РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Основним напрямком роботи є розробка індивідуальних методів диференційованої
діагностики, профілактики та лікування вегето-судинних, психопатологічних та
метаболічних розладів у жінок з артеріальною гіпертензією після гістеректомії
на основі дослідження взаємозв’язку клінічних проявів, гормонального статусу,
церебральної гемодинаміки, ліпідного обміну та системи гемостазу.
Обстеження жінок після гістеректомії проводилось в гінекологічних відділеннях
лікарень №9 та №16 м. Києва.
Для діагностики та формування груп дослідження використовувався метод
клінічного обстеження з урахуванням анамнестичних даних, проводилась
антропометрія та обчислювався індекс маси тіла (ІМТ) - співвідношення маси тіла
в кілограмах і довжини тіла в метрах, зведеної в квадрат [114].
Оцінка клінічних особливостей перебігу клімактеричного синдрому у обстежених
жінок проводилась шляхом обчислення індексу Куппермана (ІК), менопаузального
індексу (МПІ) в модифікації Е.В. Уварової та В.П.Сметник після комп’ютерної
обробки даних, отриманих при заповненні спеціально розробленої анкети з бальною
оцінкою нейро-вегетативних та психоемоційних розладів [108], а також за
допомогою шкали оцінки менопаузи (MRS).
Індекс Куппермана до 15 балів відповідає легкому ступеню клімактеричних
розладів, 15-29 балів - середньому, а ІК, що складає 30 балів і більше
відповідає тяжкому ступеню клінічних проявів клімактеричного синдрому.
Менопаузальний індекс відносно вегето-судинних розладів 10-20 балів відповідає
слабкому ступеню їх вираженості, 21-30 - середньому, більше 30 балів - тяжкому
ступеню вираженості вегето-судинних симптомів КС; для психоемоційних розладів
МПІ 1-7 балів відповідає легкому ступеню вираженості, 8-14 балів - середньому,
а МПІ понад 14 балів відповідає тяжкому ступеню вираженості психоемоційних
порушень КС [108].
З метою дослідження гормонального статусу у обстежених жінок проводилось
визначення вмісту гонадотропних гормонів (ЛГ, ФСГ), та статевих гормонів
(естрадіолу, прогестерону та тестостерону) - імуноферментним методом, на
автоматичному імуноферментному аналізаторі IMX фірми ABBOTT (США). Дослідження
проводились в лабораторії клінічної імунології Клінічної лікарні «Феофанія»
Державного управління справами.
З метою вивчення стану периферійного кровоносного русла, зокрема мозкового
кровообігу, застосовувався метод транскраніальної ультразвукової допплерографії
(УЗДГ), яка проводилась на апараті Logidop 5 фірми Kranzbuhler (Німеччина) у
відділенні реабілітації Інституту геронтології АМН України (керівник - д.м.н.
С.М.Кузнецова). Робочі частоти датчиків - 2, 4, 8 мГц, швидкість запису - 15
см/с. Методом УЗДГ досліджувались сонні артерії та надблокові артерії.
Основними параметрами допплерівського спектру служили максимальна систолічна
(МСЧ) та кінцева діастолічна (КДЧ) частоти і середня частота кровообігу за
циклом. Згідно закладеної в комп’ютері програми на основі цих даних
розраховувались коефіцієнт асиметрії кровообігу, індекс пульсації (ІП), індекс
циркулярного опору (ІЦО).
З метою дослідження ліпідного обміну визначали вміст загального холестерину
(ЗХС), тригліцеридів (ТГ), ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ),
ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) та ліпопротеїдів дуже низької щільності
(ЛПДНЩ) в плазмі крові та коефіцієнт атерогенності (КА). Вміст ЗХС, ТГ, ЛПВЩ в
крові визначали за допомогою апарату Cobas-Mira (реєстраційне посвідчення
видане Комітетом по новій медичній техніці Міністерства охорони здоров’я
України №125/99р.) з використанням реактивів фірми “Cormej” (Польща).
Вміст ліпопротеїдів низької щільності визначали по формулі:
ЛПНЩ= Кількість ЗХС – ЛПДНЩ- ЛПВЩ (2.1.1)
Вміст ліпопротеїдів дуже низької щільності розраховували по формулі:
ЛПДНЩ = Кількість тригліцеридів х 2,29 (2.1.2)
Коефіцієнт атерогенності розраховували по формулі:
Ка = Кількість ЗХС - ХС ЛПВЩ (2.1.3)
ХС ЛПВЩ
Для ідентифікації холестерину використовували стандартний розчин холестерину в
концентрації 1 мг/мл [39].
Показники коагуляційної (Ф – фібриноген; ТЧ – тромбіновий час; ПТІ–
протромбіновий комплекс; АПТЧ – активований парціальний тромбопластиновий час;
VІІ та ІХ фактори згортання; ЧР - час рекальцифікації плазми) та
антикогуаляційної ланки гемостазу (антитромбін ІІІ, еуглобуліновий лізис,
толерантність плазми до гепарину) визначали на апараті Baenk – electronic
(Німеччина). Визначення агрегаційної активності тромбоцитів проводились
фотометричним методом при їх стимуляції аденозиндифосфатом (АДФ), адреналіном,
ристоміцином, визначаючи при цьому: А – адгезивність тромбоцитів; Аа –
агрегаційну активність тромбоцитів до адреналіну; Ар – до ристоміцину; Аадф –
до АДФ [45]. Дослідження проводились в лабораторії інституту гематології та
переливання крові (керівник - проф., д.м.н. Суховій М.П).
Ефективність лікувальних комплексів оцінювали з застосуванням методу різниць
[72, 73]. Для об’єктивізації результатів клінічних спостережень при
порівняльній оцінці ефективності застосування ЗГТ в якості монотерапії та
запропонованих нами лікувальних комплексів був використаний метод бальної
оцінки клінічних симптомокомплексів з обчисленням інтегрального показника
патології (ІПП) [146]. Критерієм ефективності терапії були вибрані дані про
зворотній розвиток психоемоційних (ПЕ) та нейро-вегетативних (НВ) проявів КС.
Згадані симптомокомплекси оцінювали як 0 балів при їх відсутності, 1 бал при
легкому ступені їх вираженості, 2 - при середньому і 3 бали - при тяжкому.
Базуючись на бальних оцінках, у кожної пацієнтки обчисляли ІПП за формулою:
- Київ+380960830922