Вы здесь

Анаплазмозно-бабезіозна інвазія овець в умовах Криму

Автор: 
Оніщенко Наталія Григорівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U004658
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.
Дослідження проводились впродовж 2002 – 2006 рр. у лабораторії вивчення хвороб
овець та кіз Кримської дослідної станції ІЕКВМ, Кримській державній лабораторії
ветеринарної медицини та у трьох вівчарських господарствах АР Крим (АПК
„Виноградний”, АТОВ „Радянська Україна” та фермерському господарстві с.
Родниківка). Піддослідні господарства були розташовані в неблагополучних щодо
кровопаразитарних захворювань місцевостях. У ході лабораторних дослідів
використано 15 овець різного віку, 110 білих мишей, 15 кролів; в умовах
господарства досліди проводились на 250 ягнятах. Препаратом “Золг” в приватному
господарстві під час спалаху кровопаразитарної інвазії оброблено 1200 овець
різного віку. Проведено 605 паразитологічних, 1836 гематологічних та 936
біохімічних досліджень (Рис. 2.1).

Рис. 2.1 - Схема проведення досліджень
Вивчення лікувальної та профілактичної ефективності хіміотерапевтичних
препаратів у комбінації з пролонгаторами при спонтанному перебігу
кровопаразитарних інвазій проводили у стаціонарно неблагополучному господарстві
щодо кровопаразитарних хвороб овець. При вивченні клінічного перебігу
захворювання звертали увагу на фізіологічний стан тварин, вгодованість,
рухомість, відмічали наявність апетиту, колір слизових оболонок, сечі та стан
лімфовузлів. З метою виявлення кровопаразитів досліджували мазки периферійної
крові, яку брали з судин вуха. Мазки висушували на повітрі та фіксували в
метанолі впродовж 3-5 хвилин. Зафіксовані та висушені мазки фарбували за
методом Романовського-Гімза. Наносили фарбу методом підшаровування під скло з
мазком. Після фарбування препарати промивали проточною водою, висушували на
повітрі та досліджували під імерсійною системою мікроскопа (Ч900). При вивченні
рівня паразитемії проглядали 100 полів зору мікроскопу та рахували знайдену
кількість паразитів різних видів.
Цитоплазма бабезій була блакитного кольору, ядра темно-червоні або червоні.
Анаплазми фарбуються в темно-червоний колір але розташовані вони переважно ( до
80% і більше) по периферії еритроциту [211, 212]. При ідентифікації різних
видів паразитів користувалися „Руководством по инфекционным болезням с атласом
инфекционной патологии” за редакцією Ю.В. Лобзина [213] та гематологічним
атласом сільськогосподарських тварин [214].
Із ягнят віком (5-6 місяців), аналогічних за живою масою та фізіологічним
станом, сформували 6 груп по 25 голів у кожній (всього 150 овець). Від 5-ти
ягнят кожної групи відібрали кров для паразитологічних та гематологічних
досліджень. Підрахунок еритроцитів та лейкоцитів проводили в камері Горяєва,
рівень гемоглобіну визначали гемоглобінціанідним методом на
фотоелектроколориметрі [215, 216].
Випробували такі комбінації препаратів: азидин + пепсин - підшкірно; азидин +
полівініловий спирт - підшкірно; береніл гранулят + пролонгатор «А» (аеросил) -
внутрішньо з кормом; оксі–100 - внутрішньом’язово. Препарати застосовували у
наступних дозах: азидин - 0,25 мл 7% водного розчину на 10 кг маси тіла;
полівініловий спирт і пепсин - в 2% концентрації в дозі 5 мл; береніл-гранулят
- 5 мг/кг; аеросил - 1 г на голову; оксі-100 – 0,15 мл на кілограм маси тіла.
Одна група тварин була нелікованим контролем – ягнятам цієї групи препарат не
вводили. Друга група - лікований контроль, тваринам з цієї групи ввели азидин
підшкірно у дозі 0,25 мл 7% водного розчину на 10 кг маси тіла. Клінічні
спостереження вели пртягом 3-х місяців. Раз на 5 діб відбирали проби крові та
досліджували ії на наявність бабезій та анаплазм. Профілактичну ефективність
препаратів оцінювали за термінами виникнення хвороби, прояву клінічної картини
та паразитарної реакції, кількості хворих і вимушено забитих тварин в
піддослідних та контрольній групах.
При патологоанатомічному розтині тварин, що гинули звертали увагу на стан
слизових та серозних оболонок, підшкірної клітковини, лімфовузлів, селезінки,
жовчного міхура, паренхіми печінки та нирок.
Вивчення терапевтичної дії препарату „Золг”, виробництва „Асконт +”, серія 01,
у овець при експериментальному зараженні їх анаплазмозно-бабезіозною інвазією
проводили на 5 вівцях різного віку. Перед введенням препарату проводили
дослідження клінічних та гематологічних показників (кількість гемоглобіну,
еритроцитів, лейкоцитів). Вміст гемоглобіну визначали гемоглобінціанідним
методом, кількість еритроцитів та лейкоцитів – підрахунком в камері Горяєва.
Кров досліджували до зараження, а також у наступні 60 діб на фоні одноразової
хіміотерапії, через кожні три доби після введення препарату. З метою виявлення
кровопаразитів досліджували мазки крові з периферичних судин вуха. Активність
аланінамінотрансферази та аспартатамінотрасферази крові визначали на
біохімічному аналізаторі „Кобас – Мира” на базі Кримського республіканського
діагностичного центру.
Зараження піддослідних овець проводили методом підшкірного введення 5 мл
цитратної крові, отриманої від хворих овець. Клінічний діагноз захворювання цих
овець був підтверджений мікроскопічними дослідженнями мазків периферійної крові
на наявність змішаної інвазії
B. ovis та A. ovis (180 паразитів на 100 полів зору мікроскопу).
Препарат „Золг” вводили вівцям внутрим’язево в дозі 0,002 г/кг маси тіла у
вигляді 5% розчину на 4 добу після зараження. Контрольну тварину заразили, але
не лікували. У тварин щодобово визначали загальний стан, апетит, температуру
тіла, пульс, дихання, колір слизових оболонок, сечі, інтенсивність паразитемії,
видовий склад кровопаразитів.
Вивчення хіміопрофілактичної активності препарату „Золг” при змішаному перебігу
ан