств
є збитковими, при цьому не тільки державних, але і недержавних суб’єктів
господарювання, тобто підприємницьких структур. Особливе місце у загальній
структурі підприємництва належить малому підприємництву, воно найгостріше
відчуває перешкоди і проблеми, які існують у бізнес – середовищі країни, більше
ніж великий бізнес потребує уваги з боку держави, стимулювання та підтримки
ефективної господарської діяльності. Тому подальший наліз буде проведено на
прикладі малого підприємництва.
З позиції економічної теорії мале підприємництво представляє собою особливу
форму економічної активності, характерними рисами якої є: орієнтація на
досягнення комерційного успіху, інноваційний та ризиковий характер діяльності,
орієнтація на перспективу та подальший розвиток, прагнення до розширення
масштабів і сфери діяльності, майнова відповідальність підприємця за результати
господарювання, свобода та самостійність суб’єктів господарювання у прийнятті
управлінських рішень та здійсненні бізнесу, постійний характер господарської
діяльності.
Головною метою діяльності малих підприємств зазвичай є отримання прибутку
шляхом задоволення споживчого попиту на товари і послуги, зміцнення своїх
позицій на ринку обслуговування певного сегменту ринку.
Малі форми підприємництва у свій час відіграли провідну роль у створенні
ефективної ринкової економіки багатьох країн світу. Особлива роль малого
бізнесу у перехідній економіці України проявляється у структурній перебудові
економіки, прискоренні науково-технічного прогресу, стимулюванні та розвитку
економічної конкуренції, формуванні нового соціального шару підприємств і у
вирішенні багатьох інших соціально-економічних проблем.
У відповідності з Законом України від 12.10.2000 р. „Про державну підтримку
малого підприємництва” суб’єктами МП є юридичні особи всіх форм власності, в
яких середня кількість робітників складає не більш 50 чоловіків і обсяг річного
валового доходу не перевищує 500 тис. євро, та фізичні особи, які зареєстровані
у встановленому законом порядку як суб’єкти підприємницької діяльності.
Аналіз сучасного стану розвитку малого підприємництва в Україні свідчить, що
кількість суб'єктів малого підприємництва (як юридичних, так і фізичних осіб,
що відповідає визначенню МП в національному законодавстві [93; 97]), в Україні
на початок 2004 р. становила 41,5 на 1000 осіб населення (табл.2.1).
Цей показник близький до європейського (в середньому 45 суб'єктів малого
підприємництва на 1000 осіб), однак за структурою малі підприємства (юридичні
особи) в Україні становлять лише 15,9%, а решта 84,1% - це суб'єкти
підприємницької діяльності - фізичні особи, які працюють переважно у торгівлі і
тому не створюють валової доданої вартості.
Протягом реформування української економіки підприємства малого та середнього
бізнесу взяли на себе роль творця „ґрунту” для нової системи господарювання.
Те, що сьогодні вони розпоряджаються 3,4% вартості основних засобів економіки
України, майже 1/10 числа зайнятих, виробляють близько 10% ВВП, говорить про
вагомі, але ще далеко не цілком розкриті внутрішні можливості таких
підприємств, особливо у порівнянні з показниками розвитку цього сектора
економіки розвинутих країн світу (табл. 2.2).
Таблиця 2.1
Основні показники діяльності суб'єктів малого підприємництва України
за 2003 р.
Кількість суб'єктів малого
підприємництва
Середня кількість зайнятих працівників, тис. осіб
тис. одиниць
на 1000 осіб наявного населення
всього
з неї середня кількість найманих працівників
Суб'єкти малого підприємництва1
- всього
у тому числі:
1983,1
41,5
5250,0
3493,3
Юридичні особи ? малі підприємства2
315,4
6,6
2169,9
2080,9
у % до загального показника
15,9
41,3
59,6
Фізичні особи — суб'єкти підприємницької
діяльності3
1667,7
34,9
3080,1
1412,4
у % до загального показника
84,1
58,7
40,4
1Дані наведено щодо активних суб'єктів МП.
2Дані наведено з урахуванням фермерських господарств.
3Інформацію сформовано на підставі даних ДПА України.
За показником питомої ваги підприємств малого та середнього бізнесу у ВВП
Україна значно відстає від розвинених країн світу, де цей показник становить до
70%. В Україні ж 2003 р. частка ВВП, створеного у сфері малого бізнесу,
становила 11%. У 2003р. на малих підприємствах України було зайнято 2,17 млн.
працівників, що становить близько 10% працюючого населення, в той час як у
розвинених країнах світу більша частина працюючого населення (до 60 %) працює у
сфері МБ.
Таблиця 2.2
Порівняльна характеристика розвитку малого і середнього підприємництва (МСП) у
різних країнах світу
Країни
Кількість МСП, тисяч підприємств
Кількість МСП у розрахунку на 1000 чол. населення
Кількість працюючих у МСП, млн. чол.
Частка зайнятих у МСП у загальній чисельності зайнятих, %
Частка МСП у ВВП, %
Великобританія
2630
46
13,6
49
50-53
Німеччина
2290
37
18,5
46
50-52
Італія
3920
68
16,8
73
57-60
Фр