Вы здесь

Вплив тривалого використання добрив на родючість сірого лісового ґрунту і продуктивність зерно-просапної сівозміни.

Автор: 
Літвінова Олена Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000682
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Схема та методика проведення досліджень
Польові дослідження виконано протягом 2000-2002 рр. у тривалому досліді відділу агрохімії і фізіології рослин ННЦ "Інститут землеробства УААН" у дослідному господарстві "Чабани", закладеному в 1961 році (О.В. Лазурський, Р.І. Кардиналовська) на сірому лісовому пилувато-легкосуглинковому ґрунті.
Дослідне господарство "Чабани" розташоване в зоні правобережного Лісостепу України і відноситься до Тернопільсько-Білоцерківського агрогрунтового району. Сірий лісовий ґрунт є одним з найпоширеніших ґрунтів цього району. Рельєф території рівнинний. Ґрунтові води залягають на глибині 6-8 м.
Перед закладанням досліду (1961 р.) шар ґрунту 0-20 см характери-зувався такими агрохімічними показниками: уміст гумусу за Тюріним - 1,45 %, загального азоту за К'єльдалем - 0,071 %, загального фосфору 63,4 мг Р2О5 на 100 г ґрунту, рухомого фосфору за Чиріковим - 4,8 мг Р2О5 на 100 г ґрунту, необмінного калію в 1 н. HNO3 - 56 мг К2О на 100 г грунту, обмінного калію за Чиріковим - 4,6 мг К2О на 100 г ґрунту. Оскільки гідролітична кислотність перед закладанням досліду становила 2,2 мг-екв. на 100 г ґрунту, проведено вапнування за повною нормою, що їй відповідає. Ґрунтові умови району проведення досліджень типові для північного правобережного Лісостепу України і відповідають цій ґрунтовій зоні, в межах якої можуть бути поширені результати досліджень.
Сівозміна в досліді 10-пільна зерно-просапна: пшениця озима, буряки цукрові, кукурудза на зерно, ячмінь, конюшина, пшениця озима, буряки цукрові, кукурудза на силос, жито озиме, горох. Посівна площа ділянки 100 м2, облікова 50 м2. Повторення чотириразове, в натурі дослід розгорнуто на 3 полях. Схема внесення і дози мінеральних і органічних добрив у досліді представлені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Схема удобрення в ланці польової сівозміни тривалого досліду на сірому лісовому пилувато-легкосуглинковому ґрунті, дослідне господарство "Чабани" 2000-2002рр.
№ варіантуДози добрив під культуруВнесено добрив
на 1 га сівозмінної площікукурудза на силос, 1998-2000рр.жито озиме, 1999-2001рр.горох, 2000-2002рр.гній, тNPK, кгвсього NPK з мін. добривами, кг*гній, т/га
післядія 1-го рокуNPK,
кг/гагній, т/га
післядія 2-го рокуNPK, кг/гагній, т/га
післядія 3-го рокуNPK, кг/га1Без добрив (контроль)Мінеральна система удобрення4-N40Р30К40-N30Р30К30-N20Р30К30-N33P30K349711-N80Р60К80-N60Р60К60-N40Р60К60-N66P60K681943-N120Р60К120-N90Р60К90-N60Р60К90-N99P60K102261Органо-мінеральна система удобрення230N40Р30К40
+ 20 т/га гички буряків30N30Р30К30
30N20Р30К30
+ 4,5 т/га соломи жита озимого 6N33P30K34 + **побічна продукція
(N40Р15К45) 97530N60Р30К60
+ 20 т/га гички буряків30N45Р30К45
30N30Р30К45
+ 4,5 т/га соломи озимого жита6N49P30K51 + побічна продукція
(N40Р15К45)131760N40Р30К4060N30Р30К3060N20Р30К3012N33P30K34971260N80Р60К8060N60Р60К6060N40Р60К6012N66P60K681941960N120Р60К12060N90Р60К9060N60Р60К9012N99P60K1022611660N160Р90К16060N120Р90К12060N80Р90К12012N132P90K136358Органічна система удобрення660N0P0K060N0P0K060N0P0K012N0P0K0018120N0P0K0120N0P0K0120N0P0K024N0P0K00Примітка1.* Гній вносять 2 рази за ротацію під цукрові буряки;
Примітка 2.** Побічну продукцію вносять з 1994 року (NРК представлене в перерахунку на повітряно суху речовину)
З метою вивчення темпів зниження родючості ґрунту і врожайності культур сівозміни після припинення внесення добрив на фонах, які створились упродовж майже чотирьох ротацій, з 1997 р. кожну ділянку, яка мала посівну площу 174 м2 і облікову - 100 м2 поділено на дві частини. На першій частині дотримувались прийнятої схеми досліду, на другій добрива не вносили.
Дослідження проведено після завершення четвертої ротації сівозміни у ланці: кукурудза на силос-жито озиме-горох. Агротехніка в досліді загальноприйнята для зони Лісостепу: гній вносили під буряки цукрові, фоном послуговувалось вапнування (дефекат вносили один раз у п'ять років) повною нормою за гідролітичною кислотністю. Форми добрив: підстилковий гній, аміачна селітра (ГОСТ 2-85), суперфосфат простий гранульований (ГОСТ 5956-78) і калімагнезія (ТУ - 6-12-77-74).
Висівали сорти та гібриди сільськогосподарських культур придатних для поширення на території України: кукурудза - гібрид Колективний 225 МВ, жита озимого - Київське-87, гороху - Інтенсивний-92. Облік урожаю виконували поділянково методом прямого комбайнування і зважування урожайної маси з усієї облікової площі ділянки.
З рослинних зразків відбирали середню пробу основної і побічної продукції: зерно і солому жита озимого, гороху; зелену масу кукурудзи у фазу молочно-воскової стиглості. Озолення рослинного матеріалу проводили за методом А. Гінзбург та ін. з наступним визначенням азоту - фотометричним методом з використанням реактиву Несслера, фосфору - за Деніже в модифікації А.Левицького, калію - за допомогою полуменевого фотометра; біохімічний аналіз рослин - за Починком (1976р.), повний зоотехнічний аналіз рослин (уміст протеїну, білка, клітковини) - методом спектроскопії на інфрачервоному аналізаторі NIR Systems 4500.
Для роботи вибрано 12 найконтрастніших варіантів удобрення з 22 передбачених схемою досліду (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 11, 12, 16, 18, 19) (табл. 2.1), які передбачають різний рівень насиченості сівозміни гноєм (6, 12 і 24 т/га сівозмінної площі) і мінеральними добривами - 97-360 кг/га NPK на 1 га сівозмінної площі. На 2 і 5 варіантах досліду сумісно з органічними і мінеральними добривами вносили побічну продукцію рослинництва: під горох - 4,5 т/га соломи озимого жита, під кукурудзу на силос - 20,5 т/га гички буряків цукрових.
Підготування зразків ґрунту для аналізу проводили за загальноприйнятою методикою (ГОСТ 28168-89 та ДСТУ ISO 11464-2001)