Ви є тут

Ранні прояви ураження сітківки при цукровому діабеті (діагностика, прогнозування перебігу та лікування)

Автор: 
Кіндій Тетяна Вікторівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U004730
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клініко-лабораторна характеристика обстежених хворих
Всі хворі були обстежені у стаціонарі за умови компенсації або субкомпенсації
ЦД. Тип ЦД та вид цукрознижувальної терапії визначалися ендокринологом.
Обстежено 235 осіб: дослідна (І група) – 215 хворих (429 очей) на ЦД та
контрольна (ІІ група) – 20 практично здорових осіб (40 очей) без патології очей
та нирок в анамнезі. 135 пацієнтів І групи були обстежені в динаміці.
У контрольній групі було 11 чоловіків та 9 жінок у віці 24–38 років.
У І групі було 118 чоловіків та 97 жінок (табл. 2.1). На ЦД типу І хворіло 174
особи, на ЦД типу ІІ – 41 особа. Серед хворих на ЦД ІІ інсулінозалежний ЦД мав
місце у 15 осіб, інсулінонезалежний – у 26 осіб. Вік пацієнтів коливався від 12
до 64 років (середній вік 35,9 років±0,6 років). Серед хворих на ЦД І у віці
12–16 років було 33 хворих, 17–30 років – 51 хворий, 31–40 років – 55 хворих,
41–50 років – 24 хворих, 51–58 років – 11 хворих. Серед хворих на ЦД ІІ у віці
до 40 років було 2 хворих, 41–50 років – 20 хворих, 51–60 років – 15 хворих,
61– 4 років – 4 пацієнти. Тривалість захворювання становила від 2 тиж. до 35
років. За тривалістю захворювання пацієнти розподілилися таким чином: до 5
років – 58 пацієнтів, 6–10 років – 53, 11–20 років – 69, більше 20 років – 35
пацієнтів. Легкий перебіг ЦД спостерігали у 2 осіб, перебіг середньої тяжкості
– у 59 осіб, тяжкий – у 154 осіб. На час офтальмологічного та ензимологічного
обстеження стадія компенсації вуглеводного обміну мала місце у 13 хворих,
субкомпенсації – у 202 хворих. Критеріями субкомпенсації вважалися: наявність
транзіторних суб’єктивно-об’єктивних симптомів порушення обміну речовин,
глікемія натщесерце та перед прийомом їжі – не більше 12,0–13,0 ммоль/л,
амплітуда глікемічних коливань на протязі доби – не більше 6,4 ммоль/л, рівень
добової глюкозурії 2–3 %, акетонурія [17, 222]. Доза інсуліну коливалася від 14
до 80 і становила в середньому (52,2±0,8) одиниць на добу.
Таблиця 2.1
Клініко-лабораторна характеристика І групи (М±m)
Кількість хворих, абс.
215
Стать (ч / ж ), кількість хворих, абс., (%)
118/97 (54,9±3,4/45,1±3,4)
Тип ЦД ( І / ІІ ), кількість хворих, абс., (%)
174/41 (80,9±2,7/19,1±2,7)
Середній вік, роки
35,9±0,6
Тривалість захворювання, роки
11,9±0,4
Перебіг ЦД, кількість хворих, абс., (%):
легкий
середньої тяжкості
тяжкий
2 (0,9±0,6)
59 (27,5±3,0)
154 (71,6±3,1)
Компенсація вуглеводного обміну, кількість хворих, абс., (%) :
компенсований
субкомпенсований
13 (6,0±1,6)
202 (94,0±1,6)
Глікемія натщесерце, ммоль/л
9,5±0,2
Залежність від інсуліну, кількість хворих, абс., (%):
інсулінозалежний
інсулінонезалежний
189 (87,9±2,2)
26 (12,1±2,2)
Доза інсуліну, одиниці на добу
52,2±0,8
Креатинін, ммоль/л
0,075±0,001
Сечовина, ммоль/л
6,9±0,2
Згідно до інтернаціональної класифікації ДР (2002 р.), що заснована на ітоговій
шкалі тяжкості EDTRS [223], хворі І групи були розподілені на чотири підгрупи:
1-ша підгрупа – 53 хворих (105 очей ) на ЦД без патологічних змін на очному дні
за даними офтальмоскопії та задньої біомікроскоскопії (без ДР); 2-га підгрупа –
63 хворих (126 очей) з початковою непроліферативною діабетичною ретинопатією
(ПНПДР) – розширення вен, мікроаневризми; 3-тя підгрупа – 70 хворих (140 очей)
з середнєтяжкою непроліферативною ДР (СНПДР) – зміни на очному дні більші, ніж
при ПНПДР, але менші, ніж при ТНПДР: наявність мікроаневризм, поодиноких
краплин крововиливів, обмеженого твердого ексудату; 4-та підгрупа – 29 хворих
(58 очей) з тяжкою непроліферативною ДР (ТНПДР) – більше 20 інтраретинальних
геморагій в кожному з 4 квадрантів очного дна або чіткоподібні зміни вен в 2 чи
більше квадрантах очного дна, або поодинокі інтраретинальні мікросудинні
аномалії, ексудативні, ішемічні прояви ретинопатії.
В зв’язку з тим, що вікові зміни органів та систем впливають на функціональні
показники органа зору та нирок, для вивчення функціонального стану сітківки та
нирок у хворих на ЦД з різним станом очного дна з І групи (з підгруп 1–4) були
відібрані 174 хворих (347 очей) у віці від 12 до 45 років (середній вік 29,5
років±0,5 років), які увійшли в підгрупу А (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих І групи на підгрупи згідно стану очного дна, методу лікування
та загального стану
І група (хворі на ЦД) - 215 хворих (429 очей)

Підгрупа А (хворі без вікових змін органів та систем) – 174 хворих (347 очей)
Підгрупа В (отримали традиційну терапію +
Еспа-Ліпон) – 67 хворих (133 ока)
Підгрупа С (отримали традиційну терапію) – 40 хворих (80 очей)
А1 підгрупа (без ДР) –
49 хворих (97 очей )
А2 підгрупа (ПНПДР) –
45 хворих (90 очей)
А3 підгрупа (СНПДР) –
57 хворих (114 очей)
А4 підгрупа (ТНПДР) –
23 хворих (46 очей)
В1підгрупа (ДПДР)-
13 хворих (25 оч.ей)
В2 підгрупа (ПНПДР) –
24 хворих (49 очей)
В3 підгрупа (СНПДР) –
21 хворий (42 ока)
В4 підгрупа (ТНПДР) –
9 хворих (17 очей)
С1підгрупа (ДПДР)-
7 хворих (14 очей)
С2 підгрупа (ПНПДР) –
14 хворих ( 28 очей)
С3 підгрупа (СНПДР) –
13 хворих (26 очей)
С4 підгрупа (ТНПДР) –
6 хворих (12 очей)
До обстеження не включали хворих з патологією очей та нирок недіабетичного
генезу та з захворюваннями серцево-судинної системи. Серед хворих підгрупи А на
ЦД типу І хворіло 155 осіб, на ЦД типу ІІ – 19 осіб. Серед обстежених хворих
було 97 чоловіків та 77 жінок. Тривалість захворювання становила від 2 тиж. до
27 років, легкий перебіг ЦД спостерігався у 2 осіб (1,2 %), перебіг середньої
тяжкості – у 30 осіб (17,2 %), тяжкий – у 142 осіб (81,6 %). Стадія компенсації
вуглеводного обміну мала місце у 6 хворих (3,4 %), субкомпенсації – у 168
хворих (96,6 %). Доза інсуліну коливалася від 14 до 78 і становила в середн