Вы здесь

Фізична реабілітація жінок зрілого віку з патологією жовчовивідної системи на етапах відновного лікування.

Автор: 
Бісмак Олена Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U005092
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ Й ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Для вивчення клінічної картини перебігу захворювання і динамічних показників
функціонального стану жовчовивідної системи, кардіореспіраторної системи,
нейро-вісцеральних процесів і загального та психоемоційного стану хворих нами
використовувалися наступні методи дослідження:
педагогічні методи (теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел,
вивчення документальних матеріалів, лікарсько-педагогічні спостереження);
соціологічні методи (бесіди, анкетування);
психологічне тестування;
медико-біологічні методи (огляд, антропометричні дослідження, пульсометрія,
дослідження функції зовнішнього дихання, макро- та мікроскопічне дослідження
жовчі, клінічний аналіз крові, УЗД жовчного міхура, фракційне дуоденальне
зондування ЖВС, статистичний аналіз серцевого ритму (САСР) за методом Р.М.
Баєвського (1986)); функціональні проби і тести (дихальні проби Штанге і Генчі,
функціональні проби з дозованим навантаженням);
методи математичної статистики.
Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел. Відповідно до обраної
теми дослідження була вивчена вітчизняна і зарубіжна література. Детально
вивчалися питання, пов'язані з особливостями функціонального стану ЖВС, ВНС
жінок з патологією ЖВС, їх психоемоційний стан. Аналізувався досвід організації
і застосування засобів фізичної реабілітації у комплексному відновному
лікуванні цих хворих; методів контролю за ефективністю, які можуть бути
використані при розробці програми фізичної реабілітації, осмислювалися
позитивні аспекти існуючих реабілітаційних програм та їх недоліки
Анкетування. Мета анкетування – довідатися про ставлення хворих до фізичної
культури, зокрема до лікувальної фізичної культури, що є складовою частиною
комплексного лікування при патології жовчовивідної системи, мотивацію до занять
ЛФК, розуміння хворими здорового способу життя і необхідності включення різних
засобів ЛФК у повсякденне життя з метою профілактики загострень ХБХ і ДЖВШ. Для
жінок основної і контрольної груп анкета складалася з 17 запитань. На більшість
запитань треба було відповісти „так” чи „ні” або підкреслити потрібний варіант
відповіді (Додаток А).
Психологічне тестування. Психогенні фактори відіграють важливу роль у генезі
ХБХ і ДЖВС. Нерідко у хворих з цією патологією виявляється виразний зв'язок між
часом появи болю в правому підребер'ї і різними психогенними факторами [152,
165]. Тому ми визнали за необхідне вивчити психологічні особливості
обстежуваних жінок.
Для виявлення психологічних особливостей жінок першого і другого зрілого віку,
хворих на ХБХ в у сполученні з ДЖВШ, ми використовували тест самооцінки рівня
особистісної тривожності Спілбергера [19, 126], особистісний опитувальник
Айзенка [26, 126] (Додаток Д).
Соматоскопічні й антропометричні методи дослідження. При соматоскопічному
дослідженні визначали тип статури (соматотип) жінки. Для визначення соматотипа
використовували описовий метод (класифікація Є. Кречмера [105]).
Антропометричні методи включали вимір довжини і маси тіла. Вимір окружності
грудної клітки, черевної стінки і розрахунок екскурсії грудної клітки, черевної
стінки, життєвої ємності легенів робили за загальноприйнятими методиками [121,
169]. Співвідношення маси тіла зі зростом оцінювали за ІМТ- індексом (індекс
маси тіла) – тобто індекс Кетле.
Визначення індексу маси тіла. ІМТ визначали за показниками довжини і маси тіла
за формулою (2.1) та у відповідності до таблиці (Додаток Е) [34].
ІМТ=маса (кг) / [довжина(м)]2 (2.1)
Відповідно до отриманого ІМТ можна оцінити у жінок межу відхилення фактичної
маси тіла від належної (табл. 2.1.).
Таблиця 2.1
Оцінка показників ІМТ
Індекс маси тіла
Маса тіла
Менше 18,5
Дефіцит маси тіла
18,5-24,9
Норма
25,0-29,9
Надлишок маси тіла
30,0-35,0-39,9
Ожиріння
Більше 40
Різко виражене ожиріння
Аналіз документальних матеріалів. Аналіз медичних карт хворих з патологією ЖВС,
їх медико-біологічне обстеження стало сходинкою до наступного складання
програми фізичної реабілітації з урахуванням функціонального стану ЖВС, КРС,
супутніх захворювань, фізичної працездатності і психовегетативних особливостей
жінок. З цією метою вивчалися медичні карти хворих жінок. Ретельно збирався
анамнез ХБХ і ДЖВС із з'ясуванням структури больового синдрому, характерного
сполучення диспепсичних і невротичних скарг, виявляли вогнища хронічної
інфекції в організмі хворих, перенесені захворювання органів травлення,
нейроендокринні, обмінні розлади в організмі хворих, самопочуття жінок під час
оваріально-менструального циклу, протікання клімактеричного періоду у жінок
другого зрілого віку. При зборі анамнезу життя ми цікавилися характером праці і
побуту жінок, зокрема фізичної активності, емоційних перенапруг, шкідливих
звичок (зловживання алкоголем, паління), інтоксикацій на виробництві, про
особливості харчування з погляду частоти прийомів їжі, кількісного і якісного
складу її, з'ясовували сімейний анамнез (наявність у найближчих родичів
захворювань ЖВС).
Огляд. При огляді хворих ми разом з лікарем звертали увагу на колір шкіряних
покривів, слизових оболонок, склер, наявність печінкових знаків на шкірі
(судинні зірочки чи „червоні крапельки”), наявність зони пігментації в області
правого підребер'я (сліди грілки – непряма ознака сильного болю). Звертали
увагу на величину, форму і симетричність живота у жінок, розвиток підшкірних
вен, участь передньої черевної стінки в акті дихання.
Пульсометрія і тонометрія. Дослідження пульсу проводили завжди у тому самому
положенні шляхом його промацування (пальпації) на променевій артерії з боку
великого пальця кисті до і після фізичного на