Особливості діагностики та лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних при тиреоїдній патології.

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Загальна характеристика обстежених вагітних
Під нашим спостереженням перебували 147 вагітних жінок, з них 117 вагітних з
патологією щитоподібної залози. Верифікація захво­рювання щитоподібної залози
проводилася разом з ендокри­нологом. Серед обстежених жінок основної групи були
вагітні різного гестаційного терміну. Розподіл жінок за триместрами вагітності
відображений на рис. 2.1.1.
Рис. 2.1.1. Розподіл жінок основної групи в залежності від терміну вагітності.
Як видно з рис. 2.1.1, у групі вагітних із захворюваннями щитоподібної залози
переважали жінки в ранніх термінах вагітності.
Усі вагітні основної групи були розподілені на такі групи: I група – 61 вагітна
з автоімунним тиреоїдитом; II група – 56 вагітних з ди­фузним токсичним зобом.
Групу порівняння склали 30 здорових вагітних з фізіологічним перебігом
гестації.
Таблиця 2.1.1
Особливості анамнезу у вагітних основної групи
Основні скарги
I триместр
n=53
II триместр
n=39
III триместр
n=25
абс. число
абс. число
абс. число
Загальна слабкість
12
22,6
23,1
12
48,0
Сонливість
10
18,9
17,9
11
44,0
Серцебиття
9,4
7,7
36,0
Задишка
11,3
10,3
15
60,0
Болі в області серця, збої
11
20,8
20,5
20,0
Пітливість
13,2
10,3
12,0
Реакція на температуру зовнішнього середовища
17,0
15,4
32,0
Дратівливість
12
22,6
10
25,6
14
56,0
Вегетативні реакції
9,4
5,1
28,0
Тремор рук
Зменшення ваги
11,3
7,7
20,0
Набряки
1,9
17,9
15
60,0
Закрепи
11,3
10,3
28,0
Збільшення ЩЗ в анамнезі
21
39,6
17
43,6
16,0
Зв’язок з аномаліями розвитку різних органів
1,9
2,6
4,0
При обстеженні вагітних велику увагу приділяли збору анамнестичних даних із
указівкою на патологію ЩЗ, зовнішньому вигляду вагітних, клініко-лабораторним
показникам з метою раннього виявлення супутніх захворювань.
Дані табл. 2.1.1 свідчать про те, що основні скарги вагітних подібні, як при
АІТ, так і при ДТЗ. Однак збільшення ЩЗ, попереднє лікування, результати
клініко-лабора­торних даних були підставою для встановлення діагнозу патології
ЩЗ.
Жінки I і II груп, що спостерігалися, були порівнянні за віком, паритетом, з
однаковою частотою в них зустрічалася соматична патологія.
У I групі з 61 вагітної з автоімунним тиреоїдитом 39 (63,9%) мали збільшення ЩЗ
I ступеня, 22 (36,1%) – II ступеня. З 56 пацієнток із ДТЗ у 31 (55,4%) було
збільшення ЩЗ I ступеня, у 25 (44,6%) – II ступеня.
Дані динамічного дослідження гормональної функції ЩЗ свід­чили, що всі
пацієнтки з ДТЗ перебували в стадії медикаментозної компенсації. При ДТЗ у I
триместрі вагітності ТТГ знижувався до нижньої межі норми, Т4 підвищувався в
1,5 разу, антитіла до тирео­глобулину (ТГ) підвищувалися в 2 рази, до
тиреоїдної пероксидази (ТРО) – у 1,5 разу. В II і III триместрах ці показники
не відрізнялися від аналогічних групи порівняння.
При автоімунному тиреоїдиті рівень ТТГ був вищим від норми, загаль­ний Т3 і Т4
трохи знижувався, показники вільного Т4 залишалися на нижній межі норми.
Розподіл обстежених вагітних за віком представлений у табл. 2.1.2, за паритетом
– у табл. 2.1.3. Як видно з табл. 2.1.2, в основному вік вагітних із
захворюваннями ЩЗ був у межах 20–29 років. Кількість першонароджуючих і
повторнонароджуючих жінок була майже рівнозначною в обох групах (I і II).
Таблиця 2.1.2
Розподіл вагітних основної групи за віком.
Групи обстежених
До 20 років
20-29 років
30-39 років
абс. число
абс. число
абс. число
I група
вагітні з АІТ
61
6,6
39
63,9
18
29,5
II група
вагітні с ДТЗ
56
5,4
37
66,1
16
28,6
III група
здорові вагітні
30
3,4
22
73,3
23,3
Таблиця 2.1.3.
Розподіл вагітних основної групи за паритетом
Групи обстежених
Першонароджуючі
Повторнонароджуючі
абс. число
абс. число
I група
вагітні з АІТ
61
24
39,3
37
60,7
II група
вагітні с ДТЗ
56
20
35,7
36
64,3
III група
здорові вагітні
30
18
60,0
12
40,0
При аналізі акушерсько-гінекологічного і соматичного анамнезв жінок, які
перебували під спостереженням, встановлено, що у вагітних з АІТ і ДТЗ
особливостями, що вірогідно відрізняють їх від пацієнток групи контролю,
виявилися різні порушення менструального циклу (табл. 2.1.4).
Таблиця 2.1.4
Характер менструальної функції в обстежених вагітних основної групи
Характер порушення менструальної функції
I група
вагітні з АІТ
II група
вагітні з ДТЗ
абс. число
абс. число
Тривале (більш року) станов­лення менструального циклу
13
21,3
12
21,4*
Порушення ритму менструації
8,2
16,1*
Альгодисменорея
6,6
14,4*
Поліменорея
4,9
12,5*
Примітка: * – р<0,05 при порівнянні I і II груп.
Аналіз результатів, відображених у табл. 2.1.4 показав, що в 2/3 вагітних із
ДТЗ і в 1/3 з АІТ спостерігався пізній вік менархе (14-15 років і більше), що
збігається з даними літератури про затримку статевого розвитку в жінок при
даній патології. Порушення менструального циклу серед вагітних із ДТЗ
зустрічалося частіше, ніж серед вагітних з АІТ.
Гінекологічний анамнез обстежених жінок показав, що запальні захворювання
відзначені у 26 пацієнток (46,4%) I групи та у 24 (39,3%) II групи. Серед них
хронічний аднексит був у 11 (18,1%) жінок I групи та у 9 (16,1%) II групи,
ерозія шийки матки у 7 (12,5%) II групи та у 5 (8,2%) I групи, дисфункціональні
маткові кровотечі у 11 (19,4%) II групи та у 9 (14,8%) I групи.
Перинатальні втрати були у двох жінок при ДТЗ і в однієї при АІТ. Перебіг
попередніх вагітностей ускладнився гестозами різного ступеня в 6 (9,8%)
пацієнток I групи й у 5 (8,9%) II групи.
Аналіз реп