Вы здесь

Фасціольозно-парамфістомозна інвазія великої рогатої худоби (особливості епізоотології, діагностика та заходи боротьби)

Автор: 
Мазанний Олексій Володимирович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000569
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційна робота виконана у лабораторії кафедри паразитології Харківської державної зооветеринарної академії у відповідності з науковою тематикою кафедри, зареєстрованої під № 0105U003599, у господарствах різної форми власності Балаклійського та Дергачівського районів Харківської області, у товаристві з обмеженою відповідальністю "Харківський м'ясокомбінат" (далі ТОВ "ХМК") та відкритому акціонерному товаристві "Вовчанський м'ясокомбінат" (далі ВАТ "ВМК"), а також у акредитованій лабораторії відділу проблем лабораторної діагностики та імунології з лабораторією клінічної діагностики Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка МОЗ України.
У сільськогосподарських підприємствах та у приватному секторі, на базі яких проводились дослідження, застосовують пасовищно-стійлову технологію утримання тварин. Влітку велика рогата худоба випасається на природних пасовищах, а взимку знаходиться на стійловому утриманні.
Відбір проб фекалій для лабораторних досліджень проводили у базових господарствах Харківської області - ДП "НДГ "Прогрес"" ХДЗВА (нині Навчально-науковий центр тваринництва і рослинництва ХДЗВА) Дергачівського району, закритому акціонерному товаристві (далі ЗАТ) "Росія" Балаклійського району, а також від тварин приватного сектору с. Караван Малоданилівської селищної ради Дергачівського району та м. Балаклії і с. Борщівки Балаклійського району. Надалі проби фекалій досліджували гельмінтокопроскопічними методами у лабораторії кафедри паразитології ХДЗВА.
Післязабійне дослідження методом повного гельмінтологічного розтину печінок, 12-палої кишки, сичуга та передшлунків проводили за К.І. Скрябіним на тваринах, які надходили у ТОВ "Харківський м'ясокомбінат" та ВАТ "Вовчанський м'ясокомбінат" із 31 господарства Харківської, 2 господарств Сумської, 1 Полтавської та 1 Дніпропетровської областей.
З метою збору максимальної кількості фасціол було застосовано доповнення до методу повного гельмінтологічного розтину печінки за К.І. Скрябіним. Суть його в наступному. Печінку розрізали по жовчним протокам на великі шматки, поміщали у кювету з теплим фізіологічним розчином або з теплою водою (37-40?С). Більшість живих гельмінтів за принципом термотропізму виходили у розчин і осаджувались у ньому. Після цього шматки печінки ретельно віджимали, видаляючи із них залишки гельмінтів, і поміщали у інший посуд. Після видалення верхнього шару рідини осад макроскопічно досліджували на наявність гельмінтів [15]. Їх збирали від кожної тварини окремо, підраховували, ідентифікували, а потім консервували рідиною Барбагалло.
При обстеженні передшлунків (рубця та сітки) великої рогатої худоби спочатку оглядали місця постійного розташування парамфістом, а потім за допомогою металевого шпателя, або скальпеля відокремлювали їх від ворсинок чи слизової оболонки та збирали препарувальною голкою у фіксуючу рідину.
Всього було нараховано та визначено до виду 4 040 фасціол та 18 528 парамфістом.
Епізоотичну ситуацію з фасціольозу і парамфістомозу великої рогатої худоби паралельно вивчали за даними гельмінтоовоскопії проб фекалій і післязабійного гельмінтологічного розтину печінок та шлунково-кишкового тракту тварин вищеназваних господарств протягом періоду досліджень.
З метою встановлення екстенсивності та інтенсивності інвазій копроскопічно обстежено 320 голів великої рогатої худоби різного віку і статі.
Методами копроовоскопії обстежували тварин віком від 6-7 місяців до 8 років. За 3 роки від тварин базових господарств відібрано 2044 проб фекалій, які було досліджено комбінованим седиментаційно-флотаційним методом А. Вишняускаса (1965) [15] та способом кількісного визначення яєць гельмінтів за методикою О.В. Мазанного, В.І. Бирки та Ю.О. Приходька [12].
Вивчення сезонної динаміки трематодозних інвазій проводили на тваринах приватного сектору шляхом планового копроскопічного їх обстеження обома методами щомісячно протягом календарного року.
На початковому етапі досліджень застосовано стандартизований метод послідовних зливів. За загальноприйнятим технічним виконанням. Він ґрунтується на відмиванні пігментів фекалій водою та концентрації яєць трематод у відмитому осаді. При проведенні копроскопічного дослідження відбирали з кожної проби наважку фекалій масою до 3 г, поміщали її у склянку об'ємом 250 см3, заливали спочатку невеликим об'ємом води (?100 мл), ретельно перемішували, фільтрували через металеве ситечко в чисту склянку і додавали воду до 250 см3. Відстоювали 5 хв., надосадову рідину зливали, а до осаду додавали нову порцію чистої води. Процедуру зливів повторювали до отримання прозорої надосадової рідини (3-4 рази), тобто до повного відмивання седименту. Посуд з осадом і залишками води розміщували під 30?40° кутом на декілька хвилин, а потім очною піпеткою з дна посуду відбирали відмитий седимент 1 см висотою, який і досліджували на обезжиреному предметному склі при малому збільшенні мікроскопу (10?8).
Застосовано також було метод А. Вишняускаса. Це комбінований седиментаційно-флотаційний метод, в якому об'єднано прийоми седиментації і флотації. На першому етапі дослідження даним методом наважку фекалій біля 3 г ретельно змішували з невеликим об'ємом води (10 см3), потім фільтрували через металеве ситечко в мензурку об'ємом 100 см3. Отриманий фільтрат відстоювали 5 хв., зливали надосадову рідину, а до осаду приливали нову порцію води, знову відстоювали 5 хв. і знову зливали до осаду. Залишок в об'ємі 10 см3 з осадом переносили у центрифужну пробірку такого ж об'єму і центрифугували 1 хв. при 1500 об./хв. Після цього верхній шар рідини зливали, а до осаду приливали розчин сірчанокислого цинку, приготованого із розрахунку 450 г семиводневої солі на 1 л води. Розчин ZnSO4 • 7Н2О приливали до формування випуклого меніску, який в центрі був вище країв центрифужної пробірки. Потім горловину центрифужної пробірки накривали покривним склом відповідної площі і воно утримувалося на ній з