РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ НОВОЇ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
2.1. Історичні передумови появи роботи Коуза „Природа фірми” 1937р.
Для з’ясування природи стрімкого зростання популярності в наукових колах
положень НІЕТ, слід детальніше розглянути деякі структурні зрушення в
соціально-економічному житті Заходу, починаючи із закінчення Першої світової
війни. Цей період становить те історичне підґрунтя, яке дало можливість Р.Коузу
здійснити власні відкриття.
Початок ХХ століття, події до і після першої світової для країн Європи
відзначилися цілим рядом докорінних змін в політичному, соціальному,
економічному устроях суспільства. І такі значущі зміни просто не могли не
породити величезної маси робіт провідних економістів (насамперед англійських),
які досить наглядно дають можливість зрозуміти загальну атмосферу тієї епохи,
логічний хід становлення так званого суспільства споживання, на яке попереду ще
чекав цілий ряд жорстоких соціально-економічних криз і перетворень.
Дж.М.Кейнс досить чітко відобразив картину довоєнного становища Європи в її
економічному і соціальному аспектах в роботі „Економічні наслідки миру” [110],
що з’явилася після його відомої відмови погодитися з умовами Версальського
миру. Цікавим є порівняння двох систем – до- і післявоєнної ситуації у Старому
світі, що дає можливості оцінити реальний вплив подій війни 1914-1918 рр. За
його особистими враженнями, Європа напередодні війни досягла значного успіху у
розвитку основних галузей промисловості, транспорту, зв’язку і вже відчувала
брак сировинних ресурсів. Небувалі темпи технічного прогресу він виразив
власними враженнями: „Мешканець Лондону міг замовити по телефону, посмоктуючи
свій ранковий чай у ліжку, будь-який товар з усього світу, у кількості, яка б
його задовольнила, і почекати його доставку до свого порогу...” [110]. Звісно,
останні на той час досягнення науки та техніки вражали багатьох, а рівень
розвитку економічних і виробничих відносин може вразити і сьогодні. Проте з
огляду на дане дослідження інтерес викликає узагальнення Кейнса з приводу
розподілу національного доходу і алокації капіталу. На його переконання, Європа
була організована у соціальному і економічному аспектах таким чином, щоб
акумулювати капітал. В той час, як мали місце певні покращення життєвого рівня
основної маси населення протягом досить тривалого періоду, суспільство
виявилося обмеженим настільки, що левова частка національного доходу опинилася
під контролем прошарку, найменш схильного до його споживання. Нові багатії ХІХ
ст., за його висловлюванням, не були навчені (схильні) до великих витрат, і
надавали перевагу владі і впливу, які вони отримували від інвестування, замість
задоволення від його споживання. Як наслідок нееквівалентного розподілу доходу
– колосальні накопиченні капіталу, що і відрізнило цю епоху від всіх інших.
Кейнс вважає, що якби всі багатії витрачали весь свій новий доход на власне
задоволення, світ давним давно визнав би такий режим неприйнятним. Натомість
він порівнює їх з бджолами, що поступово накопичували свої капітали заради
виокремлення себе з широких верств.
Таке масштабне накопичення, що відбувалося протягом півстоліття до початку
першої світової війни, не могло б мати місце у системі з еквівалентним
розподілом. І своєрідним «монументом» цієї епохи він називає світову систему
залізниць, яку можна порівняти з єгипетськими пірамідами, побудовані зусиллями
сотень тисяч людей, що не мали можливості отримати і спожити весь створений
дохід. Така система в своєму розвитку, за його висловлюванням, залежала від
«подвійного блефу та обману». З одного боку робітничі верстви від безсилля чи
ігнорування допустили, чи були вимушені визнати ту невелику частину суспільного
„пирога” своєю, а з іншого, заможні верстви отримали можливість називати своєю
кращу і більшу частину такого „пирога”, і теоретично мали можливість вільно її
споживати, споживаючи на практиці незначну частину. Одночасно, зростання
„пирога” відбулося під впливом інстинктів пуританізму, а все споживання,
відкладене на старість чи для дітей, на справді так ніколи і не відбулося.
Висновки, до яких дійшов Дж.Кейнс, можна коротко висловити кількома реченнями.
Принцип такого розподілу доходу дуже тісно був пов’язаний з нестабільними
психологічними умовами, які навряд чи коли можна буде ще раз відтворити. Це не
було природнім для населення, коли невеличка група могла насолоджуватися
комфортом життя, накопичувати настільки у величезних розмірах. І війна розкрила
цю можливість споживання для всіх, тобто всім відомого «масового споживання».
Отже так, за Кейнсом, розкривається весь блеф – робітничий клас не схильний
вибачати і не помічати так масштабно, а багаті, більше не маючи такої
впевненості у майбутньому, як до війни, шукатимуть можливості насолодження
повною мірою свободою споживання, настільки, наскільки вони триватимуть,
уникаючи чи відстрочуючи момент їх конфіскації [110].
Війна практично зруйнувала всю цю систему, навіть поставила під загрозу життя
всієї Європи. Величезна маса людей виявилася хворою і обездоленою, зруйнованою
залишилася інфраструктура промисловості, транспорту, сільського господарства.
Вся економічна система, з її транспортною мережею та організацією постачання
продуктів з Нового світу зазнала тяжкого удару.
Після війни, жодна країна, незалежно від того, чи була вона охоплена
революційними подіями, чи переживала гіркоту поразки, чи знаходилася в стані
афекту від перемоги, не уникла потужних зрушень. Інфляція військового періоду в
країнах, що спромоглися стати господарями свого фінансового становища,
скоротили пропозицію грошей і в
- Київ+380960830922