Ви є тут

Організаційно-методичне забезпечення аудиторської діяльності (на матеріалах аудиторських фірм західного регіону України).

Автор: 
Вакаров Василь Михайлович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U004613
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНО - МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Взаємозв’язок між організацією проведення аудиту та розвитком методичних
прийомів аудиту
Програма аудиту і вибір процедур для перевірки залежать від професійного
судження аудитора і варіюються від одного об’єкта перевірки до іншого, тому
розробка єдиної методики неможлива. Методика – це складова частина методології.
В економічних науках під методологією розуміють вчення про структуру, логічну
організацію, методи та засоби діяльності в певній галузі економіки [28].
Екстраполюючи це визначення на теорію контролю і аудиту, а також узагальнюючи
результати проведеного аналізу праць західних теоретиків аудиту, виділимо три
фундаментальні складові, на яких побудована методологія аудиту:
принципи аудиту, визначені в міжнародних і національних нормативах аудиту, в
яких задекларовані основні постулати аудиту;
аудиторські процедури, які являють собою порядок дії аудиторів по отриманню
даних на кожному етапі аудиторської перевірки відповідно до поставленої мети;
методика аудиту – методи та засоби аудиту, за допомогою яких проводиться
перевірка і оцінюється результат у відповідності зі встановленими критеріями.
Методика аудиту є засобом реалізації аудиторських процедур, тому далі ми будемо
розглядати її через аудиторські процедури.
На основі цих складових будується організаційна методологічна модель аудиту,
яка включає цілі, завдання, методи аудиту, джерела інформації, чинники тощо. Ця
модель буде різнитися залежно від країни, що обумовлено історичними
передумовами розвитку в ній фінансового контролю й аудиту, а також
особливостями організації бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
Методологічну модель аудиту фінансової звітності представимо на рис.2.1.

Рис.2.1. Схематичне зображення методологічної моделі аудиту
У наведеній моделі основним зовнішнім фактором, який впливає на методологію
аудиту в Україні, є вимоги до нього, які регламентуються чинним законодавством:
законами України [73, 75], Міжнародними стандартами аудиту (МСА) та Положенням
з міжнародної практики аудиту (ПМПА) [129], що введені в дію в Україні з 1
січня 2004 року, Кодексом етики професійних бухгалтерів (прийнятий Міжнародною
федерацією бухгалтерів) [129], і вимоги з боку різних державних установ, для
акціонерних товариств та підприємств-емітентів облігацій – вимоги ДКЦПФРУ. До
внутрішніх факторів, що впливають на методологію аудиту фінансової звітності,
відносяться ризик, притаманний аудиту, і як похідна від нього – суттєвість
(матеріальність). Їх ми розглянемо в наступних питаннях цього розділу.
Вимоги до аудиту фінансової звітності суб’єктів господарювання визначають його
мету – оцінку достовірності фінансової звітності і надання правдивої
неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства його власникам
(основним замовникам аудиту) і у випадках, передбачених законом, державним
регуляторним органам (наприклад, ДКЦПФР України) – основним користувачам
аудиторського висновку. Досягнення мети аудиту фінансової звітності вимагає
послідовного вирішення таких завдань:
постановка проблеми. Знайомство з представленими даними. Оцінка ризику;
вибір методики збору аудиторських доказів і її реалізація;
оцінка результатів: аналіз достатності зібраних доказів і визначення
відхилень;
оцінка відхилень за їх суттєвістю.
Для вирішення зазначених завдань розробляється Загальний план аудиту, який має
містити такі компоненти, як: знання бізнесу клієнта; розуміння системи
бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю; ризик і суттєвість; характер,
строки і обсяг процедур; координація, напрям роботи, її контроль і аналіз тощо,
і Програма аудиту, в яку включають завдання по кожній конкретній його області,
кількість часу на їх вирішення, характер і обсяг запланованих аудиторських
процедур.
Вирішуючи ці завдання, аудитор проходить кілька етапів у відповідності з
Програмою. У різних літературних джерелах [43, 59, 69, 127] пропонуються різні
підходи до визначення процесу аудиту. Наприклад, М.Т. Білуха [26] виділяє три
стадії аудиту: організаційну, дослідну і стадію узагальнення та реалізації
результатів аудиторського контролю; Е.А. Аренс і Дж.К.Лоббек [9] виділяють
чотири фази аудиту: фазу планування і конструювання аудиторського підходу; фазу
тестування господарських операцій; фазу перевірки окремих елементів сальдо;
фазу завершення.
З урахуванням проведених нами досліджень доцільно запропонувати варіант, який
включає всі етапи, починаючи від призначення аудитора і до підписання
аудиторського висновку. Отже, процес аудиту повинен складатися з послідовних
етапів, представлених на рис.2.2.

Рис.2.2. Етапи проведення аудиту фінансової звітності
Найважливішим етапом аудиту є планування, на якому аудитор формує попередню
думку щодо об’єктів перевірки (систем внутрішнього контролю і бухгалтерського
обліку клієнта) і розробляє процедури тестування. Більш детально процес аудиту,
починаючи з планування, представлений в додатку В.
Планування є обов’язковим кроком, що передує реалізації аудиторських процедур.
Тому ми вважаємо доцільним розглянути особливості планування аудиту і визначити
взаємозв’язок між аудиторськими процедурами і етапами аудиту у відповідності з
МСА.
Аудиторські процедури – рекомендації або порядок проведення аудиторської
перевірки того чи іншого об’єкта, залежно від поставленої мети. За МСА, метою
аудиту фінансової звітності підприємства є вираження думки про відповідність
фінансової звітності підприємства, в усіх суттєвих аспектах, встановленим
критеріям (загальноприйнятим принципам).
У світовій літературі [12, 57] виділяють