Ви є тут

Дисциркуляторна гіпертензивна енцефалопатія: особливості добового ритму артеріального тиску, церебральної та центральної гемодинаміки.

Автор: 
Гулкевич Оксана Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U000645
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Згідно з поставленою метою та завданнями роботи було проведене комплексне
обстеження 112 хворих з дисциркуляторною гіпертензивною енцефалопатією І та ІІ
стадій, яке включало оцінку неврологічного та соматичного стану хворого,
вимірювання офісного артеріального тиску, загальноклінічні лабораторні тести
(загальний аналіз крові та сечі, біохімічне дослідження крові з визначенням
рівня калію, натрію, креатиніну, трансаміназ крові (АЛТ та АСТ), холестерину та
тригліцеридів, глюкози), проведення добового моніторування артеріального тиску
(ДМАТ), електрокардіографії (ЕКГ), ехокардіографії (ЕхоКГ), дуплексного
сканування загальних та внутрішніх сонних артерій, транскраніального
дуплексного сканування, магнітнорезонансної томографії головного мозку. Всі
дослідження проводились в кінці 7 денного періоду відміни антигіпертензивних
препаратів.
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
Обстежено 112 хворих з дисциркуляторною гіпертензивною енцефалопатією (ДГЕ) І
та ІІ стадій, які знаходились на обстеженні та лікуванні у клініці Інституту
кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України та склали основну групу. Серед
них було 75 чоловіків (66%) та 38 жінок (34%), віком від 18 до 70 років
(середній вік 48,8±0,94 років). Діагноз встановлювали згідно з класифікацією
судинних захворювань головного мозку [30]. Стадію ДГЕ - згідно з критеріями
вираженності клінічних проявів [22]: помірно виражена - безсимптомна або з
наявністю вогнищевої розсіяної неврологічної симптоматики, яка недостатня по
своїй вираженості для діагностики окресленого неврологічного синдрому, виражена
- наявність вираженого неврологічного синдрому та різко виражена - поєднання
декількох неврологічних та нейропсихологічних синдромів, що свідчать про
багатовогнищеве ураження головного мозку. У дослідження не включали хворих з
ішемічною хворобою серця, клінічними проявами периферичного атеросклерозу,
вторинними артеріальними гіпертензіями, обумовленими патологією нирок,
ендокринної системи, чи іншими причинами, серцевою та нирковою недостатністю,
цукровим діабетом, порушенням мозкового кровообігу чи інфарктом міокарду в
анамнезі, ураженням клапанного апарату серця, хронічними захворюваннями
легень.
Серед обстежених було 29 хворих з ДГЕ І стадії (чоловіків - 18 (62%), жінок -
11 (38%)) віком від 18 до 55 років (середній вік 38,37±1,86 років) та 83 хворих
з ДГЕ ІІ стадії (чоловіків - 58 (70%), жінок - 25 (30%)) віком від 32 до 70
років (середній вік 52,03±0,86 років).
Основними скаргами хворих обох груп були: головні болі - 75% хворих,
запаморочення – 35%, відчуття “важкості” та “шуму” в голові – у 45% хворих,
підвищена втомлюваність та зниження працездатності – 85% обстежених хворих.
Рідше хворих турбували неприємні відчуття в області серця (32% хворих), болі в
прекардіальній області чи в лівій половині грудної клітини (26% хворих), які не
пов'язані з фізичним навантаженням.
Головні болі турбували 38% хворих з ДГЕ І стадії і були пов'язані зі зміною
метеоумов, емоційним чи фізичним навантаженням. Запаморочення (у 17% хворих)
було короткочасним та проявлялось при зміні положення тіла, поворотах голови
всторони. У 38% хворих з ДГЕ І стадії спостерігались поєднання головного болю,
запаморочення, відчуття "шуму" в голові. Зниження пам'яті турбувало 48% хворих
з ДГЕ І стадії і стосувалось в основному поточних подій, подій недавнього
минулого, імен та дат, номерів телефонів. Професійна пам'ять не страждала.
Поряд з цим у багатьох хворих цієї групи з'явились розсіянність, нерішучість,
дратівливість, швидка втомлюваність. На порушення сну, яке проявлялось його
скороченням, важкістю засипання скаржились 42% хворих з ДГЕ І стадії. У хворих
цієї групи суб'єктивні прояви захворювання переважали над об'єктивними ознаками
ураження головного мозку. В неврологічному статусі у цих хворих відмічалась
дрібновогнищева розсіяна неврологічна симптоматика: слабкість конвергенції (у
18% хворих), ледь виражені симптоми орального автоматизму (у 34% хворих), легкі
екстрапірамідні порушення (у 14% хворих) у вигляді уповільненості рухів,
гіпомімії, тремтіння пальців витягнутих рук, незначні мозочкові порушення, а
саме нестійкість у позі Ромберга спостерігались у 39% хворих з ДГЕ І стадії.
Більш яскаві клінічні прояви захворювання спостерігались у хворих з ДГЕ ІІ
стадії. Суб'єктивні неврологічні симптоми були більш виражені і, на відміну від
І стадії ДГЕ, при якій симптоми були минущими, непостійними, характеризувались
стійкістю. Найбільш частою скаргою хворих ДГЕ ІІ стадії була скарга на головні
болі - у 82% хворих, які були майже постійними, інтенсивними і в меншій мірі
залежали від метеоумов, фізичної та емоційної перевтоми. Зниження пам'яті
турбувало 59% хворих з ДГЕ ІІ стадії. Переважна більшість хворих цієї групи
(68%) скаржилась на запаморочення, частіше несистемне, хиткість при ході,
відчуття "шуму" у голові та вухах, відчуття "важкості" у голові, мерехтіння
мушок перед очима. Епізоди втрати свідомості мали місце у 7% хворих з ДГЕ ІІ
стадії. Також відмічалось прогресуюче зниження працездатності, уваги,
збільшення дратівливості, емоційна нестійкість. У 12% хворих з ДГЕ ІІ стадії
були відмічені вегетосудинні пароксизми. Порушення сну відмічали 49% хворих
цієї групи, при цьому сон ставав тривожним з частими пробудженнями, хворі
погано засинали, а вдень їх турбувала сонливість. При неврологічному огляді
поряд з розсіяною неврологічною симптоматикою з'являлись симптоми, що вказували
на переважну локалізацію процесу. Частіше виявлялись ознаки мозочкової (67%
хворих) та пірамідної недостатності (34% хворих), екстрапіраміні розлади (у