РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПОБУДОВИ ЗАСОБІВ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЯК НЕВІД’ЄМНОЇ
СКЛАДОВОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМ ПРОЦЕСОМ
ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО КОМБІНАТУ
2.1. Принципи побудови ефективної інформаційної системи управління виробничим
процесом об’єкта дослідження
2.1.1. Характеристика сучасного стану об’єктів дослідження
У ході написання дисертаційної роботи були проведені дослідження на
мідно-молібденовому ГЗК "Ерденет" (Монголія). Результати впровадження цих
досліджень являють собою реалізацію програмного забезпечення СППР управління
виробничим процесом (модуль "OVGM" – Визначення об’ємів та вмісту видобутої
гірської маси з її розподілом на руду та розкрив). Даний модуль частково
перероблено та впроваджено на ВАТ "Півд.ГЗК" (Південний гірничо-збагачувальний
комбінат м. Кривий Ріг).
Отже, у якості об’єктів дослідження розглянемо характеристику ГЗК "Ерденет"
(Монголія) та ВАТ "Півд.ГЗК" (м. Кривий Ріг).
ГЗК "Ерденет" включає в себе мідно-порфірове родовище, що являє собою великий
мідно-молібденовий штокверк. Рудний контур у плані витягнутий у
північно-західному напрямку, а в розрізі має лінзоподібну форму. Довжина
штокверку 2,8 км, а ширина 0,5 – 1,3 км. Основним корисним компонентом є мідь;
додатково видобувається молібден. Є й інші корисні компоненти, що не входять у
промислову розробку.
В межах родовища простежується вертикальна зональність:
зона окислювання та вилуговування;
зона вторинного сульфідного збагачення;
зона первинної сульфідної руди.
Зона вилуговування простежується від поверхні на глибину в середньому 36 м. У
зоні вилуговування від 30 до 58 % міді перебуває в окисленій формі. Потужність
зони вторинного сульфідного збагачення становить у середньому 136 м.
Максимальна глибина поширення первинних руд у центральній частині родовища
становить 500 м від поверхні. Загальний запас міді в межах родовища становить
1544 млн. т із середнім вмістом міді 0,52 %. Родовище розробляється відкритим
способом. Річна продуктивність кар’єру по руді 20 млн. т із середнім вмістом
міді 0,8 %, молібдену – 0,019 %. На даний момент в роботі перебуває 7
горизонтів; висота уступу 15 м.
Детальна розвідка здійснювалася по сітці свердловин колонкового буріння з
параметрами 250 x 100 метрів. Експлуатаційна розвідка проводиться бурінням
колонкових свердловин по сітці 30 x 60 м на глибину 3 –5 експлуатаційних
уступів.
Підготовка порід до виїмки здійснюється веденням буро-вибухових робіт. Буріння
виконується верстатами СБШ-250МНА по сітці 8 x 8 м. Випробування виконується по
шламу всіх буро-вибухових свердловин рентгеноспектральним способом.
Необхідність випробування всіх вибухових свердловин обумовлена значною
мінливістю вмістів, перемежовуваністю руд та порід [52].
Видобута руда із вмістом загальної міді менш 0,25 % направляється в породний
відвал. Окислена руда з відсотком окислювання більше 20 % направляється на
склад окисленої руди, інша руда – на збагачувальну фабрику. Поділ руд родовища
на технологічні типи й сорти визначається наступними основними показниками:
вмістом міді загальної; вмістом міді окисленої; відносним вмістом міді
вторинних сульфідів.
Дослідження, проведені центральною дослідницькою лабораторією підприємства, та
досвід експлуатації родовища показали, що основними факторами, які впливають на
видобуток міді, є стабілізація якості руди та співвідношення у вихідній руді
сортів і типів руд [16, 38, 106].
Наведемо характеристику сучасного стану виробництва на Південному
гірничо-збагачувальному комбінаті (м. Кривий Ріг).
На початку 1953р. у районі розташованому на 12км південніше Кривого Рогу
почалося будівництво Південного гірничо-збагачувального комбінату. Комбінат був
запроектований для відкритого видобутку бідних залозистих роговиків, збагачення
їх і подальшої агломерації концентрату. До цього часу залозисті роговики не
розроблялися (вміст заліза 32-40%), а роговики при підземних роботах
направлялися у відвали порожніх порід.
Дослідження Науково-дослідного гірничорудного інституту і Ленінградського
інституту Механобр показали можливість збагачення магнетитових залозистих
роговиків засобом магнітної сепарації й одержання концентрату з вмістом заліза
до 60%.
У 1955р. на базі скелеватської ділянки родовища бідних роговиків була
побудована перша черга комбінату, а в липні того ж року – отриманий
залізорудний концентрат.
До складу комбінату входять:
Кар’єр для видобутку магнетитових залозистих роговиків з вмістом заліза 35-37%.
Дробильна фабрика (№1 – із трьома стадіями дроблення руди, №2 – з чотирма).
Збагачувальна фабрика мокрої магнітної сепарації для одержання залізних
концентратів.
Агломераційна фабрика – для спікання залізних концентратів і одержання
офлюсованого доменного агломерату.
Об’єкти допоміжного призначення: ремонтно-механічні майстерні, енергетичні
цехи, електрифікований залізничний транспорт.
Після реконструкції збагачувальних фабрик вміст заліза в концентраті в 1965р.
збільшився на 4% у порівнянні з 1959 (з 59 до 63%), а в 1966р. – 64%.
За семиріччя продуктивність праці по комбінату виросла на 51%, випуск валової
продукції збільшився в 2,3 рази. Видобуток руди зріс з 9,4 до 24,7 млн.т.,
виробництво концентрату – з 4,9 до 12 млн.т., агломерату – з 5,6 до 7,5 млн.т.
Півд.ГЗК поставляє агломерат і концентрат металургійним заводам Придніпров’я і
Донбасу, а товарний концентрат на експорт – у Чехію, Словаччину, Польщу, ФРН,
Італію.
Один кубометр руди важить 3,4т. Середній вміст заліза в руді – 36%.
Щорічно в кар’єрі виробляється близько 45-50 млн.т. експлуатаційної руди понад
10 млн.т гірничо-капітального р
- Київ+380960830922