РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗУВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ОСНОВНИХ НАПРЯМІВ РИНКОВОГО ТРАНСФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ ВИЩОЮ ОСВІТОЮ В УКРАЇНІ
2.1. Тенденції і передумови ринкового трансформування макроекономічного механізму управління вищою освітою в Україні
В середині 90-х років в системі вищої освіти України відбулися істотні зміни: з'явилися ВНЗ приватної форми власності та започатковане змішане фінансування навчання у ВНЗ державної форми власності. Ці зміни викликали стійку тенденцію зростання рівня охоплення молоді студентського віку вищою освітою (рис.2.1). За даними ЮНЕСКО у 2003 році він становив 64,5 відсотків, тобто цілком відповідав, а в окремих випадках навіть випереджав рівень розвинених країн світу (рис.2.2).
Рис.2.1. Валовий показник охоплення вищою освітою в Україні [59; 60; 61; 182; 235; 236]
В результаті залучення коштів юридичних і фізичних осіб вдалося не тільки припинити фінансову кризу вищої освіти, а й спрямувати розвиток галузі у відповідності до інноваційної моделі розвитку економіки. По-перше, "створено можливості повніше задовільняти потреби громадян в освітніх послугах" [73, с.29], про що свідчить підвищення освітнього рівня населення:
Рис.2.2. Валовий показник охоплення вищою освітою в Україні та окремих країнах світу (2002) [61]
чисельність населення з вищою освітою (повною та базовою) у розрахунку на 1000 населення зросла на 14 відсотків - з 274 осіб у 1989р. до 313 осіб у 2001р. [152].
По-друге, покращити структуру зайнятості, оскільки частка зайнятих з вищою освітою (повною та базовою) збільшилась на 16 відсотків: з 26 [67, с.151] у 1989р. до 42,0 відсотків [179, с.17] у 2002р. Разом з тим, частка зайнятого населення, що має повну вищу освіту, у 2005р. становила лише 22,6%, що поки що менше, ніж у країнах Західної Європи, США, Японії [80, с.8].
По-третє, внаслідок розширення підготовки фахівців гуманітарного, економічного, юридичного напрямків наблизити професійну структуру випускників вищої школи до співвідношень, які характерні для розвинених країн світу (табл.2.1).
По-четверте, створити конкурентне середовище на ринку послуг з вищої освіти, зокрема, внаслідок щорічного зростання частка студентів закладів вищої освіти приватної форми власності на початок 2003/04 навчального року становила 12% загальноукраїнського контингенту [50].
З іншого боку, зміни в економіці вищої освіти супроводжувались, по-
Таблиця 2.1
Структура випускників ВНЗ за напрямами навчання в деяких країнах світу та Україні у 2002/2003 н.р., % [61, с.112-118]
КраїниНапрями навчанняОсвітаГуманітарні науки і мистецтвоСуспільні науки, підприємництво і правоПриродничі наукиІнженерна справа, виробництво і будівництвоСільське господарствоОхорона здоров'я і соціальне забезпеченняСфера послугІншіСША121240982125-Японія71625319212114Австралія1011371382144-Велико-британія1172717101191-Франція712401316-84-Німеччина811239172264-Швеція 1762110221222-Україна 85424226742
перше, тенденцією розшарування населення: рівень бідності у 1999 році становив 25% [223, с.231], а у 2002 році - 27,2% [186, с.255]. В результаті вища освіта стала фінансово недоступною значній частині населення. Поширеним стало явище вибору освітніх послуг не за уподобаннями, а ціною, яка суттєво відрізняється за спеціальностями (рис.2.3). Неможливість здобуття професії за своїм покликанням негативно впливає на моральний стан суспільства [80, с.13].
По-друге, протягом аналізованого періоду відбулось зниження середнього рівня якості освітніх послуг. Універсальною характеристикою якості вищої можна назвати загальні витрати на одного студента. Після зниження на початку 90-х років ХХ-го століття спостерігається тенденція
Рис.2.3. Ціни за один рік навчання у ВНЗ ІІІ-ІУ р.а. м. Києва на освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр", денній формі навчання, за спеціальностями (2005/2006 н.р.) [94; 95; 96; 97; 98]:
1 - економіка підприємства (Київський національний економічний університет), 2 - автомобілі та автомобільне господарство (Національний транспортний університет), 3 - водопостачання і водовідведення (Київський національний університет будівництва і архітектури), 4 - підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання (Національний транспортний університет), 5 - промислове і цивільне будівництво (Київський національний університет будівництва і архітектури), 6 - менеджмент організацій (Київський національний торгівельно-економічний університет)
зростання загальних видатків на одного студента державних ВНЗ України (рис.2.4). Проте вони оцінюються як надто низькі в порівнянні з розвиненими країнами. Наприклад, у 2003 році вони становили близько 2000 доларів США за паритетом купівельної спроможності гривні, що майже у п'ять разів менше, ніж в середньому в ОЕСР-країнах, і в десять - ніж у США (рис.2.5).
Тенденція зниження якості вищої освіти підтверджується результатами соціологічних досліджень. Наприклад, опитування населення з вищою освітою щодо динаміки якості послуг ВНЗ протягом 1997-2002 років, поведене Центром "Соціальний моніторинг", свідчить, що вона зменшилась
Рис.2.4. Загальні видатки на одного студента ВНЗ державної форми власності України, розраховано за [7; 8; 9; 10; 11; 12; 12; 13; 14; 15; 150; 183]
Рис.2.5. Загальні видатки на одного студента в окремих країнах ОЕСР (2001р.) [215]:
ПКС - паритет купівельної спроможності національної грошової одиниці
на думку 31%, не змінилась - 38%, зросла - лише 21% респондентів (10% не змогли відповісти) [172, с.122]. А опитування роботодавців показує, що на їхню думку, лише 48,6% випускників ВНЗ мають достатній рівень кваліфікації для початку роботи, однак потребують її підвищення в майбутньому [80, с.13].
Наступним негативним наслідком є те, що на фоні високого рівня безробіття, збільшується розмах варіації у рівнях працевлаштування випускників за різним