Вы здесь

Організація торгівлі текстильними товарами в умовах ринкової економіки.

Автор: 
Шимко Ольга Володимирівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000424
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Дослідження організаційно-економічних і соціальних тенденцій розвитку торгівлі текстильними товарами

2.1. Аналіз споживчого ринку текстильних товарів

Споживчий ринок - це економічний механізм, за допомогою якого відбувається погодження і реалізація економічних інтересів між виробниками споживчих товарів й споживачами в процесі обміну через механізм ринкових цін.
Споживчий ринок як складна соціально-економічна система певним чином структурований та включає в себе ряд підсистем: на макроекономічному рівні - сукупність різноманітних ринків окремих споживчих товарів (у т.ч. текстильних) та послуг, на мікроекономічному рівні - представляє взаємодію продавців та покупців споживчих товарів.
Основою функціонування споживчого ринку є розвиток двох сфер - виробництва та обігу, які є нероздільними при розгляді процесу реалізації товарної маси, а економіко-організаційні процеси, що в них протікають повинні здійснюватися паралельно та у взаємозв'язку, оскільки в конкурентній боротьбі за споживача визначальна роль відводиться взаємодії торговельних підприємств з ринком товарних ресурсів.
Тому комплексне дослідження стану виробництва текстильних товарів та організації торгівлі ними є необхідною передумовою побудови ефективного механізму взаємозв'язку "виробництво-споживання".
Обрані нами напрямки дослідження споживчого ринку текстильних товарів відображені в табл.2.1 .
Текстильна промисловість входить до складу провідних світових галузей промисловості, які розвиваються найбільш динамічно, випереджаючи машинобудування, військово-промисловий комплекс, хімічну промисловість.

Таблиця 2.1
Напрями дослідження ринку текстильних товарів
Напрями дослідженняОб'єкти маркетингового дослідженняАналіз пропозиції та попиту на ринку текстильних товарівСтан текстильної промисловості
Ринковий потенціал підприємств галузі
Обсяги та структура виробництва
Тенденції та перспективи розвитку ринку
Місткість ринку
Експорт, імпорт текстильної продукціїАналіз конкуренції на ринку текстильних товарівПривабливість текстильної галузі
Конкуренція серед вітчизняних та зарубіжних виробників, види конкуренції
Конкурентоспроможність вітчизняної продукції
Маркетингова діяльність виробників Аналіз каналів збуту текстильних товарівОрганізація збуту текстильних товарів
Ефективність різних каналів розподілу
Організація оптової торгівлі текстильними товарами
Організація роздрібної торгівлі текстильними товарамиДослідження споживачівСоціально-демографічний профіль споживача
Уподобання, купівельні переваги споживачів
Вимоги споживачів до текстильних товарів, рівня торговельного обслуговування
Мотивації, закономірності поведінки споживачів
Сегменти та профілі споживачів
Текстильна промисловість - галузь легкої промисловості, підприємства якої виробляють тканини, неткані матеріали, трикотажні, текстильно-галантерейні та інші вироби з рослинної, тваринної та хімічної сировини. Основна частка продукції припадає на тканини та неткані матеріали.
Частка легкої промисловості в загальному обсязі промислової продукції в економічно розвинутих країнах, зокрема Німеччині, Франції, США складає 6-8 %, Італії - 12 %, що дозволяє забезпечити наповнення внутрішнього ринку на 75-85 % продукцією власного виробництва і сформувати до 20 % бюджету [68]. В 1990 році частка легкої промисловості у загальному випуску промислової продукції України складала 12.2 %, в 2004 році - лише 1.4 %.
Легка промисловість, і текстильна промисловість як її складова, є ринково орієнтованою галуззю, оскільки 97.9 % припадає на підприємства приватної форми власності [133,с.323]. Однак, недооцінка структуроформуючої ролі легкої промисловості в цілому, текстильної промисловості зокрема, для розвитку економіки призвела до значного зменшення обсягів виробництва, про що свідчать дані табл.2.2. Так, в 1999 році було досягнуто рекордно низької позначки обсягу виробництва тканин - 50.4 млн.м2 проти 1210 млн.м2 у 1990 році (у 24 рази менше). І хоча у 2004 році намітилося значне зростання виробництва, однак це склало лише 8.8 % випуску 1990 року.
Таблиця 2.2
Виробництво продукції текстильної промисловості вітчизняними підприємствами (млн.м2) [133, с.126,157]
Найменування199019951998199920002001200220032004Тканини,
у т.ч.12101699050.466.874.79077106.9Бавовняні5657856,126.2.3741.1543645.1Вовняні72157.14,96,56.2658.3Лляні982010.15,33,35.540.58.6Шовкові283198.1677.361037.5Неткані матеріали типу тканин16123681314.620267.0

Вітчизняна текстильна промисловість історично має значний потенціал.
Відомо, що в дореформений період найвищі показники розвитку текстильної промисловості були досягнуті в 1990 році, коли текстильна промисловість України забезпечувала внутрішні потреби населення країни, випускаючи 23.3 м2 усіх видів тканин на кожного жителя республіки. В період з 1990 по 2000 рік відбулося значне скорочення виробництва продукції текстильної промисловості як в абсолютному вимірі, так і в розрахунку на 1 жителя: в 1999 році на одного жителя України вироблялося лише 1,0 м2 тканин (табл.2.3).
Позитивні тенденції намітилися в 2000 році, коли зафіксовано реальне зростання обсягів виробництва на одну особу, однак , поки що не доцільно говорити про позитивні тенденції як про явище. Обсяги випуску тканин на 1 особу у 2004 році склали лише 9.9 % обсягів випуску 1990 року.
Таблиця 2.3
Виробництво текстильними підприємствами України тканин на 1 особу (м2) [133, с.157]
Види19901995199619971998199920002001200220032004Тканини,
у т.ч.23.33.32.11.61.81.01.31.51.91.62.3Бавовняні10.91.51.00.61.10.50.70.81.10.70.9Вовняні1.40.30.20.20.10.10,10.10.10.10.2Лляні1.90.40.40.40.20.10,10.10.10.010.2Шовкові5.50.40.20.10.20.10.10.20.10.20.9
Обсяги виробництва текстильної промисловості настільки мізерні, що, навіть за умови