Вы здесь

Фітопланктон Тернопільського водосховища та його роль у формуванні фітостоку річки Серет

Автор: 
Дворак Оксана Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
3406U004692
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Матеріали і методи досліджень
2.1. Об’єкт і матеріали досліджень
2.1.1. Річка Серет
Річка Серет є однією з найбільших річкових екосистем Західного регіону України
та найдовшою притокою Дністра на Тернопіллі. Вона бере початок з джерел,
розташованих в с. Ніще Зборівського району, на висоті 368 м абс., впадає в
р. Дністер з лівого берега, на 921 км від гирла річки на висоті 138 м абс.
Довжина річки – 248 км, площа водозабору – 3900 км2, загальне падіння – 230 м,
середній ухил – 0,93% (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Основні гідрологічні показники р. Серет [109]
Показник
215 км *
110 км *
80 км *
Площа водозбору, км2
606
2860
3170
Середній багаторічний об’єм річного стоку, млн. м3
117,6
378,6
забезпечений на 97%
70,6
261,1
Середня річна витрата води за багаторічний період, м3/сек.
3,73
9,36
12,0
забезпечений на 97%
2,24
8,28
Максимальна витрата води, м3/с
забезпечений на 1%
79,4
476
забезпечений на 10%
43,7
225
Мінімальна середня місячна витрата води, за багаторічний період, м3/с
літній
0,90
2,45
2,54
зимовий
1,15
3,42
3,90
Амплітуда коливань
витрат води, м3/с
53,7
127
312
рівнів води, см
218
342
384
Середній стік наносів за рік, тис. т
47,0
Середня товщина льоду, см
15
30
найбільша
20
51
43
Максимальна температура води, °С
27,2
29,9
Примітка. *Відстань від гирла.
Басейн річки розташований в північно-західній частині Волино-Подільської
височини. Поверхня його рівнинна, сильно порізана сіткою ярів і балок (1,0–1,25
км/км2). Відмітка поверхні басейну 380–400 м абс. у верхів’ї і 270–300 м абс. в
нижній частині басейну [96].
Річкова сітка притоків Серету густа (0,44 км/км2), в басейні протікає 490 річок
і струмків загальною довжиною 1706 км, в тому числі 455 річок і струмків
довжиною менше 10 км, 24 річки – 10–20 км, 6 річок – 21–50 км. Основні притоки
– річки Луг, Довженка, Гнізна, Біла, Черкаска, Дупа. Серет від витоку до
с. Ратиші має вигляд струмка шириною до 1 м, глибиною 0,1–0,5 м, що протікає у
вузькій (до 0,5 км) V-подібній долині, яка розширюється і біля м. Тернополя
становить 1–2,5 км, відповідно ширина ріки – 10–20 м, глибина – 1,5–2,5 м,
швидкість течії – до 0,6 м/с. Русло річки звивисте, часто зустрічаються
перекати довжиною від 15 до 200 м, в багатьох місцях спостерігаються вузькі
піщані смуги по береговому схилу шириною 5–15 м, а також конуси виносу ґрунту.
Ширина річки до м. Чорткова 10–20 м, нижче – до 30 м, місцями розширюється до
50–80 м, глибина на перекатах – 0,2–0,7 м, на плесах – 1,5–3,0 м. Швидкість
течії води 0,3–0,5 м/с, на перекатах – до 2 м/с [109].
У водному живленні р. Серет переважають снігові талі води, досить чітко
виділяється висока весняна повінь та низька літньо-осіння межень, яка
порушується декількома дощовими паводками. У зимовий період під час відлиг
також спостерігаються підйоми рівня. Весняна повінь починається з початку
березня і триває близько місяця. Висота повені, як правило, складає 0,7–2,0 м,
але може досягти і до 3,5–5 м. Найбільші витрати води припадають на весну і
коливаються від 54 м3/с у верхів’ї ріки (біля с. Городище) до 388 м3/с в районі
м. Чорткова. Мінімальні рівні спостерігаються у літню межень, але в окремі роки
межень переривається дощовими паводками, під час яких рівні та витрати води
можуть стати максимальними в році. Низькими є рівні води і в зимову межень –
0,5–1,2 м [24, 37, 100, 102, 109].
Особливостями термічного режиму ріки є те, що у верхів’ях протягом року
температура води досить висока і, як правило, є плюсовою навіть в зимовий
період, це пов’язано з виходом більш теплих підземних вод, які живлять ріку.
Льодовий режим нестійкий: ріка замерзає в холодні зими, а у верхів’ях
льодостав, як правило, відсутній.
Твердий стік р. Серет характеризується високою динамічністю. Так, в створі
водного поста м. Чорткова кількість твердого стоку може коливатися від 9,5 до
227 тис. т. [109]. Каламутність води становить в середньому 100–200 г/м3, у
повінь та паводки підвищується до 500–600 г/м3. Під час межені мінералізація
води збільшується, сягаючи 350–620 мг/л.
На гідрологічний режим р. Серет вплив мають розташовані на річці водосховища
(табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Руслові водосховища на р. Серет [96]
Водосховище
Відстань від гирла, км
Площа водосховища, га
Об’єм водосховища, млн.м3
Призначення
Залозецьке 1
218
71
1,1
рибництво
Залозецьке 2
218
115
1,93
–//–
Залозецьке 3
218
134
2,51
–//–
Залозецьке 4
218
142
2,09
–//–
Залозецьке 5
218
224
5,67
–//–
Вертельківське 1
208
147
1,86
–//–
Вертельківське 2
208
140
2,09
–//–
Верхньоівачівське
195
495
4,25
комплексне
Тернопільське
182
300
12,6
–//–
Скородинське
89
129,5
1,09
енергетика
Більчезолотецьке
30
74,0
2,09
–//–
Дані водосховища є рибогосподарського, рекреаційного і енергетичного
призначення, в основному добового регулювання, найбільшим з яких по об’єму є
Тернопільське.
2.1.2. Тернопільське водосховище
Ретроспектива формування. Історичні джерела [17, 175] свідчать, що першим
спорудив водосховище гетьман Війська польського Ян Тарнавський. На 1892 рік
довжина його сягала 4 км, найбільша ширина – 1 км, повздовжня вісь була
орієнтована від північного заходу до північного сходу, висота над рівнем моря –
близько 303 м; водосховище вважалося найбільшим в Галичині. Ближче до
двадцятого століття з різних причин рибне господарство занепало. Водосховище
заросло очеретом. До 1939 року територія Тернопільської області ще входила до
складу Польщі і в 30-ті роки з міркувань стратегічного характеру був
споруджений каскад гребель із шлюзами, який був зруйнований під час війни. У
1951 р. на болотистій заплаві