Вы здесь

Обґрунтування шляхів удосконалення діагностики та лікування алергічних ринітів

Автор: 
Левіщенко Володимир Сергійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000181
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ, МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ТА ЛІКУВАННЯ.

2.1. Алергологічне обстеження

Обстежено 108 хворих на АР. У 20 здорових добровольців для порівняння вивчалася термографічна картина ділянки крил носа та внутрішньої поверхні передпліч при алергодіагностиці.
Разом із загальним алергологічним обстеженням вивчалася соматична сфера. При необхідності хворі оглядалися ЛОР-лікарем, гастроентерологом, пульмонологом, невропатологом. Специфічне алергологічне обстеження здійснювалося шляхом збирання скарг і анамнезу, шкірних скарифікаційних алергопроб, назальних провокаційних тестів.
При збиранні скарг враховувалися не тільки чинники, які мають відношення до алергії з боку носа (чхання, нежить, виділення, свербіж, закладеність), але з'ясовувався і вірогідний зв'язок контакту з підозрюваним алергеном (при вдиханні, вживанні з їжею, зіткненні, прийомі всередину, лікуванні, зміні побутових умов) і виникненні симптомів алергії; гострий чи швидкоплинний характер цих явищ, їх повторюваність при контакті з алергеном; ефект елімінації: інформація про еозинофилії відповідних біологічних рідин (кров, мокрота, виділення з носа) при попередніх обстеженнях. Також при збиранні скарг з'ясовувався позитивний ефект антигістамінних або глюкокортикостероїдних засобів.
Враховувалися скарги, які не мають відношення до алергії, оскільки деякі захворювання сприяє розвитку, прогресуванню або рецидивуванню АР (часткові ГРВІ, бронхіти, холецистити, гастрити, дисбактеріози й інше).
При збиранні анамнезу захворювання з'ясовували характер перебігу хворо-
би: початок, причини, зв'язок з екзо- та ендогенними чинниками; прогресування,
ремісії та їх причини; вплив пори року, професійних, побутових чинників, пого-
ди, харчів.
В анамнезі життя враховувалися спадковість, наявність у дитинстві діатезу, ускладнення від щеплень, неадекватна реакція на вживання в їжу певних продуктів, ліків, профмаршрут, наявність домашніх тварин, птахів, акваріумних рибок, характер житла (вологість, грибок), використання в побуті хімічних і інших речовин. Враховувалися двосторонність і поліорганність алергічних проявів, ефективність попереднього лікування та епізодичність прояву.
Таким чином при зборі скарг і анамнезу з'ясовувалися:
1) алергічна природа захворювання, його нозологічна форма або синдром;
2) не алергічна патологія або чинники, які можуть викликати алергоподібні реакції;
3) орієнтовна диференціальна діагностика;
4) превалювання типу алергічної реакції у хворого, що необхідне для призначення адекватного обстеження;
5) орієнтовне визначення кола алергенів з якими слід проводити алерготестування;
6) ідентифікація чинників, які сприяють розвитку, загостренню або прогресуванню АР (спадковість, довкілля, клімат, погода, сезонність);
7) оцінка клінічного ефекту від вживання протиалергічних заходів і засобів.
Шкірні скарифікаційні проби здійснювалися з алергенами, які за анамнезом можуть бути причиною захворювання. При цьому використовувалися побутові, епідермальні, пилкові алергени, вироблені Вінницьким підприємством "Імунолог" (див. табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Основні алергени, які використовуються
при алергодіагностиці
ПобутовіЕпідермальні1. Домашній пил
2. Домашній пил з кліщами
Dermatophagoides pteronyssinus
3. Бібліотечний пил
4. Перо подушок1. Шерсть кішки
2. Шерсть собаки
3. Шерсть вівці
4. Шерсть кроликаПилкові1.Тимофіївка
2. Єжа
3. Овсянниця
4. Райграс
5. Пирій
6. Кукурудза
7. Полин
8. Лобода
9. Амброзія
10. Костер
11. Соняшник
12. Мятлик
13. Жито
14. Лисохвіст
15.Горішник
16. Дуб
17. Береза
18. Вільха
19. Кульбаба
20. Клен
21. Ясен
22. Коноплі
23. Циклохен
24. Кипарис
25. Пух тополі
З метою правильного добору алергенів для шкірного тестування враховувалися симптоми АР, характерні для певних груп алергенів (див. табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Ознаки АР, характерні для певних груп алергенів
АлергениОзнакиПилок рослин
Домашній пил
ЕпідермальніСезонність, поліпшення стану при зміні географічної зони, у вологу погоду, при перебуванні в закритому приміщенні, посилення в суху погоду.
Симптоматика цілорічна, загострення в період сухого прибирання в квартирі, поліпшення при перебуванні зовні будинку.
Цілорічна симптоматика, дуже повільний ефект елімінації.
У деяких випадках застосовувалась алергодіагностика in vitro, методом імунотермістометрії апаратом "ІТА-5 Вінницького підприємства "Імунолог". Суть методу ґрунтується на реєстрації імунологічної реакції за допомогою мікротерморезистора, який реагує на зміни теплопровідності, в'язкості, мікротемпературних властивостей у сироватці крові в процесі взаємодії між алергеном і антитілом. Імунотермістометрний метод має високу інформативність при побутовій, пилковій і епідермальній алергії та за діагностичною цінністю не поступається іншим методам алергодіагностики in vitro ?63?. Даний біофізичний метод дослідження застосовувався у хворих, які приймали напередодні антигістамінні препарати, оскільки можливе отримання помилкових результатів прямої алергодіагностики для попереднього визначення спектру сенсибілізації з подальшим підтвердженням шкірними пробами ?180, 81?.
Шкірні скарифікаційні алергопроби призначалися за загальноприйнятою методикою з попередніми контрольними пробами: 1) з 0,01 % розчином гістаміну - контроль на реактивність шкіри. 2) тест-контрольною рідиною - контроль на специфічність дії алергену. Проба з алергенами оцінювалася за наявності позитивного результату шкірної реакції з гістаміном і негативного з тест-контрольною рідиною. Проба оцінювалася залежно від ступеня місцевих реакцій (див. табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Оцінка скарифікаційної проби
Результат реакції Місцева реакція шкіриНегативний -Відповідає контролюСумнівний +-Гіперемія без пухирівСлабопозитивний +Папула (пухир) до 2 - 3 мм, гіпереміяПозитивний середнього ступеня ++Папула (пухир) д