Вы здесь

Особливості перебігу, патогенезу та лікування ревматоїдного артриту з ураженням шлунково-кишкового тракту та дисбіозом товстої кишки

Автор: 
Блудова Наталія Георгіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U004668
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежених хворих
Під спостереженням знаходилися 182 хворих на РА, серед яких було 50 (27,4%)
чоловіків та 132 (72,6%) жінки у віці від 17 до 54 років. Розподіл обстежених
пацієнтів за статтю, тривалістю захворювання та активністю запального процесу
подано у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика хворих на РА
Показники
Стать
Тривалість захворювання (роки)
Активність процесу
чоловіки
жінки
1-5
6-10
>10
II
III
Абс.
50
132
29
51
55
47
52
84
46
27,4
72,6
15,9
28,0
30,2
25,9
28,8
46,3
24,9
Середній вік хворих складав 42,8±1,70 років. Тривалість захворювання у
більшості хворих складала більше 5 років, в середньому 7,4±3,48 років. Стадія
захворювання визначалася за рентгенологічними ознаками, в основу яких покладено
модифіковані критерії Штейнброкера. Згідно цих критеріїв І рентгенологічну
стадію РА встановлено у 22 (12,1%) хворих, ІІ – у 80 (43,9%) пацієнтів, ІІІ – у
55 (30,2%) і IV – у 25 (13,8%). За клініко-лабораторними ознаками перебіг
захворювання було віднесено до повільно-прогресуючого у 117 (64,2%) пацієнтів,
прогресуючого – у 37 (20,6%), підгострого – у 28 (15,2%). 84 (46,3%) хворих
мали помірну активність запального процесу, мінімальну – 52 (28,8%), високу –
46 (24,9%). У 63,7% хворих встановлено функціональну недостатність суглобів II
ступеня, у 9% – I, у 27,3% – III. За результатами латекс-тесту серопозитивний
варіант РА встановлено в 131 (71,9%) випадку, серонегативний – у 51 (28,1%).
У всіх пацієнтів разом із загальноклінічними дослідженнями проводилось
бактеріологічне дослідження мікрофлори порожнини товстої кишки, у 67 хворих –
фіброезофагогастродуоденоскопія (ФЕГДС), у 72 – ректороманоскопічне
дослідження.
Для ФЕГДС та ректороманоскопічного дослідження відбирались хворі без клінічних
проявів шлунково-кишкової патології. З розробки були виключені хворі, які
протягом останніх чотирьох місяців застосовували лікарські препарати, що могли
суттєво вплинути на результати досліджень (блокатори Н-2 гістамінових
рецепторів, інгібітори протонної помпи, антибіотики, ферментні препарати
тощо).
Серед хворих, яким проводилось ФЕГДС, було 13 (19,4%) чоловіків та 54 (80,6%)
жінок у віці від 22 до 51 років (в середньому 40,9±1,09 років). Тривалість
захворювання складала від 1 до 14 років (в середньому 8,1±0,86 років). I
ступінь активності патологічного процесу встановлено в 16 (23,9%) спостережень,
II – в 29 (43,3%) і III – в 22 (32,8%); I рентгенологічна стадія РА
констатована у 10 (14,9%) пацієнтів, II – у 20 (29,9%), III – у 27 (40,3%), IV
– у 10 (14,9%). Серопозитивний варіант хвороби мав місце у 48 (71,6%) хворих, а
титри РФ в крові склали 1:4,13±0,178 ln титра. Ураження легень (фіброзуючий
альвеоліт, інтерстиціальний фіброз, бронхіоліт, ревматоїдні вузли)
діагностовано в 29,9% випадків, плеври – в 7,5%, серця (міокардіодистрофія,
міокардит, клапанні вади) – в 62,7%, нирок (гломерулонефрит, інтерстиціальний
нефрит, амілоїдоз) – в 28,4%. Середній суглобовий рахунок склав 21,7±1,55
балів, індекс Річі – 39,2±2,81.
З метою виявлення особливостей фіброскопічних та морфологічних ознак
гастродуоденіту (ГД) у хворих на РА для порівняння нами було досліджено
фіброскопічну та гістологічну картини у 27 пацієнтів з клінічними ознаками ГД
без РА. Серед них було 5 (18,5%) чоловіків та 22 (81,5%) жінки у віці від 24 до
57 років (в середньому 41,6±1,53 роки). Середня тривалість захворювання на ГД
складала 7,53±2,46 років.
Серед пацієнтів, яким проводилось ректороманоскопічне дослідження, було 18
(25,0%) чоловіків та 54 (75,0%) жінок у віці від 18 років до 49 року (в
середньому 42,3±2,15 років). Тривалість захворювання складала від 4 до 12 років
(в середньому 5,73±1,28 років). I ступінь активності патологічного процесу
встановлено у 15 (20,8%) хворих, II– у 36 (50,0%), III– у 21 (29,2%). I
рентгенологічна стадія РА констатована у 9 (12,5%) пацієнтів, II– у 30 (41,7%),
III– у 24 (33,3%), IV– у 9 (12,5%). Серопозитивний варіант мав місце у 57
(79,2%) хворих. Системні прояви РА у цих хворих виявлялись в 83,4% випадків,
суглобовий рахунок – 20,3±2,34 балів, індекс Річі – 33,8±3,92.
Із числа всіх досліджуваних хворих на РА за результатами мікробіологічного
дослідження порожнини товстої кишки було сформовано дві групи: I склали 34
пацієнти без ДТК (група порівняння), II – 122 із супутнім ДТК. II групу у свою
чергу також розподілено на 4 підгрупи відповідно до ступеня дисбіозу [103]. В
рамках першої підгрупи відібрано 27 хворих на РА із супутнім дисбіозом I
ступеня, до другої підгрупи увійшли 32 пацієнта із супутнім дисбіозом II
ступеня, до третьої – 34 з ДТК III ступеня, до четвертої – 29 із дисбіозом IV
ступеня. Решта хворих (26 чоловік) була виключена з дослідження у зв’язку з
виявленням ознак супутньої шлунково-кишкової патології (хронічний панкреатит,
хронічний холецистит тощо).
Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб (10 чоловіків та 20 жінок)
віком від 20 до 55 років (в середньому 40,1±2,79 років).
Враховуючи те, що найбільшу виразність клінічних проявів дисбіозу мали хворі з
III-IV ступенем тяжкості ДТК, частина з них (102 пацієнта) склала групу на
етапі дослідження ефективності комплексного лікування з застосуванням
пробіотичних препаратів. Цих пацієнтів було поділено на основну та контрольну
групи, яких обстежено до та після курсу лікування. Пацієнти контрольної групи
(56 осіб) отримували тільки так звану стандартну терапію, а пацієнтам основної
групи (46), окрім того проводили корекцію ДТК за допомогою пробіотику
«Лактовіт-форте» компанії Mili Healthcar