Розділ 2
Методи діагностики неорганих новотворів заочеревинного простору
2.1. Матеріал і методи дослідження
Дослідження виконано на основі аналізу обстеження та лікування 97 хворих на
ННЗП від 1986 до 2005 року на кафедрі факультетської хірургії ЛНМУ, а також
клінік кафедри онкології ЛНМУ та КМКЛШМД. Середній вік пацієнтів становив 51,4
року. Більшість хворих на ННЗП становили жінки – 59 осіб, чоловіки – 38 осіб. В
основу клінічного матеріалу дослідження увійшло 78 пацієнтів, яких обстежували
та лікували на кафедрі факультетської хірургії ЛНМУ, а також – 14 хворих на
ННЗП, які отримували лікування ЛОРЛДЦ та 5 пацієнтів, яких лікували в КМКЛШМД.
Із 97 хворих на ННЗП, проведено ретроспективний аналіз на основі вивчення
архівного матеріалу та віддалених результатів лікування 39 пацієнтів на кафедрі
факультетської хірургії ЛНМУ та 14 хворих на кафедрі онкології ЛНМУ. Основою
для проспективного аналізу, за участю автора дослідження, стали результати
діагностики та лікування 44 хворих на ННЗП, які перебували на лікуванні у
клініках кафедри факультетської хірургії ЛНМУ та КМКЛШМД від 1996 до 2005
року.
Усі планово оперовані пацієнти пройшли повний обсяг обстежень для встановлення
ступеня розповсюдженості новотворів, на предмет наявності та важкості
супровідної патології, визначення операційного ризику та виду лікування.
Аналізу піддано медичні карти хворих на ННЗП, зокрема протоколи УСГ, КТ,
операційних втручань та гістологічних (цитологічних) висновків. Із метою
встановлення відмінності величин, які відображають ступінь ефективності та
інформаційності результатів дослідження, порівнювані показники наведено у
відсотках.
2.2. Загальна характеристика хворих на ННЗП, залучених у дослідження
Із метою вивчення ефективності діагностики та хірургічного лікування хворих на
ННЗП за часовий проміжок від 1986 до 2005 року, проведено порівняльний аналіз
ретроспективної та проспективної груп пацієнтів. Таким чином ретроспективну
групу (1 група) сформовано із пацієнтів, яких лікували на кафедрі
факультетської хірургії від 1986 до 1995 року та всіх пацієнтів, які первинно
були оперовані та отримували лікування на базі ЛООЦ. У проспективну групу (2
група) залучено хворих на ННЗП, в обстеженні та лікуванні яких автор
дослідження брав участь від 1996 до 2005 року, первинно оперованих у клініці
кафедри факультетської хірургії, а також на базі КМКЛШМД. Таким чином 1 група
сформована із 53 (54,6%) пацієнтів, 2 група – із 44 (45,4%) хворих на ННЗП.
Середній вік пацієнтів, яких залучено до 1-ої групи, не відрізнявся від
середнього віку пацієнтів 2-гої групи – 51,7 року.
Із 97 хворих на ННЗП, залучених до дослідження, у 87 (89,7%) пацієнтів
діагностовано пухлини, у 9 (9,3%) – кісти, в одної хворої інтраопераційно
виявлено посттравматичну організовану гематому заочеревинного простору. У всіх
пацієнтів діагноз встановлено з допомогою УСГ, за винятком одного хворого, що
ввійшов до 2-гої групи, який помер у процесі дообстеження під час виконання
діагностичної лапароскопії (діагноз встановлено під час патанатомічного
розтину). Основним фактором впливу на якість діагностики ННЗП за досліджуваний
період є КТ, яку проведено у 35 (36,1 %) хворих на ННЗП. Серед пацієнтів,
залучених до 1-ої групи, КТ проводили дев’ятьом (17%) хворим. У 2-й групі
кількість КТ виконано 26 (59,1 %) пацієнтам, що свідчить про поширення та
доступність цього методу дослідження.
Із хворих на ННЗП, залучених до дослідження, ТГАБ під контролем УСГ виконано у
16 (16,5%) пацієнтів. Частота проведення ТГАБ зростає у 2-ій групі: у 1-ій –
ТГАБ виконано семи (43,7%), у 2-ій групі – дев’яти (56,2%) хворим.
Ефективність ТГАБ (табл.2.1) практично однакова в обидвох групах пацієнтів.
Таблиця 2.1
Ефективність ТГАБ
Групи пацієнтів
ТГАБ, кількість хворих
Позитивний результат
Негативний результат
1-ша група (ретроспективна)
2-га група (проспективна)
Всього
16
Результативність ТГАБ встановлено за гістологічними висновками отриманими з
препаратів ННЗП під час виконання операційних втручань, патологоанатомічних
розтинів, а також за вислідами подальшого спостереження і обстежень хворих на
ННЗП, відображена у таблиці 2.1.
Серед 53 пацієнтів із першої групи у 42 (79,2%) осіб встановлено злоякісні
ННЗП. В інших 11 (20,7 %) пацієнтів діагностовано доброякісні ННЗП, до яких
залучено чотирьох хворих на доброякісні пухлини, шістьох пацієнтів, в яких
виявлено кісти, а також одну пацієнтку з організованою гематомою заочеревинного
простору, яку в процесі передопераційного обстеження оцінено як кісту.
До другої групи залучено 44 хворих на ННЗП. У цій групі злоякісні пухлини
стверджено у 38 (86,4 %) пацієнтів. Із шести (13,6 %) хворих на доброякісні
ННЗП у 3 виявлено доброякісні пухлини й у трьох – кісти.
Гістологічна структура ННЗП різноманітна і представлена морфологічно всіма
тканинами, які розміщені у заочеревинному просторі. Відмінність між першою та
другою групами пацієнтів виявлено серед хворих на лімфосаркому та фібросаркому:
якщо у 1 групі частіша інцидентність лімфосаркоми (10 хворих), то в 2 групу
увійшли всі четверо хворих на фібросаркому (табл.2.2).
Таблиця 2.2
Морфологічні форми пухлин заочеревинного простору
Первісна тканина
Гістологічна структура
1 група
2 група
Всього
1. Жирова
ліпосаркома
10
ліпома
2.Кровоносні судини
гемангіоперицитома
гемангіосаркома
ангіоміоліпосаркома
3.Фіброзна
фібросаркома
4. Мезенхімна
мезенхімома
5. М'язова:
а).Гладкі м'язи
лейоміосаркома
лейоміома
б).Поперечно-смугасті м'язи
рабдоміосаркома
7. Лімфоїдна
лімфосаркома
10
2
- Київ+380960830922