Ви є тут

Економіко-математичне моделювання інвестиційної дяльності на водному транспорті

Автор: 
Підлісний Ігор Павлович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3406U004696
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ
ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ
2.1. Інформаційні системи і технології в економіці
Сучасний стан економічного розвитку провідних країн світу характеризується
створенням великих інтегрованих високоавтоматизованих систем управління
інвестиційними, банківськими, комерційними операціями, які у свою чергу задають
стиль, моду і вимоги до оснащення компаній і корпоративних об'єднань
інформаційним забезпеченням і засобами управління.
В компаніях і об'єднаннях з явно вираженим централізованим управлінням
(наприклад, компанія "Форд" ) інтегровані системи забезпечують стійкість
ієрархії взаємодії верхніх і нижніх рівнів управління. В децентралізованих
фірмах ("Дженерал моторс") сприяють розвитку самостійності підрозділів,
розподілу прав і повноважень в ухваленні ключових рішень, індивідуальної
адаптації підрозділів до нових умов.
Ті з компаній, які не мають розвинених комп'ютерних систем у сфері маркетингу,
аналізу ситуацій, менеджменту, не можуть нормально функціонувати на міжнародних
ринках. Не залежно від того, наскільки розвинені управляючі системи всередині
країни, сама їх наявність необхідна для виходу на світові ринки.
Критерій економічної ефективності в цьому випадку розширяється, включаючи
критерії існування, живучість, розвитку системи. Тобто, або існуючі
інвестиційні структури використовують новітні інформаційні системи управління,
виживають і розвиваються, або не використовують їх і тим самим прирікають себе
на деградацію і згортання. Звідси випливає, що ефективність великих
інвестиційних організацій залежить від розвиненості інформаційних процесів і
якості управління.
Проблема інформатизації і управління на мікроінвестиційному рівні (корпорації,
фірми, підприємства) в Україні найбільш гостра. Тут розробка і впровадження
комплексних інтегрованих систем управління по суті тільки починається.
Інформаційні технології і інтегровані системи для багатьох керівників поняття
абстрактні і не завжди зрозумілі. Дійсно, багато понять потребують того, щоб їх
доступно розкрили. Припустимо, організація складається з різних підрозділів
(відділу маркетингу, аналітичного відділу, фінансової служби і т. д.), при
цьому кожне з них має свої специфічні задачі і цілі, вирішувати які і покликана
інтегрована система організацій. Керівникам необхідне спілкування з підлеглими
і один з одним у певному режимі, як і підлеглим між собою. Інтегрована система
якраз і повинна враховувати способи такого спілкування, розсилаючи інформацію
не всім підряд, а в певній ієрархії, або тільки керівникам відділів і т.п. В
ідеалі всі комунікативні підсистеми входять у глобальну систему, саме тому і
названу інтегрованою. Її функція розуміється як інтеграція професійних
специфічних задач управління, виконуваних всіма підрозділами, а також
комунікативних задач, які забезпечують зв'язок між ними.
Відзначимо, що якщо в Україні на автоматизацію робочого місця в рік
витрачається близько 14 доларів США, то в Америці ця цифра досягає 2000, а в
Європі в середньому - 500-600 доларів на одну людину. Причин відсутності
серйозних розробок і впровадження інформаційних технологій та інтегрованих
систем багато. Це і диктат системи для ЛПР, що вимагає перебудови його
психології, і відсутність засобів на розробку, і вплив "помилкової моди" на
комп'ютеризацію, і неготовність технологій, і недосконалість організаційних
структур компаній, фірм, корпорацій.
Чималої шкоди в розвиткові інформаційних технологій і інтегрованих систем
завдає відсутність підготовленості технології до такого управління і часто
"помилкова мода" на комп'ютеризацію в гіршому розумінні цього слова. Так,
наприклад, в кабінетах керівників, бухгалтерії, аналітичних та інших відділах
часто є маса комп'ютерів, що використовуються, в кращому разі, лише для обробки
статистичного матеріалу і складання графіків оцінки минулих подій, замість
серйозного прогнозування і вироблення рішень з питань управління. Для цього
потрібні ідеї, нові концепції управління, а також фахівців, хоча сьогодні
вартість їх послуг швидко зростає.
Великі організації налічують 500 і більш співробітників, а корпорації можуть
об'єднувати сотні підприємств. В таких корпораціях циркулюють великі і часто
вельми заплутані інформаційні потоки, що не дивно за наявності не менше трьох
рівнів управління, філіалів, зарубіжних представництв та інших територіально
розкиданих підрозділів. Корпорації більше за інші ланки потребують створення
єдиного "прозорого інформаційного простору", що знімає бар'єри між
підрозділами, адже чим крупніше підприємство, тим дорожче обходиться
неефективне управління.
Якщо кількість різних видів внутрішніх взаємозв'язків на малому підприємстві
прийняти за 1, то для середнього підприємства воно складе 10, а для великого
підприємства або корпорації - декілька сотень або навіть тисяч. Серйозною
проблемою при цьому стає міжрівнева взаємодія і взаємодія між службами на
одному рівні.
Єдиний спосіб зробити корпорацію керованою – це охопити її корпоративною
інтегрованою системою (КІС). Багато сучасних керівників вже твердо переконалися
в необхідності побудови корпоративної інтегрованої системи, але залишається
проблемою вибір способу, як це зробити: придбати готову чи замовити розробку
сторонній фірмі, або спробувати створити силами програмістів служби АСУ
підприємства.
Дебати про те, яке програмне забезпечення краще - своє чи замовлене, - давно
ведуться в пресі, на спеціалізованих семінарах і конференціях, і немає потреби
повторювати аргументи, яких вистачає у прихильників обох підходів.
Більшість тиражно-замовлени