Вы здесь

Продуктивність та кормова цінність різностиглих гібридів кукурудзи залежно від строку сівби і позакореневого підживлення в умовах Правобережного Лісостепу

Автор: 
Дем\'янчук Олександр Петрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000654
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА
ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1.Умови проведення досліджень
Дослідження проводилися протягом 2003-2005 років у стаціонарній сівозміні
кафедри рослинництва та кормовиробництва на Агрономічній дослідній станції
Національного аграрного університету, яка розміщена в с. Пшеничному
Васильківського району Київської області. Вона знаходиться в північно-східній
частині Правобережного Лісостепу та входить до складу
Білоцерківсько-Миронівського природно-сільськогосподарського регіону
(Білоцерківського агрогрунтового району).
Клімат району помірно теплий та вологий. За багаторічними даними середньорічна
температура повітря становить + 7,5 °С , з коливаннями по місяцях від -6,9 °С в
січні до + 19,6 °С в липні.
Зимові місяці помірно холодні з частими відлигами. Сніговий покрив не стійкий.
Середньомісячна температура повітря змінюється від - 2,7 до -6,9°С, за
виключенням 1963, 1972, 1985 років, коли середньомісячна температура повітря у
січні знижувалась до - 13,1 - 14,1°С. У весняний період середньомісячна
температура повітря становить + 8°С з коливаннями від + 0,2 до + 15,3 °С. Літні
місяці відносно теплі. Середньодобова температура повітря становить + 19,0°С з
незначними коливаннями по місяцях (від + 18,5 до + 19,6 °С). Осінь тепла
(середня температура повітря у вересні складає +14,3 °С, а у жовтні + 7,8 °С).
Середня тривалість без морозного періоду – 172 дні з річними коливаннями від
145 до 199 днів. Весняний перехід середньодобової температури повітря через 0
°С відбувається не раніше 9 березня, проте не
пізніше 1 квітня. Початок вегетаційного періоду (перехід середньодобової
температури повітря через +5 °С) настає не раніше 17 березня, але й не пізніше
21 квітня; осінній перехід через + 5 °С відбувається 15-17 жовтня.
Тривалість періоду з температурою вище + 5 коливається в межах 210-215 днів, з
температурою вище + 10°С – 155-180 днів.
Річна кількість опадів становить 560 мм, з них в зимові місяці випадає 90-100
мм, весняні – 120-130 мм, влітку – 195-200 мм і восени – 130-135 мм. За
вегетаційний період випадає до 65% від загально річної кількості опадів.
В умовах Лісостепу України в середньому за рік надходить ФАР з довжиною хвиль
380-710 нм 5050 млн. ккал/га. Із цієї кількості на вегетаційний період з сумою
температур вище + 5 °С припадає 4100 млн., а вище + 10 °С – 3380 млн. ккал.
Отже, кліматичні умови місця проведення дослідів в основному сприятливі для
вирощування основних сільськогосподарських культур, в тому числі й кукурудзи на
силос та зерно. Проте вони суттєво різнилися за роки досліджень, що дозволило
встановити особливості розвитку і формування вегетативної маси гібридами
кукурудзи.
Погодні умови 2003 року були мало сприятливими для росту і розвитку рослин
кукурудзи (рис.2.1, додаток А).
Контрастність температурного режиму і нерівномірність надходження опадів
протягом вегетації, окремих місяців і навіть декад створювали в певні періоди
екстремальні умови для формування продуктивності рослин, ступінь негативного
впливу яких на рівень врожайності кукурудзи залежав як від фази росту і
розвитку або етапу органогенезу, так і тривалості негативного впливу.
Весна 2003 року була холодною й сухою. Так в середньому за весняний період
випало лише 26% середньо багаторічної кількості опадів з нерівномірним
розподілом по місяцях. Кількість опадів становило 16,6 у квітні ? 6,4 у травні
порівняно з середньо багаторічними відповідно 46 і 48 мм. Слід відмітити, що в
травні спостерігалось підвищення температури на 4°С, тобто на 26,1% порівняно з
середньо багаторічними показниками. Саме ці обставини призвели до погіршення
умов проростання насіння кукурудзи (особливо третього строку сівби) і зниженням
темпів росту й розвитку на перших етапах органогенезу. Погодні умови літнього
періоду характеризувалися високими температурами та були бездощовими. Червень
був помірно теплим і посушливим. Середня місячна температура повітря становила
17,4єС проти 18,5єС, а сума опадів – 14,6 мм або 23% від норми. Проте 90%
місячної кількості опадів випали в ІІІ декаді червня. Середня температура
повітря в липні становила 20,3єС; що на 0,7єС вище за норму, а сума опадів за
критичний період волого забезпечення становила 44,4 мм або 53% від норми.
Розподіл опадів у часі характеризувався рівномірністю, основна їх кількість
випала в третю декаду червня та в перші дві декади липня.
Другий період вегетації характеризувався температурою повітря близькою до норми
та підвищеною кількістю опадів в другій декаді серпня.
Погодні умови 2004 року у першу половину вегетації були малосприятливими для
росту і розвитку рослин кукурудзи. Слід зазначити, що квітень характеризувався
підвищеною, порівняно з середньо багаторічною температурою повітря, кількість
опадів була близькою до норми. Друга половина травня характеризувалася низькими
температурами повітря та недостатньою вологозабезпеченістю. Так, дефіцит вологи
за місяць становив 21,9 мм, що становив 45,6% в порівняно з середньо
багаторічними даними (рис. 2.2).
В червні середня багаторічна температура повітря була на 2,3°С нижчою за норму.
Складна ситуація склалась в цей місяць із забезпеченням вологою. В червні
випало лише 0,4 мм опадів, тоді як за середньо багаторічними даними їх було
64,0 мм. Посуха та прохолодна погода спричинили подовження фаз росту і розвитку
рослин кукурудзи. Липень характеризувався підвищеною температурою повітря та
надмірними опадами, що позитивно вплинуло на подальший ріст та розвиток рослин.
Слід зазначити, що друга половина літа була вологою і теплою. У серпні випало
104,2 мм, що на 82% перевищило норму. Завдяки цьому в критичний періо